Про приймання звітності з податку на прибуток

Державна фіскальна служба України для забезпечення належної організації приймання, обробки, камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток за 2014 рік та попередження звернень платників податків у зв'язку з неправомірними діями працівників контролюючих органів повідомляє про особливості заповнення та подання цієї звітності в межах існуючої функціональності ІС „Податковий блок".

У зв'язку з проведенням Податкової реформи, що передбачає, зокрема, зміни в оподаткуванні прибутку підприємств, порядках подання звітності та сплати цього податку, було прийнято рішення про недоцільність запровадження для податкової звітності з податку на прибуток додаткових електронних форматів (кодів форм) для звітування за 2014 рік з урахуванням двох граничних строків подання для наведених нижче податкових декларацій, розрахунків, звітів (далі - Податкових декларацій):

1. Податкова декларація з податку на прибуток банку (код форми 10100311,

наказ Міндоходів від 06.02.2014 № 121);

2. Податкова декларація з податку на доходи (прибуток) страховика (код форми 10100413, наказ Міндоходів від 27.01.2014 № 84);
3. Податкова декларація про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи (код форми 10101207, наказ Міндоходів від 16.12.2013 №810);
4. Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій (код форми 10101909, наказ Міндоходів від 27.01.2014 №85);

5. Розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на

прибуток підприємства (код форми 10101707, наказ Мінфіну від 28.01.2013 №39);

6. Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності (код форми 10100607, наказ Мінфіну від 25.06.2013 № 610);
7. Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби (код форми ДО 100806, наказ Мінфіну від 25.06.2013 № 610).

Для Податкової декларацій з податку на прибуток підприємства додатковий електронний формат (код форми 10108101) було введено для подання звітності за 2013 рік з урахуванням дострокового запровадження звітування за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 872.

Для забезпечення можливості платникам податків зазначити у Податкових деклараціях кодів форм 10100311, 10100413, 10101207, 10101909 було доопрацьовано електронні формати та схеми контролю електронних документів, а саме доповнено полями для зазначення позначки для базового податкового (звітного) періоду рік, яка раніше була відсутня. Такі формати та схеми контролю наприкінці 2014 року було розміщено у Реєстрі електронних форм податкової звітності розділу Головна>Електронна звітність> Платникам податку про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення для використання розробниками програмного забезпечення та платниками податків.

Відповідно всі платники податку незалежно від типу базового податкового (звітного) періоду квартал чи рік повинні заповнити позначку, передбачену для типу періоду квартал. Платники податку, що звітують за 2014 або попередній рік з базовим податковим (звітним) періодом рік, повинні заповнити обидві позначки „Рік". Таке саме заповнення має виконуватись при поданні у складі зазначених Податкових декларацій додатків СБ. При цьому, для інших додатків доопрацювання електронних форматів не виконувалось із-за відсутності такої потреби для обробки Податкових декларацій. Тобто всі платники податку заповнюють для інших додатків тільки одну позначку „Рік", передбачену для типу базового податкового (звітного) періоду квартал, яка застосовувалась завжди при звітуванні з податку на прибуток.

Таке саме заповнення позначок „Рік" повинен виконувати працівник підрозділу приймання та обробки звітності при внесенні Податкових декларацій, поданих платниками податку на паперових носіях.

Програмне забезпечення, що використовують платники податків для підготовки звітності в електронній формі, повинно надати можливість здійснити описаний підхід до заповнення Податкових декларацій відповідно до зазначених схем контролю електронних документів, розроблених у відповідності до наказу Міндоходів від 29.11.2013 № 729.

Для Податкових декларацій 10101707, 10100607, ТО 100806 електронні формати не доопрацьовувались, оскільки форми затверджені відповідними наказами містять тільки одну позначку „Рік" і тип базового податкового (звітного) періоду квартал чи рік для платника податку має визначатись на підставі подання або неподання такої форми звітності за І квартал, І півріччя та Три квартали 2014 року.

Звертаємо також увагу, що для платників податку, які звітують за 2014 рік з базовим податковим (звітним) періодом квартал, не буде існувати обмежень щодо подання зазначених звітних та звітних нових Податкових декларацій після 09.02.2015 до 02.03.2015 року, а у квитанціях №2 буде зазначатись граничний строк подання передбачений для основного базового податкового (звітного) періоду рік, а саме 02.03.2015 року, як описано в еталонному довіднику для коду форми звітності. При цьому, такі платники податку, незважаючи на реалізацію програмного забезпечення та відсутність для поданої ними звітності автоматизованого контролю достовірності типу документу під час формування квитанцій № 2, повинні виконувати вимоги чинного законодавства і подавати звітні та звітні нові Податкові декларації у граничні строки подання для базового податкового (звітного) періоду квартал, а саме по 09.02.2015 року.

З огляду на зазначене, уточнюючі Податкові декларації в електронній формі платники податку з базовим податковим (звітним) періодом квартал зможуть подати тільки після 02.03.2015 року. У разі бажання такого платника податку подати уточнюючу декларацію за 2014 рік після 09.02.2015 по 02.03.2015, така уточнююча декларація повинна бути прийнята та зареєстрована без внесення до ІС „Податковий блок", передана з реєстром поданої звітності для подальшої обробки, зокрема із забезпечення рознесення її показників до інтегрованих карток платника податку у ручному режимі.

Про визначення розміру орендної плати

Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належного виконання платниками податків обов'язку з сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності повідомляє таке.

Верховним Судом України (далі - ВСУ) у постанові від 02.12.2014 №21-274а 14 (далі - постанова №21) висловлено правову позицію щодо застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі -ПКУ).

Зокрема, передбачено, що з набранням чинності ПКУ річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПКУ над нормами інших актів у разі їх суперечності (пункт 5.2 статті 5 ПКУ), до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ.

Таким чином, згідно із правовою позицією ВСУ з 1 січня 2011 року розмір податкового обов'язку платника податків зі сплати орендної плати не може бути меншим, ніж визначений пунктом 288.5 статті 288 ПКУ.

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності 1 січня 2015 року наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1129 „Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957" повідомляє.

Починаючи з 1 січня 2015 року, при постачанні товарів/послуг на митній території України податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1129 „Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957" (далі - Порядок № 957).

Порядком № 957 передбачено, що з 1 січня 2015 року податкова накладна та додатки до неї складатимуться і надаватимуться виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Для розпізнавання електронною системою ідентичності зазначених платниками податків показників, вказаних у графі 5 податкової накладної, додатка до податкової накладної та розрахунку коригування, у вказаних графах передбачено зазначення коду одиниці виміру об'єкта операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі -КСПОВО).

Разом з цим зазначаємо, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, у разі якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО.

У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається „послуга", а графа 5.2 не заповнюється.

Щодо порядку заповнення графи 6 податкової накладної „кількість (об'єм, обсяг)" при постачанні послуг, повідомляємо таке.

У разі складення податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається „1".

У разі складення податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число „0,5".

У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Про оподаткування податком на додану вартість

Державна фіскальна служба України у зв'язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, та зверненнями, які надходять від платників податку на додану вартість щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування податком, визначеного у підпункті 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (далі -Кодекс), повідомляє.

Враховуючи внесені Законом № 71 зміни до Кодексу, з 1 січня 2015 року припинили дію пункти 5 та 6 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, якими було передбачено тимчасове (до 1 січня 2015 року) звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з:

виконання робіт та постачання послуг суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його доходу за попередній звітний (податковий) рік;

виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операцій з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операцій з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

Водночас Законом № 71 викладено у новій редакції підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.

Відповідно до нової редакції зазначеного підпункту Кодексу від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З огляду на зазначене режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, з 01.01.2015 поширюється на операції з постачання (реалізації) товарів, які мають статус товарів вітчизняного виробництва, та послуг, а саме:

періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру);

учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників;

словників українсько-іноземної або іноземно-української мови;

доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва.

Такий режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість вказаних операцій застосовується платниками податку на усіх етапах постачання (реалізації) зазначених вище товарів (продукції), а саме від виробників такої продукції (у т.ч. суб'єктів книговидання, книгорозповсюдження) до кінцевого споживача.

Про визначення розміру коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства

Державна фіскальна служба України, керуючись нормами п.п. 19 .1.31 п. 19 .1 ст. 191 розд. І Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає інформацію про визначення розміру коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства.

Згідно з Кодексом платники обчислюють податкові зобов'язання з плати за формулою, що застосовує величину „коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб) (далі -Коефіцієнт). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України".

Абзацом шостим пункту 3 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432, ознакою видобувних балансових запасів корисних копалин є перевищення Коефіцієнтом, що визначений Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ), ставки „рефінансування Національного банку за умови раціонального використання технічних засобів і технологій та дотримання вимог щодо охорони надр і навколишнього природного середовища".

На частині наданих у користування ділянок надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин із визначенням Коефіцієнта, ДКЗ ще не виконано.

З огляду на викладене та з метою забезпечення ефективного контролю за визначенням податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, ДФС України листом від 23.01.2015 № 1491/5/99-99-15-04-01-16 звернулася до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України з приводу визначення розміру коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань у 2015 році.

На Дніпропетровщині ліквідовано підпільне виробництво підробленої горілки

Оперативники ДФС у Дніпропетровській області виявили і припинили діяльність вже другого підпільного цеху у поточному році.Фальсифікат цього разу виготовляли у орендованому складському приміщенні глибоко на приватній виробничій території.

Обшук, здійснений співробітниками фіскальної служби показав, що «горе-бізнесмени» налагодили виробництво фальсифікату спиртових напоїв кустарним способом. Але, незважаючи на цей факт «підприємці» щоденно могли виготовляти понад 1000 пляшок сурогату. Залишається тільки здогадуватися, яку шкоду здоров’ю та загрозу життю несла в собі це зілля.

Цех був оснащений усім необхідним: ручними пристроями для закручування кришок на скляні пляшки, кустарним приладом для миття тари тощо. Вилучено також купу металевих кришок, етикеток та контретикеток з логотипом відомого горілчаного бренду, порожні пляшки для горілчаних виробів, готову продукцію та спирт.

Все приладдя підпільного цеху слідчі ДФС вилучили та передали на відповідне зберігання. Вартість вилученого фальсифікату та інгредієнтів становить майже півмільйона гривень.

Наразі, порушене кримінальне провадження по ч. 2 ст. 204 УК України (незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів), тривають слідчі дії.

Більше 14 млн.грн. надійшло до місцевого бюджету від платників податків Ленінського району м. Дніпропетровська

За один місяць 2015 року від платників податків Ленінського району м. Дніпропетровська надійшло 14,5 млн. грн. до місцевого бюджету. З них 7,7 млн. грн. становив податок з доходів фізичних осіб, 3,1 млн. грн. - земельний податок, 3,3 млн. грн. - єдиний податок. Про це повідомив начальник ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Саранцев Віктор Олексійович під час проведення засідання «круглого столу» з підприємцями району.

„Новий формат роботи з платниками податків – це шлях діалогу, компромісів, добровільного дотримання всіма учасниками правил гри та взятих на себе зобов’язань, надання на місцевому рівні якісних податкових послуг, зменшення тиску на бізнес. Створення умов ведення бізнесу, удосконалення податкового законодавства з урахуванням регіональної специфіки та рішенням проблем адміністрування податків – головні цілі реформування податкової системи», - зазначив Віктор Олексійович.

На завершені зустрічі обговорено питання щодо легалізації заробітної плати громадян, переваг подання податкової звітності в електронному вигляді, роботи інтерактивного сервісу «Пульс» та інших сервісів Міндоходів України тощо.

У січні підприємствам Дніпропетровщини понад 25 млн. грн. ПДВ повернуто «автоматом»

З початку поточного року дніпропетровським платникам ПДВ відшкодовано 61,8 млн. грн., що на 33,3 млн. грн. більше, ніж у січні 2014 року.

При цьому, в автоматичному режимі у першому місяці 2015 року cуб’єктам господарювання повернуто 25,7 млн. грн. податку на додану вартість, що на 7,8 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2014 року.

Про це повідомив начальник ГУ ДФС у Дніпропетровської області Василь Андрухів.

Зберігається позитивна тенденція і щодо збільшення кількості платників, які відповідають критеріям автоматичного бюджетного відшкодування. Сьогодні таких платників в Дніпропетровському регіоні – 19, тоді як у січні 2014 та 2013 років їх було 16 і 12 відповідно.

Орендодавцям та орендарям до уваги!

ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах за ставкою 1,5%.

До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються суми винагород й інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 Податкового кодексу України), і дохід від надання майна в лізинг, оренду чи суборенду (строкове володіння та/або користування). Податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості є орендар.

Якщо орендар є фізичною особою, котра не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є орендодавець. У такому випадку дохід від надання нерухомості в оренду підлягає самостійному декларуванню, і військовий збір із нього (як і ПДФО) сплачується фізособою самостійно.

Підтвердження про отримання податкової звітності в електронному вигляді

Підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів є перша квитанція. Відповідно до «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку», затвердженої наказом ДПС України від 10.04.2008 р. № 233, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному виді до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається контролюючим органом на електронну адресу платника податків, з якою було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному виді зберігається в органі ДФС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних є друга квитанція в електронному виді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС.

Платникам орендної плати терміново до перерахування!

ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертається до платників з проханням належного виконання платни-ками податків обов’язку зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності і повідомляє таке. Верховним судом України у постанові від 02.12.2014 р. № 21-274а14 висловлено правову позицію щодо застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. З набранням чинності Податкового кодексу Укоаїни річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Виходячи із принципу пріоритетності норм ПКУ над нормами інших актів у разі їх суперечності до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ.

Таким чином, згідно із правовою позицією Верховного суду України з 1 січня 2011 р. розмір податкового обов’язку платника податків зі сплати орендної плати не може бути меншим, ніж визначений пунктом 288.5 статті 288 ПКУ. З метою забезпечення належного та своєчасного виконання платниками податків обов’язку зі сплати орендної плати пропонуємо платникам здійснити нарахування та сплату орендної плати у визначеному Податковим кодексом розмірі (у тому числі шляхом подання уточнюючих розрахунків).

За останню декаду число учасників податкового компромісу подвоїлось, – Ігор Білоус

«Закон щодо податкового компромісу є доцільним і надзвичайно своєчасним, що засвідчує зростаюча активність участі бізнесу у процедурі, передбаченій законодавчим актом. З часу набуття ним чинності минуло 24 дні, причому за останню декаду число бажаючих досягти компромісу подвоїлось», - зазначив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус на зустрічі з журналістами.

За його словами, станом на ранок 9 лютого відповідно до процедури застосування податкового компромісу 305 платників податків подали до органів Державної фіскальної служби заяви та уточнюючі розрахунки. Цими документами податкові зобов’язання платників збільшено на 1557,6 млн. грн, у тому числі, з податку на прибуток підприємств – на 800,5 млн. гривень, з податку на додану вартість – на 757,1 млн. грн.

Відповідно до поданих розрахунків, сплаті підлягає 77,9 млн. грн. Із них на сьогодні до державного бюджету вже сплачено 5,7 млн. грн.

При цьому переважна більшість платників, які вже звернулися із заявами до органів ДФС, 265 із 305, висловили бажання досягти податкового компромісу щодо неузгоджених сум зобов’язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях за результатами раніше проведених документальних перевірок, у тому числі сум, щодо яких триває процедура судового або адміністративного оскарження.

У ДФС переконані, що ця категорія платників стане чисельною групою потенційних учасників податкового компромісу. Так, на сьогодні 17 тисяч платників мають ризики, пов’язані з участю у схемах з ухилення від оподаткування. Сума несплаченого податку на додану вартість за позивними заявами до платників за останні три роки сягнула 100 млрд. гривень. Приблизно таку ж суму складають недоплати з податку на прибуток підприємств.

«Участь у податковому компромісі передусім вигідна платникам, відносно яких відкрито кримінальне провадження. Досягнення ними компромісу означатиме закриття кримінальних справ та їхнє вилучення з Єдиного реєстру досудових розслідувань,– пояснив Ігор Білоус. – І оскільки дії платників буде декриміналізовано, виключається й відкриття справ щодо підробки ними податкових декларацій, яких остерігається чимало бізнесменів».

Отже, платники податків, вважає глава ДФС, мають унікальну можливість до 16 квітня поточного року (останнього дня терміну, відведеного законом для подання платниками податків відповідної заяви в органи ДФС) уточнити оскаржувані суми та взяти участь у процедурі податкового компромісу.

«Ми централізували роботу із застосування податкового компромісу, щоб запобігти можливим розбіжностям у тлумаченні норм законодавства в територіальних фіскальних органах та унеможливити корупційні прояви в окремих регіонах, – підкреслив очільник Державної фіскальної служби. – Ми також готові залучити представників громадських інститутів до роботи в комісії з питань податкового компромісу, що діє в центральному офісі, з метою підвищення довіри бізнесу до самої процедури. Прагнемо зробити весь процес прозорим і зрозумілим, тому орієнтуємо наш інформаційно-сервісний центр на роз’яснення будь-яких питань щодо податкового компромісу».

Скористайтесь можливістю податкового компромісу

ГУ ДФС у Дніпропетровській області закликає платників, які неправомірно формували дані податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов’язань задекларувати доходи шляхом застосування податкового компромісу до 16 квітня.

Запрошуємо дітей помріяти про майбутнє

«Майбутнє країни – у мріях дитини» - саме так буде називатися цього рокуВсеукраїнський конкурс дитячої творчості, який покликаний сприяти формуванню економічної грамотності та податкової культури у школярів та зміцненню позитивного іміджу Державної фіскальної служби України.

«Шановні діти! Ми запрошуємо вас здійснити маленький, але важливий крок у доросле свідоме життя, поглибити свої знання з економіки та нашої професії. Зобразити свої мрії про державу, у якій ви зростаєте. Щоб саме завдяки вам всі дорослі жителі Дніпропетровської області переконалися, що сплачувати податки – це престижно! Тож запрошуємо взяти участь у творчому змаганні» – зауважив Ігор Ломако.

Діти вікових категорій – 9-11 та 12-15 років можуть подати до територіальних органів ДФС свої роботи з податкової та митної тематики у таких напрямках: художні твори; комп’ютерна графіка (анімація); літературні твори. Конкурс проводитиметься у три етапи. Перший етап конкурсу відбуватиметься на районному рівні і триватиме з січня до 15 квітня 2015 року.

Другий етап конкурсу відбудеться у травні й проходитиме на регіональному рівні, де визначатимуться найкращі учнівські роботи серед надісланих з районів. Автори робіт, які посядуть перші місця на другому етапі, стануть лауреатами Всеукраїнського рівня.

Переможці регіональних відбіркових турів візьмуть участь у загальнонаціональному визначенні переможців, що відбуватиметься протягом червня-серпня цього року.

Роботи на конкурс потрібно подавати до територіальних відділень ГУ ДФС в області за місцем проживання.

Дізнатися про умови конкурсу та вимоги до творчих робіт можна за телефоном (056) 374-31-71 або на суб-сайті ГУ ДФС в області.

Про акцизний податок у розмірі 5%

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, що вони підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного строку подання декларації акцизного податку за місяць, у якому провадиться господарська діяльність.

До підакцизних товарів, що реалізують у роздрібній мережі, належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
• тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну;
• нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

У січні сплачено 11,9 млрд. грн. єдиного внеску

У січні 2015 року фіскальні органи забезпечили надходження єдиного внеску на загальну суму 11,9 млрд. гривень.

Протягом місяця відбулось зменшення надходжень з єдиного внеску по Донецькій та Луганській областях порівняно з січнем минулого року на 1,2 млрд. грн. (- 66,2 відс.), зокрема: по Донецькій обл. – на 0,7 млрд. грн., по Луганській обл. – на 0,4 млрд. гривень.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”.

Відповідно до прийнятих змін, з початку поточного року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або винагороди за цивільно-правовими договорами діючі ставки єдиного соціального внеску (середньозважена ставка – 41%), застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (середньозважена ставка – 16,4%) при виконанні платником одночасно таких умов:

1) загальна база нарахування єдиного соціального внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік;

(якщо загальна база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує в 2,5 рази середньомісячну базу нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує розрахунковий коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного соціального внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно - правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат (у 2015 році – 3 654 грн.).

Детальніше зі змінами у справлянні єдиного внеску можна ознайомитися на веб-порталі ДФС України.

Зміни у справлянні єдиного соціального внеску

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі – Закон №77), яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), а саме:

1) введено визначення основного місця роботи, де основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу;

2) внесено зміни у визначення платника єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, тобто з 2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (незалежно від того чи є вони одночасно найманими працівниками або підприємцями, є платниками єдиного внеску);

3) платникам, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, у яких базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та якими у звітному році або окремому місяці звітного року не було отримано дохід (прибуток), надано право, у разі необхідності самостійно визначити базу нарахування. Тобто такі платники, за бажанням, з метою збереження собі страхового стажу у році або окремому місяці року, де не було ними отримано дохід (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. В такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Дана норма буде застосовуватися до доходу (прибутку) за 2015 рік;

4) для всіх страхувальників визначено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, за умови відпрацювання застрахованою особою повного календарного місяця.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування;

5) по усьому тексту Закону № 2464 слова «та членів їхніх сімей», «та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності» виключено;

6) пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 після слів «подавати звітність» доповнено словами «та сплачувати»;

7) у частині першій статті 7 Закону № 2464 внесено такі зміни:

у пункті 1:

абзац перший після слова «нарахованої» доповнено словами «кожній застрахованій особі»;

абзац другий після слів «грошового забезпечення» доповнено словами «кожної застрахованої особи»;

8) у статтю 10 Закону № 2464 внесено зміни, у частині розмірів єдиного внеску для осіб, зазначених в абзацах третьому - п'ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування:

у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,8 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,5 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,41 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у разі якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у цій частині, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску»;

9) змінено розмір штрафних санкцій:

- якщо за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладався штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, то у зв’язку зі змінами за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде накладатися штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

- додано нову штрафну санкцію за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, відтепер фіскальний орган за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску накладає штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Крім цього, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 77, установлено, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою статті 8 та статтею 10 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, з 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

Про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання

Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.

Загальні положення

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який опубліковано в газеті «Голос України» (31.12.2014 № 254) та положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015 (далі – Закон №71-VIII).

Законом №71-VIII викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в новій редакції та передбачено розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

У зв’язку з цим права контролюючого органу доповнено правом проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та правом на проведення перевірки правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу. Рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на різниці приймається зазначеними платниками самостійно.

Подання податкової звітності

Відповідно до п.57.1 ст.57 Закону №71-VIII податкова декларація, у тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Разом з тим, п.22 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що норма п. 57.1 ст. 57 Кодексу у частині граничного терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств застосовується починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III Кодексу, викладена в Законі №71-VIII.

Враховуючи наведені положення Закону №71-VIII та вимоги ст.49 Кодексу, подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 рік здійснюється за діючими формами таким чином:

для базового звітного (податкового) періоду – календарного року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду – до 2 березня 2015 року;

для базового звітного (податкового) періоду – календарного кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду – до 09 лютого 2015 року.

Звертаємо увагу, що платники податків, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, подання консолідованої податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний період – 2014 рік здійснюють, як і у минулому році, відповідно, за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених підрозділів.

Нарахування та сплата щомісячних авансових внесків

Сплата авансових внесків протягом 2015-2016 років буде здійснюватись з урахуванням таких особливостей: у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п.57.1 ст. 57 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік (п.9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Тобто сплата щомісячних авансових внесків у січні – лютому 2015 року провадиться у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за 2013 рік, у березні 2015 року – травні 2016 року у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

Звертаємо увагу, що сплата щомісячних авансових внесків у січні – грудні 2015 року та січні - травні 2016 року здійснюється платниками податків з річним доходом, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування, що перевищує десять мільйонів гривень.

Відповідно до змін, внесених Законом № 71-VIII, п. 57.1 ст. 57 Кодексу встановлено, що сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась незарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку.

Таким чином, сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток залишку авансових внесків при виплаті дивідендів, що відображається у рядку 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, буде врахована у зменшення нарахованої суми податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2015 рік при визначенні щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті в наступний дванадцятимісячний період.

Особливості нарахування та сплати щомісячних авансових внесків при консолідованій сплаті податку на прибуток

Оскільки нова редакція розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не містить положень щодо консолідованої сплати податку на прибуток та не визначає відокремлені підрозділи юридичної особи окремими платниками цього податку у Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік, визначення щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у березні 2015 року – травні 2016 року, не провадиться. Загальна сума таких авансових внесків визначається в цілому по платнику податку – юридичній особі в податковій декларації з податку на прибуток, що подається такою особою за 2014 рік.

При цьому, платниками податку, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, сплата щомісячних авансових внесків провадиться таким чином:

у січні – лютому 2015 року, як і у минулому році, – за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів у сумі, що розрахована відповідно у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток та Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період - 2013 рік;

починаючи з березня 2015 року – тільки за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) у сумі, що розрахована у податковій декларації за звітний (податковий) період – 2014 рік.

Особливості нарахування та сплати щомісячних авансових внесків по спільній діяльності без створення юридичної особи

Оскільки нова редакція розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не містить положень щодо окремого обліку і подання декларації з податку на прибуток по спільній діяльності без створення юридичної особи у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 рік, визначення щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у березні 2015 року – травні 2016 року, не провадиться. При цьому щомісячні авансові внески, що визначені у податкові декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2013 рік підлягають сплаті у тому числі у січні – лютому 2015 року та можуть бути зараховані у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 звітний рік.

Справляння авансових внесків при виплаті дивідендів

Законом №71-VIII особливості справляння авансових внесків при виплаті дивідендів викладено в п.57.1 ¹ ст.57 Кодексу.

Відповідно до підпункту 57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 Кодексу авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашені.

Звертаємо увагу, що ця норма застосовується починаючи з виплат дивідендів у 2015 році за підсумками попередніх років.

Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (пп. 57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 Кодексу).

У разі якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об’єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік.

Згідно з підпунктом 57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 Кодексу у разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Грошовим зобов’язанням в даному випадку є сума податкових зобов’язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік за підсумками якого виплачуються дивіденди.

Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, необхідне одночасне дотримання двох умов: подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов’язання, самостійно нараховані платником у такій декларації. В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.

Законом України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (стаття 11¹) визначено обов’язок державних унітарних підприємств та їх об'єднань спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що таке спрямування за своїм економічним змістом відповідає визначеному пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 Кодексу поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об'єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1 ¹ ст.57 Кодексу.

Оподаткування букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино)

Відповідно до п.136.4 ст.136 Кодексу під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток у розмірі 18 відсотків ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;

18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

При цьому платники податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється за зазначеними вище ставками від суми фактично отриманого доходу протягом місячного податкового періоду, без подання податкової декларації.

Таким чином, платники податку, які провадять букмекерську діяльність, діяльність з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) крім щомісячного авансового внеску у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, у січні - грудні відповідного звітного року сплачують авансовий внесок з податку на дохід, отриманий від такої діяльності.

Такий авансовий внесок сплачується до 30 числа календарного місяця, в якому отримано дохід від вищезазначеної діяльності з якого сплачується авансовий внесок. Якщо 30 число припадає на вихідний або святковий день або у лютому місяці – не пізніше останнього банківського дня відповідного місяця.

Приклади формування електронних документів (Excel-файли):

ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє платників, що згідно чергового оновлення Системи формування та подання податкової звітності вилучено посилання на win API, що призводило до помилок при використанні даного прикладу у системах win7 та Win8. Змінено правила форматування полів, що мають тип (індивідуальний податковий номер), - тепер значення поля передається в електронний документ у тому вигляді як воно було введено, початкові 0 зберігаються:

- ПДВ_Дод1_Розрах_ кориг_сум ПДВ(13).xls - "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)";

- ПДВ_Дод5_Розш-ка_под-их зоб_та_кр-ту(звед)(7).xls - "Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)";

- Податкова накладна(7).xls - "Податкова накладна";

Реєстр_отр_вид_под_накл(8).xls - "Реєстр отриманих та виданих податкових накладних". Оновлення доступно на сайті ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/programne-zabezpechennya-/opz-programne-zabezpechennya/

Про зворотну дію в часі

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує платникам, що частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб’єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладатиметься штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону України № 2464). За порушення, вчинені до 31.12.2014 р. включно, фіскальні органи застосовують фінансові санкції, передбачені п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати.

За порушення, що виникли з 01.01.2015 р., накладатиметься штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум єдиного внеску. Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 9 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 455.

При перевищенні доходу у єдинника

Якщо платником єдиного податку перевищено обсяг доходів у 2014 році:

• перша група — 150000 грн; друга група — 1000000 грн;
• третя група — 3000000 грн; п’ята група — 20000000 грн;

то платники застосовують до суми перевищення обсягу доходу ставку в розмірі 15%. Такі платники з 01.01.2015 року, не зобов’язані з наступного календарного кварталу за заявою переходити на іншу групу платника єдиного податку чи відмовлятися від застосування спрощеної системи оподаткування, якщо зазначена категорія платників не порушує умов перебування на спрощеній системі оподаткування, які діють із 1 січня 2015 року.