Понад 7,9 мільярди гривень забезпечено надходжень до бюджетів усіх рівнів фіскальною службою Дніпропетровщини
Державною фіскальною службою області до бюджетів усіх рівнів за січень-лютий 2015 року зібрано 7 млрд. 927,9 млн. грн. платежів (з урахуванням ЄСВ), у тому числі:
- до державного бюджету – 3 млрд. 352,6 млн. грн.;
- до місцевих бюджетів – 1 млрд. 698,0 млн. грн.;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 2 млрд. 877,3 млн. грн.
Порівняно з двома місяцями 2014 року, збір платежів до бюджетів усіх рівнів зріс на 1 241,6 млн. грн. (темп росту 118,6 відс.): з6 686,3 млн. грн. у 2014 році до 7 927,9 млн. грн. у 2015 році, у тому числі:
- до державного бюджету – зростання на 904,7 млн. грн., або на37,0 відс. (з 2 447,8 млн. грн. у 2014 році до 3 352,6 млн. грн. у 2015 році);
- до місцевих бюджетів – зростання на 157,7 млн. грн., або на10,2 відс. (з 1 540,3 млн. грн. у 2014 році до 1 698,0 млн. грн. у 2015 році);
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - зростання на 179,2 млн. грн., або на 6,6 відс. (з2 698,2 млн. грн. у 2014 році до 2 877,3 млн. грн. у 2015 році).
Надходження військового збору в січні-лютому 2015 року склали 131,2 млн. грн.
Зініціюйте податковий компроміс
ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб'єктів господарювання на те, що до граничного терміну подачі платниками уточнюючих розрахунків або заяв з метою застосування податкового компромісу залишилось 45календарних днів.
Податковий компроміс – режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Податкові зобов’язання суб’єкту господарювання доведеться сплатити до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Боротьба з митними правопорушеннями»
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням
Дніпропетровської митниці ДФС Віталія Аксютина на тему: «Боротьба з митними правопорушеннями»
1. Які різновиди порушення митних правил передбачені МК України?
В діючому митному Кодексі України який набрав чинності 01.06.12 року передбачено 18 видів порушення митного законодавства. Найбільш розповсюдженими є використання товарів які знаходяться під митним контролем без дозволу митного органу, порушення порядку проходження митного контролю у зонах спрощеного митного контролю, а також недекларування товарів які переміщуються через митний кордон України та підлягають обов’язковому декларуванню.
2. Які види стягнень передбачені за порушення митних правил?
За порушення митних правил передбачені наступні види стягнень: конфіскація товарів які є безпосереднім предметом порушення митних правил, штраф, попередження. В залежності від виду вчиненого правопорушення і санкції статті стягнення накладається судом або митним органом.
3. Як проводиться взаємодія з митними органами інших країн?
На сьогоднішній день Євроінтеграція є головним зовнішньополітичним пріоритетом України. Основою стратегії економічного та соціального розвитку України на наступне десятиріччя.
На сьогодні, участь України у митній сфері є важливою частиною її зовнішньополітичної діяльності.
Взаємодія з митними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з питань боротьби з контрабандою здійснюється в порядку, передбаченому міжнародними договорами України.
Взаємодія митниці з іноземними митними органами здійснюється відповідно до Порядку направлення запитів Державної фіскальної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого Наказом Держмитслужби України ДМСУ від 06.07.2005 № 639.
Зазначені нормативні документи використовуються при потребі направлення запитів до митних служб іноземних держав у випадках наявності в митного органу України обґрунтованої підозри в можливості вчинення правопорушення, яку можна підтвердити або спростувати лише шляхом отримання інформації від митної служби іноземної держави.
Особливий, спрощений порядок листування передбачений для країн-учасниць СНД. Відмінність в механізмі взаємодії полягає в тому, що запити до митних органів країн СНД надсилаються не через Департамент митної справи України (м. Київ), а безпосередньо від Дніпропетровської митниці до конкретного іноземного митного органу (наприклад, до Московської митниці, Гомельської митниці, Кишинівської митниці тощо).
4. Які показники роботи у напрямку міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС у сфері боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями?
Протягом січня – грудня 2014 року митницею було направлено близько 150 запитів за кордон, в тому числі 82 запити в країни ЄС. Це і Німеччина, Польща, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Естонія, Латвія, Франція, Чеська Республіка, Словаччина та інші.
Близько 70 запитів направлено до країн-учасниць СНД: Росії, Білорусі, Азербайджану, Узбекистану, Казахстану, Вірменії, Молдови.
Також, звісно ми отримуємо відповіді на наші запити. В тому числі на запити минулих років. Так, нами отримано 99 відповідей за минулий рік.
За результатами опрацювання відповідей, отриманих від митних органів інших країн, за звітний період 2014 року було - заведено 8 справ про порушення митних правил, на загальну суму 2 млн. 211 тис. 918 грн.
Направлено 5 повідомлень про протиправне діяння, що містить ознаки злочину передбаченими (3 - ч.1 ст. 358 КК України, 1 – ст. 191 КК України, 1 – ч.1 ст. 364 КК України).
Митницею отримано до відпрацювання 43 запити іноземних митних органів: безпосередньо 34 запити з країн СНД та 9 запитів з країн ЄС в тому числі з Росії, Польщі, Узбекистану, Литви, Німеччини та інших країн.
Зауважу, що станом на початок січня поточного року значно активізувалася робота в цьому напрямку. Нами постійно розробляються та вносяться пропозиції щодо удосконалення та модернізації механізму направлення запитів до митних служб іноземних держав, оскільки ми розуміємо важливість розвитку цього напрямку.
Адже оперативне, повне та своєчасне отримання інформації від митних органів іноземних країн є запорукою запобігання ухилення сплати суб’єктами ЗЕД у повному обсязі митних платежів, що впливає на наповнення державного бюджету.
5. Який порядок інформування громадян про порядок переміщення товарів через митний кордон України?
У пунктах пропуску через митний кордон України і в Аеропорту м.Дніпропетровська розміщенні стенди з інформацією про порядок переміщення товарів через митний кордон. Також на сайті митниці розміщенні номери телефонів для отримання безкоштовної консультації про порядок переміщення товарів через митний кордон України. Крім того громадяни можуть звертатися з питань які їх цікавлять у адміністративну будівлю до посадових осіб митниці за адресою вул. Горького 22.
Більше 600 тисяч гривень довелося сплатити підприємству Дніпропетровщини за результатами перевірки
Майже 30 мільйонів гривень, лише за січень 2015 року сплатили після проведення контрольно-перевірочних заходів фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області недобросовісні платники податків.
Так, під час перевірки одного з підприємств області, яке спеціалізується на виготовлені кондитерських виробів з давальницької сировини, фахівцями аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено проведення технологічних операцій без фактичного підтвердження реального здійснення господарських робіт: ремонту технологічних трубопроводів, демонтажу обладнання та інше. Під час проведення перевірки відсутні будь-які акти приймання будівельних робіт, довідки про вартість проведених робіт та пов’язаних з проведеними роботами витратами.
Крім цього, на перевіреному кондитерському підприємстві встановлено факти завищення валових витрат за рахунок віднесення до їх складу втрат, пов’язаних з благодійними виплатами деяким громадським організаціям. При цьому, будь які листи з проханням про благодійну допомогу та копії свідоцтв громадських організацій про віднесення їх до неприбуткових організацій взагалі були відсутні.
Тож, за результатами перевірки підприємством донараховано та сплачено до державного бюджету майже 615 тисяч гривень податкових зобов’язань та фінансових санкцій.
Двічі з початку року митники у дніпропетровському аеропорту складали протоколи про порушення митних правил
Більше 23 тисяч громадян перетнули державний кордон України на митному посту «Дніпропетровськ - аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС України. Митниками посту вже двічі припинено спробу порушення митних правил перетину державного кордону. Кожен з них був пов'язаний зі спробою вивезти за кордони України історичні і художні цінності, оцінку яких сьогодні проводять дніпропетровські експерти.
Тож, перетинаючи кордони України слід пам’ятати, що будь які художні або історичні цінності повинні не пізніше, ніж за місць до запланованого вильоту пройти експертизу, яку на сьогодні у Дніпропетровській області проводять фахівці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Лише висновок експерта дасть можливість, не порушуючи митне законодавство, вивезти за кордони держави цінності.
Крім того, громадянам, які вилітають рейсами за кордон необхідно пам’ятати, що більше 10 000 євро, або еквівалент зазначеної суми можна вивозити лише за наявності довідки з банку. Якщо пасажир провозить менше 10 000 євро, то декларувати наявну валюту необхідності не має.
З Дніпропетровського аеропорту пасажири вилітають рейсами на Відень, Тель-Авів, Тбілісі, Єреван та до місць відпочинку: Шарм Ель Шейх та Стамбул. Здебільшого, громадяни провозять через кордон підакцизні товари: алкоголь та тютюн. Тож, слід пам’ятати, що переміщення таких товарів за кордон обмежено законодавством країни, яка приймає пасажира. А в Україну, згідно митного законодавства, дозволяється ввозити не більше одного літра міцних напоїв, а також двох літрів вина та п’яти літрів пива. І, звичайно, провозити алкоголь через кордони можуть лише повнолітні особи.
Знаючи елементарні правила перетину кордону, можна не сумніватися у приємній подорожі.
На Дніпропетровській митниці ДФС виявлено порушень митних правил на суму майже 1 млн. грн.
За неповні два місяці 2015 року працівниками Дніпропетровської митниці ДФС виявлено та зафіксовано 17 порушень митних правил на суму 974,6 тис. грн.
З початку поточного року, враховуючи справи про ПМП за попередні роки, стягнуто штрафів, накладених Дніпропетровською митницею ДФС, на суму 217 тис. грн. На розгляд до суду скеровано 2 справи на суму 56,4 тис. грн.
Також на реалізації у Державній виконавчій службі знаходиться конфісковане майно, передане дніпропетровськими митниками за рішеннями судів, на загальну суму 10,7 млн. грн. З початку року від реалізації конфіскованого майна до бюджету надійшло 36,8 тис. грн.
З початку року дніпропетровськими ЦОПами надано більш 17 тисяч адміністративних послуг
Протягом січня поточного року Центрами обслуговування платників органів ДФС Дніпропетровської області було надано понад 17 тисяч адміністративних послуг.
Як свідчить статистика, питому вагу (46,8%) серед наданих адміністративних послуг має послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. У першому місяці цього року фізичним особам-платникам було надано майже 8 тисяч реєстраційних номерів.
Також, упродовж січня значну кількість послуг було надано з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – майже 1,7 тисячі, з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами фіскальної служби – 1,3 тисячі.
Нагадаємо, що зараз у Дніпропетровській області обслуговування платників здійснює 32 ЦОПи, в яких надається комплекс адміністративних, консультативних та інформаційних послуг. Крім того, у центрах обслуговування платники можуть подати звітність та отримати безкоштовні ключі електронного підпису.
Надходження до зведеного бюджету у січні-лютому поточного року перевищили минулорічний показник на 21,2 відс.
За оперативними даними у січні-лютому 2015 року до зведеного бюджету зібрано 71,5 млрд. грн., що на 12,5 млрд. грн., або на 21,2 відс. більше показника січня-лютого попереднього року. До державного бюджету забезпечено 58,6 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 13 млрд. гривень.
Довідково: надходження (сальдо) до зведеного бюджету з початку 2015 року склали 62,4 млрд. грн.(+ 10,1 млрд. грн., або + 19,2 відс. до показника 2014 року), у т. ч. до державного бюджету – 49,4 млрд. гривень.
Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 58,5 млрд. грн., що на 13,2 млрд. грн. більше січня-лютого 2014 року (у приведених умовах), індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 107,3 відс., додатково забезпечено 4 млрд. гривень.
У розрізі основних платежів у січні-лютому 2015 року приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 74,5 відс. (+ 7,5 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 11,8 відс. (+ 1,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 44 відс. (+ 677,2 млн. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 9,2 відс. (+ 399,1 млн. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 51,1 відс. (+ 255,7 млн. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 1,9 раза (+ 194,3 млн. грн.), рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – у 2,4 раза (+ 182,2 млн. грн.), рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – у 2 рази (+ 30,1 млн. грн.) тощо.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію Україні товарів – 123,1 відс. (+ 3,3 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 117,4 відс. (+ 2,2 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 187,5 відс. (+ 188,2 млн. грн.), рентної плати за транспортування – на 176,9 відс. (+ 120,7 млн. грн.), рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – 198,6 відс. (+ 157,4 млн. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – 122,9 відс. (+ 140,9 млн. грн.), рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – 147,4 відс. (+ 19 млн. грн.) тощо.
Платникам податків на рахунки відшкодовано 9,1 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 25,8 млрд. гривень.
У сфері державних закупівель ДФС виявила 37 кримінальних правопорушень
За даними оперативних підрозділів Держаної фіскальної служби у січні 2015 року у сфері державних закупівель виявлено 37 кримінальних правопорушень. З них 3 – відносно службових осіб замовників держзакупівель, 22 – відносно переможців тендерів та 6 – відносно постачальників переможців.
Крім того, проведено 26 перевірок суб`єктів господарювання, за результатами яких до державного бюджету донараховано 137 млн. грн. платежів. З них 31 млн. грн. вже стягнуто на користь держави.
Загалом, станом на 1 лютого 2015 року за матеріалами підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, обліковано 44 кримінальних правопорушення. Безпосередньо у січні поточного року розпочато 1 кримінальне провадження, сума легалізованих доходів за яким склала 2,3 млн. грн.
Кількість бажаючих досягти податкового компромісу перевищила тисячу
Станом на ранок 2 березня 2015 року намір скористатися процедурою податкового компромісу підтвердили 1067 платників.
У документах, поданих ними в органи ДФС, збільшено податкові зобов’язання на загальну суму у 3,75 млрд. грн., у тому числі з податку на додану вартість на 2,10 млрд. грн. і з податку на прибуток підприємств на 1,65 млрд. грн.
Відповідно, сума, що підлягає сплаті до державного бюджету, склала 186,4 млн. грн.,у тому числі 104,4 млн. грн. ПДВ і 82 млн. грн. податку на прибуток.
На сьогодні до бюджету вже сплачено 95,6 млн. грн., у тому числі 31,4 млн. грн. ПДВ і 64,2 млн. грн. податку на прибуток підприємств.
Закон щодо податкового компромісу був ухвалений Верховною Радою 25 грудня 2014 року і набув чинності 17 січня цього року. Ним врегульовано режим звільнення платників від юридичної відповідальності за заниження зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств у податкові періоди до 1 квітня 2014 року (в межах строку давності, визначеного Податковим кодексом України).
На умовах податкового компромісу сплаті до бюджету підлягає лише 5% від суми раніше занижених платником податкових зобов’язань. Інші 95% суми своєчасно несплачених податків вважатимуться погашеними.
Передбачено винятково добровільну участь платників у податковому компромісі. За законом, ініціативу щодо застосування процедури компромісу виявляє безпосередньо платник, подаючи до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань, а в окремих випадках – заяву про намір досягнути податкового компромісу.
Згідно із законом, дія вчинена платником податків або його посадовими особами, що призвела до заниження податкових зобов’язань, якщо такі зобов’язання уточнені за процедурою податкового компромісу та сплачені до бюджету, не вважається умисним ухиленням від сплати податків. Таким чином, у разі застосування податкового компромісу буде декриміналізовано всю господарську операцію платника, включно із діями з ознаками підробки податкової декларації.
На прийняття рішення щодо участі у процедурі податкового компромісу та подання відповідних документів до контролюючого органу платник має 90-денний термін з дня набуття чинності законом. Враховуючи дату введення законодавчого актув дію, цей термін збігає 16 квітня 2015 року.
З наступного дня після подання платником податків уточнюючого розрахунку застосовується процедура досягнення компромісу, яка, відповідно до закону, може тривати не більше 70 календарних днів.
Протягом січня 2015 року у Єдиному реєстрі зареєстровано понад 7,3 млн. податкових накладних
З початку поточного року у Єдиному реєстрі податкових накладних свої накладні зареєстрували понад 116,5 тис. платників. Це майже на 62 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Кількість документів, зареєстрованих у січні 2015 року, склала понад 7,3 млн. накладних з сумою ПДВ понад 52 млн. грн. Серед них майже 378 тис. податкових накладних, по яких сума ПДВ перевищила 10 тис. грн..
Нагадаємо, що з 1 лютого 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних повинні реєструватися усі податкові накладні та розрахунки до податкових накладних (у тому числі – які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній або розрахунку коригування. Така норма передбачена пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Починаючи з 1 липня 2015 року усі податкові накладні підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.
Детальніше із можна ознайомитися на веб-порталі ДФС України.
Продовжується кампанія декларування доходів громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська запрошує громадян задекларувати свої доходи за 2014 рік, а також скористатися правом на податкову знижку.
Нагадуємо, що в обов'язковому порядку подати декларацію повинні ті громадяни, які отримували минулого року доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких не утримувався податок.
Подати декларацію необхідно до 30 квітня включно. А право на отримання податкової знижки діє упродовж всього року.
Пам'ятайте, податок від кожної задекларованої гривні піде до місцевого бюджету, а отже на розвиток міста!
Податкова соціальна пільга в 2015 році
ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, тобто в 2015 році, як і в 2014-му, вона дорівнює 609 грн.
Граничний розмір доходу для застосування податкової соцпільги в 2015 році дорівнює 1710 грн.
Верховна Рада України в Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановила, що у 2015 році мінімальна зарплата та прожитковий мінімуму для працездатної особи становитиме:
з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня – 1378 гривень.
Земельний податок - новації
Згідно зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ, суттєво скоротився перелік пільговиків - юросіб, звільнених від сплати земельного податку (п. 282.1 ПКУ).
Так, від сплати земельного податку звільняються:
1) санаторно-курортні й оздоровчі установи громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
2) громадські організації інвалідів України, підприємства й організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів і союзами громадських організацій інвалідів і є їхньою повною власністю. Кількість інвалідів, що мають основне місце роботи на цих підприємствах, повинне становити не менш 50% і фонд оплати праці таких осіб - не менш 25% суми загальних видатків на оплату праці;
3) бази олімпійської й параолімпійської підготовки.
При цьому земельні ділянки релігійних організацій, які також звільнялися від сплати земельного податку, тепер не є об'єктом оподатковування відповідно до пп. 283.1.8 ПКУ.
Що ж стосується інших юросіб, виключених з переліку пільговиків, то тепер, зважаючи на все, вони повинні будуть платити земельний податок поряд з усіма платниками. Нагадаємо, що в цей перелік входили заповідники, парки, ботанічні сади.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст.266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?
Відповідно до п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) інші будівлі.
Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості?
Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
Які ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки?
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Що є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
За «круглим столом» податківці та бухгалтери обговорили податкові новації
Працівники ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська спільно з бухгалтерами провели «круглий стіл», на якому обговорили зміни до законодавства щодо сплати податків та зборів у 2015 році. А саме, під час «круглого столу» відбулось обговорення тематики щодо справляння податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, майнових податків та акцизного податку.
Фахівці підрозділу, що займається адмініструванням податку на додану вартість, розповіли учасникам «круглого столу» про поетапне введення електронного адміністрування цього податку, про порядок коригування податкових накладних та порядок віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за попередній період.
Заступник начальника управління — начальник відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб майнових податків та ЄСВ Тичинська Тетяна розповіла присутнім про порядок оподаткування внеском лікарняних, відпусток та інших виплат, наголосивши при цьому, що якщо база нарахування внеску не перевищує розміру мінімальної зарплати, то його сума розраховується з такого мінімального розміру.
Під час засідання «круглого столу» йшлося також про порядок заповнення податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та акцизного податку; про декларування доходів громадян за 2015 рік
З огляду на змістовне викладення доповідачами теми та надання вичерпних відповідей на запитання слухачів учасники «круглого столу» виявили бажання частіше зустрічатись з податківцями для ознайомлення з новинами податкового законодавства.
З 1 квітня діятиме нова форма 1-ДФ
Звіт за оновленою формою 1-ДФ подаватиметься за підсумками І кварталу 2015 року, - звертають увагу в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Саме 1 квітня 2015 року набере чинності Наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4, яким затверджено: форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
Платникам податків варто врахувати, що нова форма доповнена розділом II: "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір". У ньому потрібно буде відображати загальні суми нарахованих та виплачених доходів (не стосується відсотків), а також суми утриманих з них податків.
Крім цього, у розділі II ф. № 1ДФ податкові агенти не будуть зазначати відомості про фізосіб, яким нараховані доходи, з яких утримуються військовий збір або відсотки, виграші (призи) в лотерею.
Відповідно з 1 квітня 2015 року втратить чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49.
Перевищили 1 млн. гривень - зареєструйтесь платником ПДВ
Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», яким спрощено процедуру реєстрації платників податків.
Зокрема, обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягають ті суб’єкти господарювання, котрі за останні 12 календарних місяців перевищили обсяг оподатковуваних операцій більше 1000000 гривень (зміни до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України). До цього періоду граничний обсяг складав більше 300000 гривень.
Акцизний податок з роздрібної торгівлі
З 1 січня 2015 року при здійсненні реалізації підакцизних товарів у роздрібній торгівлі сплачується акцизний податок.
База оподаткування - це вартість (з урахуванням ПДВ) підакцизних товарів, а ставка податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості у розмірі 5 відсотків.
Платники акцизного податку з роздрібної торгівлі повинні зареєструватися в органі фіскальної служби за місцезнаходженням пункту продажу товарів до 20 лютого 2015 року (граничний термін подання декларації з акцизного податку).
Реалізація в роздрібній торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну і промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Для підакцизних товарів на які встановлена максимальна роздрібна ціна вартість реалізації збільшується на акцизний податок, при цьому такий продаж не може здійснюватися за цінами, що перевищують такі максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку.
Зазначені зміни передбачені Законом України від 28.12.14 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (опублікований в спецвипуску газети „Голос України” від 31.12.14 №254).
Щодо використання РРО
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265).
Метою змін до Кодексу та Закону №265 є вдосконалення механізму їх застосування та запобігання можливим порушенням з боку суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).
Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).
У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.
Як свідчить ситуація з реєстрацією РРО, на даний час платники єдиного податку третьої групи не проявляють активності у дотриманні вимог законодавства України в частині реєстрації РРО, що може свідчити про недостатній рівень поінформованості про відповідальність за невиконання вимог законодавства.
