Власники дорогих та потужних авто щороку сплачуватимуть 25 тис. грн

Завдяки змінам у норми ПКУ, упровадженим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» від 28.12.2014 р. № 71-VIII, власники дорогих і потужних авто щороку сплачуватимуть 25 тис. грн. Такий обов’язок передбачено появою транспортного податку. Зокрема, об’єктом і базою оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, та об’єм циліндрів двигуна яких перевищує 3000 куб. см. Ставки податку встановлюються в розмірі 25000 грн на рік за кожен автомобіль. Фізосіб про обов’язок сплатити податок повідомить Податкова. Юрособи зобов’язані самостійно прозвітувати про наявні авто, подавши декларацію. Наразі її форма ще не затверджена.

Військовий збір у 2015 році утримується з усіх виплат, що обкладаються ПДФО

Обкладення військовим збором подовжили й, схоже, надовго — «до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України». Однак ставку оподаткування залишили на попередньому рівні — 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 р. ХХ ПКУ.

Об’єктом оподаткування з 1 січня 2015 року є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку.

Нагадаємо: відповідно до п. 162.1 ПКУ, платниками податку є: фізична особа — резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Таким чином, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід визначатиметься по аналогії з доходами, які обкладаються ПДФО. Тобто при визначенні такого доходу, найімовірніше, доведеться використовувати ст. 164 та ст. 165 ПКУ.

Відповідні зміни до ПКУ внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Отже, тепер під прес оподаткування військовим збором потрапляють не лише зарплата й інші виплати працівникам і винагороди за договорами ЦПД, а всі доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Екоподаток за пересувні джерела забруднення із 1 січня сплачувати не потрібно

Із 1 січня 2015 року екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення вже не сплачується.

Нагадаємо: раніше його сплачували податкові агенти — виробники й імпортери палива.

Відповідні зміни внесено до розділу VIII Податкового кодексу України Законом про податкову реформу від 28.12.2014 р № 71-VIII.

Також зазначимо: п. 27 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ встановлено, що за результатами діяльності за останній період 2014 року платники, зокрема, екоподатку за викиди пересувними джерелами забруднення подають декларацію в порядку, установленому ПКУ.

Розмір лікарняних зменшився для осіб зі страховим стажем до 8 років

У тих, у кого страховий стаж менше 8 років, зменшується відсоток для нарахування лікарняних.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону від 28.12.2014 р. № 77-VIІІ (далі —Закон № 77), допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: при страховому стажі до 3 років — 50% середньої зарплати; від 3 до 5 років — 60%; від 5 до 8 років — 70%; понад 8 років — 100%.

Оскільки Закон № 77 набрав чинності 1 січня 2015 року, то такі розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності діють для страхових випадків, що настали із цієї дати.

Проте в Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженому постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439, залишилися старі розміри виплати для оплати перших п’яти днів непрацездатності: до 5 років — 60% середньої зарплати; від 5 до 8 — 80% середньої зарплати; понад 8 років — 100% середньої зарплати. Тому Уряду потрібно терміново внести зміни до цього документа.

Задеклароване зниження ставки з ЄСВ на практиці не діятиме

При нарахуванні зарплати (доходів) не за основним місцем роботи ставки ЄСВ, установлені ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 р. № 2464-VI (далі ―Закон про ЄСВ), застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта, що зазначено в останньому абзаці цієї частини.

Відповідно до п. 3 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 77, із 1 січня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄСВ, установлені ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ для платників ЄСВ, визначених в абзацах 2 і 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, застосовуються із коефіцієнтом 0,4 (за винятком випадків, визначених ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, у 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня зарплата по підприємству збільшилася мінімум на 30% порівняно із середньою зарплатою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становитиме не менше 700 гривень;

4) середня зарплата по підприємству становитиме не менше трьох мінімальних зарплат.

Зверніть увагу!

Коефіцієнт застосовується тільки для ставок нарахування ЄСВ, визначених ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, а для утримання ЄСВ ― ні.

Одразу постає запитання: що мають на увазі під «страховим платежем»?

Найімовірніше, ідеться про суму нарахованого ЄСВ. Також незрозуміло, як страхувальник може підтвердити своє право на застосування пониженої ставки ЄСВ у зв’язку із застосуванням коефіцієнта.

Отже, коефіцієнтом для пониження ставки ЄСВ можуть скористатися тільки поодинокі підприємства, котрі суттєво підвищать зарплату, що під час фінансової кризи досить складно зробити.

Введено новий штраф за неподання звітності з ЄСВ і підвищено штраф за несплату

Із 1 січня 2015 року ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ) доповнено пунктом 7, згідно з яким органи доходів і зборів застосовують такі штрафні санкції:

• за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ — у розмірі 10 НМДГ (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. До речі, до 11.08.2013 р. аналогічну норму містив п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ;
• за ті самі дії, учинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — штраф у розмірі 60 НМДГ (1020 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченоюЗаконом про ЄСВ.

Також збільшено розмір штрафів, зазначених у п.п. 2 і 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ:

• за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до 20% (замість 10%) своєчасно не сплачених сум;
• за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ до 10% (замість 5%) зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.

Усі підприємці мають сплачувати ЄСВ не менше мінімального страхового внеску

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, та ставки єдиного внеску, установленої для відповідної категорії платника (абз. 6 ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 р. № 2464-VI, далі — Закон про ЄСВ). Тобто якщо база нарахування в одному з місяців протягом січня – листопада 2015 року менше 1218 грн, то за цей місяць ЄСВ нараховується в сумі 422,65 грн (1218 грн х 34,7%), а в грудні 2015 року — 478,17 грн (1378 грн х 34,7%).

Підприємців-загальносистемників зобов’язали за кожен місяць нараховувати ЄСВ незалежно від факту отримання доходів. У разі якщо вони не отримали доходу (прибутку) у звітному році чи окремому місяці звітного року, то вони мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Раніше сплата ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску вимагалася лише за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Отже, беручи до уваги норми абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ під час остаточного розрахунку за підсумками 2015 року — до 10 лютого 2016 року такі підприємці зобов’язані будуть сплатити єдиний внесок, нарахований за календарний рік (за 2015 рік) із розрахунку не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць.

Таким чином, виходить: навіть якщо підприємець-загальносистемник не отримував доходу в якомусь із місяців 2015 року, він повинен усе одно сплатити ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску.

Сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний страховий внесок

У разі якщо база нарахування ЄСВ (окрім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), та ставки єдиного внеску, установленої для відповідної категорії платника (передостанній абзац ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 р. № 2464-VI, далі — Закон про ЄСВ). Зважаючи на те що для категорій застрахованих осіб установлюються окремо розміри ЄСВ для нарахування та утримання, то в цій нормі йдеться і про нарахований, і про утриманий ЄСВ. Адже база нарахування ЄСВ визначається одна і для нарахування, і для утримання ЄСВ.

Зверніть увагу!

Роботодавці для працівників, які трудяться в них за сумісництвом, зазначену вище норму не повинні застосовувати. Такий висновок можна зробити з останнього абзацу ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, у котрому зазначено, що під час нарахування зарплати (доходів) фізособам із джерел не за основним місцем роботи ставки ЄСВ застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.

Проте лишається відкритим таке питання: чи потрібно буде сплачувати ЄСВ, якщо працівник на законних підставах увесь місяць був у відпустці без збереження зарплати відповідно до ст. 25 і ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96 та п. 9 р. ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 р. № 77-VIII (щодо надання відпусток без збереження зарплати працівникам бюджетних установ та їх переведення (без їхньої згоди) на умови неповного робочого часу).

Не виключаємо, що ДФС вимагатиме сплатити ЄСВ виходячи із розміру мінімальної зарплати, якщо навіть у відповідному місяці не нараховувалася зарплата через те, що працівник увесь місяць перебував у відпустці без збереження зарплати. Хоча це не підлягає жодній логіці, адже в цьому випадку просто ні з чого буде утримувати ЄСВ. Сподіваємося, органи ДФС займуть лояльну позицію.

Таким чином, якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати чи працював неповний робочий час, унаслідок чого йому нарахували зарплату в розмірі, меншому за мінімальну зарплату, то роботодавець має нарахувати й утримати ЄСВ виходячи із суми мінімальної зарплати.

Система електронного адміністрування ПДВ запрацює в повну силу тільки з 1 липня 2015 року

Завдяки Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII система електронного адміністрування повною мірою запрацює з 01.07.2015 р. Але до того часу діятиме так званий перехідний період — із 1 лютого до 1 липня 2015 року. У цьому періоді важливими є такі перехідні нюанси:

• Із 1 лютого 2015 року в ЄРПН доведеться реєструвати всі ПН незалежно від суми ПДВ, зазначеної в ній (підрозділ 2, присвячений ПДВ, р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
• Протягом цього періоду штрафні санкції із п. 120¹.1 ПКУ не застосовуватимуться при порушенні строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період із 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р.
• У перехідному періоді реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування здійснюватиметься без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200¹.3 ПКУ.

А от 1 липня 2015 року запрацюють «стартові» або «вихідні» умови системи електронного адміністрування ПДВ. Ідеться про такі правила:

1. За вибором платника (який він відображає в заяві, що подається в складі податкової декларації) непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 р., задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 р. у рахунок зменшення податкових зобов’язань із ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 р.:

а) або без проведення перевірок, передбачених ст. 200 ПКУ, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, визначену п. 200¹.3 ПКУ, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту в податковій декларації за звітний (податковий) період, у якому було здійснено таке збільшення¹;

б) або підлягають поверненню платнику в порядку, визначеному ст. 200 ПКУ, але в тій редакції, що діяла станом на 31.01.2014 р.

2. Із 1 липня 2015 року платникам ПДВ буде автоматично збільшено розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, визначену п. 200¹.3 ПКУ, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу автоматично перераховуватиметься з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали, станом на дату такого перерахунку.

Перерахунок здійснюють шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

3. Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань із ПДВ станом на 01.07.2015 р. автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, визначену п. 200¹.3 ПКУ. На суму такого збільшення:

• зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду, або збільшується сума від’ємного значення, задекларована у звітному періоді;
• помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

Із 1 липня 2015 року контролюючі органи вже не здійснюватимуть документальних позапланових виїзних перевірок щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року (п. 37 підрозділу 2 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас буде призупинено дію пп. 78.1.8 (щодо перевірок під час подання декларації з ПДВ із заявленим відшкодуванням), абз. 4 п. 82.4 (щодо обмеження строку перевірки за п. 200.10 не більш ніж 60 календарних днів), п. 200.11 ПКУ (щодо проведення позапланової документальної перевірки, якщо є підозра на порушення законодавства при заявленні бюджетного відшкодування), а також дія п. 200.14 ПКУ (контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації) у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

_____

¹ Суми такого від’ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Розмір податкової соцпільги в 2015 році та гранична межа для її застосування не змінилися

Як відомо, із 1 січня 2015 року мала застосовуватися податкова соцпільга в розмірі 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 1 січня звітного податкового року, визначеного пп. 169.1.1 ПКУ.

Однак до абз. 8 п. 1 р. XIX «Прикінцевих положень» ПКУ внесли зміни, згідно з якими до 31.12.2015 р. податкова соцпільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, тобто в 2015 році, як і в 2014-му, вона дорівнює 609 грн.

Граничний розмір доходу для застосування податкової соцпільги в 2015 році, як і в 2014-му, дорівнює 1710 грн.

Відповідні зміни до ПКУ внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII. А застосування податкової соцпільги в розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, передбачено ввести з 01.01.2016 р.

Ставки єдиного податку з 1 січня 2015 року

І надалі ставки єдиного податку для платників груп 1–2 установлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом станом на 1 січня податкового (звітного) року, а для групи 3 (до якої ввійшли як фізособи, так і юрособи) — у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

1 група. Фіксована ставка єдиного податку встановлюється в межах до 10% від розміру мінімальної зарплати, тобто до 121,80 грн за календарний місяць.

2 група. Фіксована ставка єдиного податку встановлюється в межах до 20% розміру мінімальної зарплати, тобто дo 243,60 грн за календарний місяць.

Таким чином, законотворці прибрали нижню межу мінімальної фіксованої ставки єдиного податку (від 1% — для 1 групи й від 2% — для 2 групи). Тож фактично ставка єдиного податку може бути менша за 12,18 грн (1 група) і 24,36 грн (2 група) за один місяць. Побачимо, як це реалізується на практиці.

3 група (фізособи та юрособи). Відсоткові ставки для таких єдинників становлять:

• 2% доходу — за умови окремої сплати ПДВ;
• 4% доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Як бачимо, відсоткові ставки єдиного податку зменшилися майже вдвічі (із 3 (5)% до 2% — у разі сплати ПДВ; із 5 (7)% до 4% — без сплати ПДВ).

4 група (сільгоспвиробники). Тут без змін. Розмір ставок податку з 1 га сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування й становить (у відсотках бази оподаткування):

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (окрім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) — 0,45;
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, — 0,27;
• для багаторічних насаджень (окрім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) — 0,27;
• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, — 0,09;
• для земель водного фонду — 1,35;
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, — 3.

Під час продажу основних засобів єдинники визначатимуть дохід по-новому

Із 1 січня 2015 року під час продажу основних засобів доходом юросіб — платників єдиного податку євся сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів.

Визначення доходу під час продажу основних засобів, як раніше, тобто різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їхзалишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу, застосовується виключно до продажу основних засобів, які продані після їх використання протягом 12 календарних місяців із дня введення в експлуатацію.

Коли та як юрособи-єдинники груп 4–6 та фізособи групи 5 мають перейти в «нову» групу 3

Як відомо, із 1 січня завдяки Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» від 28.12.2014 р. № 71-VIII замість 6 груп платників єдиного податку залишилося 4.

Групи платників єдиного податку з 3-ї по 6-ту (фізособи та юрособи) об’єднали в одну єдину групу — «нову» групу 3 платників єдиного податку.

Постає запитання: чи треба єдинникам минулих груп платників єдиного податку (групи 3–6) подавати заяву про перехід в оновлену групу 3 або це відбуватиметься автоматично.

Заспокоїмо єдинників — нікуди й нічого подавати не потрібно. Перехід таких спрощенців до оновленої групи 3 відбуватиметься автоматично.

Так, платники єдиного податку груп 3–6, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку групи 3.

Із 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні

Протягом січня 2015 року реєстрації в ЄРПН, які і раніше, підлягатимуть тільки ПН, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис. грн.¹

А ось із 1 лютого 2015 року в ЄРПН доведеться реєструвати всі ПН незалежно від суми ПДВ, зазначеної в ній. Відповідне правило Закон № 71 додав до підрозділу 2 (присвяченому ПДВ) р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Більше того, у п. 35 підрозділу 2 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зазначено, що новоприйняті штрафні санкції з п. 120¹.1 ПКУ не застосовуватимуть при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період із 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р.

Цей період із 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р. також вважається перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200¹.3 ПКУ.

___

¹ Накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, реєструються всі в ЄРПН незалежно від суми ПДВ.

Із 01.01.2015 р. пасивні доходи обкладаються ПДФО за ставкою 20%

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII унесено зміни до ПКУ, зокрема, у частині підвищення ставки ПДФО для пасивних доходів.

Тож із 01.01.2015 р. обкладаються ПДФО за ставкою 20% такі пасивні доходи:

• проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
• проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
• інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
• процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
• плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
• дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;
• дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами);
• відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента;
• дохід за сертифікатом фонду операцій із нерухомістю та дохід, отриманий платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій із нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
• інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
• роялті.

Стосовно дивідендів, то якщо вони нараховані по акціях та/або інвестиційних сертифікатах,що виплачуються інститутами спільного інвестування, до таких дивідендів застосовують ставку ПДФО 20%.

Для дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств, ставку ПДФО зберегли на рівні 5%.

До того ж ставку 20% (замість звичних 17%) застосовуватимуть і до зарплатних доходів, місячний розмір яких перевищує 10 мінзарплат (у січні-листопаді 2015 року — 12180 грн).

Із 2015 року держслужбовцям, науковцям, суддям та прокурорам пенсію призначатимуть у розмірі 60% їх заробітку

Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ зменшує з 70 до 60% від величини заробітку розмір пенсії, яка призначається:

• держслужбовцям;
• науковим (науково-педагогічним) працівникам;
• прокурорам і слідчим прокуратури;
• народним депутатам.

Окрім того, скасовуються щомісячні виплати держслужбовцям першої чи другої категорії, які виходять у відставку.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачуватиметься судді в розмірі 60% грошового утримання судді, з якого було сплачено ЄСВ.

Що буде з індексацією доходів у 2015 році

Уряд має затвердити особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2015 рік. Відповідна норма передбачена п. 9 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VІІІ (далі — Закон про Держбюджет-2015).

Однак ця норма не нова. Адже ще Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII, який чинний із 03.08.2014 р., передбачено, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII (далі — Закон про індексацію) застосовуватиметься в порядку та розмірах, установлених Урядом, виходячи із наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших Фондів соцстраху на 2014 рік. Проте Уряд цього порядку в 2014 році так і не затвердив.

Однак лише нормою в Законі про Держбюджет-2015 не обійшлося.

Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ доповнює Закон про індексацію нормою, за якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Тобто фактично дає такій нормі вже постійну «прописку» в Законі про індексацію.

Тож у результаті — обмежили проведення індексації бюджетникам лише фінансовими можливостями відповідних бюджетів.

Назвати таку норму конституційною складно, адже соціальні гарантії не дозволяється зменшувати. Однак, попри це, наявність такої норми без особливого порядку індексації не дозволяє не проводити індексацію доходів, що виплачуються за бюджетні кошти та кошті відповідних фондів.

Розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму в 2015 році

Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VІІІ визначено такі розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на 2015 рік:

Скасовано більшість пільг з податку на прибуток

Канули в Лету й пільги, що були передбачені окремим суб’єктам за перехідними правилами підрозділу 4 р. ХХ ПКУ. Фактично звільнення від оподаткування залишено лише для підприємств та організацій, що засновані громадськими організаціями інвалідів.

Зміни у сфері надання адмінпослуг — 2015

Усім нам доводилося зіштовхуватися із необхідністю звертатися за витягом або довідкою з Єдиного держреєстру. Так от, знайте, що з точки зору профільного законодавства, ви отримували адміністративну послугу.

Тепер (із 01.01.2015 р.) уже весь перелікадмінпослуг — у повному обсязі — можна буде отримати централізовано, у спеціальних центрах їх надання.

Останні створені й функціонують при виконкомах місцевих рад. Однак потрібно знати, що деякі із цих послуг надаються лише в центрах адмінпослуг КМДА і міськрадах (їх виконкомах) обласних центрів. Наприклад, якщо ви маєте намір зареєструвати декларацію (унести до неї зміни) про початок виконання підготовчих робіт, доведеться їхати до «столиці» області.

Авансові внески з податку на прибуток в 2015 році

У січні–грудні 2015 року та січні–травні 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток треба сплачувати за старими правилами, що діяли за п. 57.1 ПКУ у старій редакції, до змін внесених Законом № 71-VIII. При цьому аванси березня-травня 2016 р. розраховуватимуться в сумі не менше 1/12 податку на прибуток 2014 р. (п. 9 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ). Цікаво, що норма звучить як «зобов’язані сплачувати», сподіваємося працюватимуть і правила звільнення, якщо перший квартал звітного року збитковий, що було передбачено старою редакцією п. 57.1 ПКУ.

З червня 2016 р. щомісячні авансові внески з податку на прибуток треба буде платити платникам цього податку, якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн. грн (було 10 млн. грн податкового доходу), окрім новостворених виробників сільськогосподарської продукції. Дванадцятимісячний період починатиметься з червня по травень наступного року.

При цьому збитковість першого кварталу не рятуватиме від сплати авансових внесків, як це було колись.

Продаж акцизних марок старого зразка продовжено до 1 лютого 2015 року

Кабмін постановою від 29.12.2014 р. № 721 продовжив продаж марок акцизного податку попереднього зразка до 1 лютого 2015 року.

Нагадаємо: із 1 січня 2015 pоку планувалося запровадити марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (постанова КМУ «Деякі питання запровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.11.2014 р. № 627).

Строк подачі декларації з податку на прибуток

Строк подачі декларації — до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком. Такі зміни внесено у п. 57.1 ПКУ. Вочевидь, такий новий строк подачі декларації поширюватиметься й на звітування за 2014 р. Поглянемо, що на цей рахунок скажуть податківці.

Підкреслимо — позитивно, що за порушення порядку обчислення, правильності заповнення декларацій з податку на прибуток за результатами 2015 р. не штрафуватимуть (п. 31 р. І Закону № 71-VIII).

Які НП(С)БО діятимуть із 2015 року в держсекторі

Із 1 січня 2015 року запрацювали дев’ять Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(С)БОДС). Однак у 2015 році продовжують діяти План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом від 26.06.2013 р.№ 611 (далі — План рахунків № 611), Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, наведена в додатку 2 до Плану рахунків № 611 (далі — Типова кореспонденція № 611) і Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372 (далі — Порядок № 372).

Як будемо обчислювати податок на прибуток в 2015 році

Податок на прибуток обчислюватимемо виходячи з БУХГАЛТЕРСЬКОГО фінрезультату (за П(С)БО чи МСФЗ), ВІДКОРИГОВАНОГО НА РІЗНИЦІ, передбачені ПКУ. Різниці, які коригуватимуть фінрезультат — це амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій (п. 134.1.1 ПКУ).

Без коригувань можна буде визначати прибуток до оподаткування, якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн.

Не будуть платниками податку на прибуток бюджетні установи і громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. Реєстр таких буде вести ДФСУ, і лише при внесенні їх в такий реєстр, вони не вважатимуться платниками податку на прибуток.

Передбачено особливості оподаткування букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) (п. 141.5 ПКУ). Діятимуть спецправила для оподаткування страхової діяльності (п. 141.1 ПКУ), діяльності інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення (п. 141.6ПКУ).

Змін удосталь. Ми уже готуємо детальні розгорнуті коментарі до нововведень, які опублікуємо на сторінках «Інтерактивної бухгалтерії».

Ставка податку на прибуток

31 грудня 2014 р. було опубліковано Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII присвячений податковій реформі. Ним зокрема викладено у новій редакції правила оподаткування податком на прибуток.

На жаль, відмінено ставку 5% для суб’єктів ІТ-індустрії, без пільгової ставки залишилися суб’єкти з пріоритетних галузей економіки. До 2016 р. ще діятиме ставка 0% для тих, хто перебуває на так званих «податкових канікулах». Щоправда, доходний критерій для 0% звучить зараз по іншому – необхідно щоб чистий дохід від реалізації продукції, товарі, робіт, послуг за даними фінзвітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн грн.