ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська

2014-11-25 17:52 Подобається

Електронні ключі від ДФС отримали 563,9 тис. фізичних та юридичних осіб

Протягом січня-жовтня 2014 року клієнтами Акредитованого центру сертифікації ключів, який діє при ДФС України, стали 563,9 тис. осіб. Їм безкоштовно видано майже 1,7 млн. посилених сертифікатів відкритих ключів.

Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість клієнтів Центру зросла на 5,4 відс. За 10 місяців 2013 року клієнтами Центру стали 534,8 тис. осіб.

Як і раніше, переважну більшість клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів складають фізичні особи. За вказаний період майже 396 тис. таких платників отримали 890,3 тис. цифрових підписів.

Серед юридичних осіб власниками електронних ключів стали 168 тис. клієнтів, яким видано 766 тис. посилених сертифікатів.

Всього з початку діяльності Центр обслуговує 3 млн. посилених сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що отримати посилений сертифікат можна в представництві акредитованого Центру сертифікації ключів ДФС. Електронні ключі, видані Центром, дають змогу звітувати в режимі он-лайн не лише до органів ДФС, а й до органів державної статистики України та Пенсійного фонду.

Оперативними підрозділами ДФС виявлено 493 факти розкрадання бюджетних коштів

Протягом січня – жовтня поточного року оперативними підрозділами Державної фіскальної служби України виявлено 493 кримінальних правопорушення у сфері державних закупівель. Серед них більшість, а саме 320 – стосується переможців державних тендерів. В інших випадках законодавство порушували службові особи замовників держзакупівель та постачальники переможців. Таких фактів у поточному році виявлено 98 та 45 відповідно.

За результатами перевірок встановлено, що за 10 місяців 2014 року державі завдано збитків на суму 3,4 млрд. грн., з яких до держбюджету вже відшкодовано 1,5 млрд. грн.

Крім того, до ЄДРДР внесено 55 кримінальних правопорушення стосовно легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Сума виявленого легалізованого доходу – 1,3 млрд. грн.

Новий наказ змінить напрям відшкодування ПДВ

Якщо платником податку відповідно до пункту 200.6 статті 200 ПКУ приймається рішення про отримання на рахунок у банку бюджетного відшкодування сум податку, задекларованих у рядку 23.2 декларацій попередніх звітних (податкових) періодів, то воно приймається за умови наявності в картках особових рахунків на момент прийняття рішення залишку невикористаної суми податку, що була задекларована до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів. Платником податку за такий відповідний звітний (податковий) період подається уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. В уточнюючому розрахунку сума залишку бюджетного відшкодування (або сума його залишку) зазначається у рядку 23.2 із знаком "–", а у рядку 23.1 – зі знаком "+". До уточнюючого розрахунку подаються (Д2) (додаток 2), (Д3) (додаток 3), (Д4) (додаток 4).

Нагадаємо, що з 1 грудня 2014 р. буде діяти нова форма декларації з ПДВ і порядок її заповнення, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966.

Розрахунок коригування: нові правила реєстрації в Реєстрі податкових накладних

З 1 січня 2015 року складати розрахунок коригування до податкової накладної, як і раніше буде постачальник. Зауважимо, що усі розрахунки коригування, як і податкові накладні будуть заповнюватися в електронній формі та реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Новацією є те, що розрахунок коригування в окремих випадках буде реєструвати отримувач. Таке правило передбачено п.16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість від 16.10.2014 за № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість". Зокрема, розрахунок коригування, складений постачальником товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі:

- постачальником (продавцем) товарів (послуг), якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів (послуг), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів (послуг) має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Реєстрі отримувачем.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації у Реєстрі таким платником податку.

Податкова накладна з помилками не розцінюється як документ

Порядок заповнення податкової накладної визначений ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за 1235/26012.

Внесення змін або коригування показників податкової накладної здійснюється у випадку коригування податкових зобов’язань платника відповідно до ст. 192 ПКУ при будь-якій зміні суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Податкова накладна з помилками, включаючи і арифметичні, не розцінюється як документ і не може бути підставою для формування податкового кредиту.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ у разі порушення продавцем товарів/послуг порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Юрособи скріплюють податкову звітність печаткою за її наявності

Законом України від 15 квітня 2014 року № 1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» (далі – Закон № 1206), який набрав чинності 30.10.2014, внесені зміни до низки кодексів та законів України, які спрямовані, зокрема на перехід до добровільності використання печаток суб’єктами господарювання приватного права.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1. ст. 48 ПКУ).

Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3 ст. 48 ПКУ).

Враховуючи наведене, підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.

Податківці нагадують нюанси подання звітності про використання РРО

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) «Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку».

Тобто, суб’єкти господарювання, які у своїй діяльності використовують РРО та повинні подавати до органів ДФС по дротових та бездротових каналах зв’язку звітність про використання РРО, не подають звіт про використання РРО (КОРО) за формою 3ВР-1.

Кабмін вводить більш дешеві акцизи на алкоголь і тютюн

Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 №627 "Деяких питань впровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв складає 0, 1926 грн, для тютюнових виробів - 0, 091 грн Зараз марки старого зразка продають по 0, 27 і 0, 142 грн відповідно.

Державна фіскальна служба повинна забезпечити виготовлення до 25 грудня 2014 марок акцизного податку нового зразка, а також їх продаж в установленому порядку і припинити з 1 січня 2015 p. продажу марок акцизного податку, зразки яких затверджені постановою КМУ від 13 березня 2013 № 188 "Деяких питань маркіровки алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

У свою чергу Нацбанку Кабмін рекомендував забезпечити проведення впродовж двох місяців державним підприємством "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" конкурсного відбору з метою визначення суб'єкта господарювання, який поставлятиме захисний елемент гарячого тиснення, який використовуватиметься при виготовленні марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюновий виробу.

При перевищенні «єдинником» обсягу доходу – перехід на іншу групу

Суб’єкт господарювання-платник єдиного податку у випадку перевищення обсягу доходу, визначеного для його групи, з наступного календарного кварталу за заявою має можливість перейти до іншої групи.

Для прикладу, якщо платник єдиного податку першої групи отримав дохід понад 150 тис. грн, він може обрати другу, третю чи п’яту групу або ж перейти на загальну систему оподаткування. Для цього йому слід подати до органів фіскальної служби відповідну заяву.

У разі отримання «спрощенцем» другої групи доходу понад 1 млн грн, такий платник повинен з наступного кварталу перейти на третю чи п’яту групу або ж обрати загальну систему оподаткування.

Коли доходи платника єдиного податку третьої групи перевищили 3 млн грн, такий платник може обрати лише п’яту групу або перейти на сплату інших податків і зборів. А «єдинник» п'ятої групи у разі досягнення обсягу доходу в понад 20 млн грн зобов'язаний здійснити перехід на загальну систему.

Реєстрація платників ПДВ : з 19 листопада по-новому

З 19.11.2014 року набуло чинності нове Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130.

Положенням визначено порядок:

  • реєстрації платників ПДВ;

  • анулювання реєстрації платників ПДВ;

  • ведення реєстру платників ПДВ;

  • присвоєння індивідуального податкового номера платника ПДВ;

  • оприлюднення даних з Реєстру;

  • перереєстрації платників ПДВ;

  • ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників ПДВ;

  • формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Окремо встановлено, що обов'язковій перереєстрації не підлягають платники ПДВ, внесені до реєстру платників податку на додану вартість до набрання чинності нового Положення.

Окрім того, з 1 червня 2014 року вважається анульованою ПДВ-реєстрація платників, які станом на 31 травня 2014 року перебували на обліку в контролюючих органах Криму або Севастополя. Відновлення реєстрації кримських платників ПДВ проводитиметься після евакуації на іншу територію України або внаслідок завершення строку тимчасової окупації.

Спрощена система застосовується з дати подання заяви

Згідно з пп. 298.1.2 п.298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або п’ятої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а платники єдиного податку третьої та п’ятої груп-протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункти 295.1 та 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України).

Таким чином, з моменту подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування новостворена фізична особа-підприємець вважаються такою, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а платником єдиного податку:

- першої або другої групи – з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація;

- третьої або п’ятої групи – з дня їх державної реєстрації.

Доходи, отримані такою особою з моменту подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, включаються до податкової декларації платника єдиного податку.

Підприємець отримує статус спрощенця з моменту подання заяви

Згідно з пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна ре-єстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або п’ятої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а платники єдиного податку третьої та п’ятої груп — протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункти 295.1 та 295.3 ст. 295 Податкового кодексу).

Тобто з моменту подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування новостворена фізична особа — підприємець вважається такою, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а платником єдиного податку:

першої або другої групи — з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація;

третьої або п’ятої групи — з дня їх державної реєстрації.

Доходи, отримані такою особою з моменту подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, включаються до податкової декларації платника єдиного податку.

До доходу від діяльності єдинника, не зазначеної у реєстрі, застосовується ставка 15%

Згідно з пп. 293.4.2 п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексуставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої та другої груп у розмірі 15%, зокрема, до доходу, отриманого від провад­ження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесених до першої або другої групи.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу).

Реєстрація платника єдиного податку анулюється шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених пп. 298.2.3 вищезазначеного пункту.

Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність згідно з Податковим кодексом за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Таким чином, до доходу, отриманого платниками єдиного податку першої та другої груп від провадження видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, застосовується ставка у розмірі 15%. При цьому такі платники зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця,наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися види діяльності, не зазначені у реєстрі платників єдиного податку.

Відмовитись від спрощеної системи оподаткування можна «електронкою»

Порядок обрання та перехід на спрощену систему оподаткування, або відмови від неї передбачено ст. 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 цього ж Кодексу заява про перехід на спрощену систему оподаткування суб’єктом господарювання подається у такий спосіб:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Форма заяви для обрання та переходу на спрощену систему оподаткування або її відмови передбачено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 р. № 1675.

Враховуючи, що у формі заяви для обрання та переходу на спрощену систему оподаткування передбачено і відмову від неї, то процедура подання цієї заяви здійснюється з дотриманням вимог пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу, зокрема засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Єдиний внесок не нараховується на вартість новорічних подарунків

Головне управління ДФС у м. Києві нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців - підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 3.23 розділу ІІІ Інструкції № 5 та п. 8 р. I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця не є базою нарахування єдиного внеску.

Пенсійний збір не сплачується при утриманні ПДФО з інвалютних відсотків

Так, НБУ процитував лист Мінфіну від 07.11.2014 р. № 31-11150-16-10/28351.

Нагадаємо, в нім говорилося, що під час утримання ПДФО з суми нарахованих в іноземній валюті відсотків уповноважений банк не здійснює операції купівлі іноземної валюти. Отже, пенсійний збір не сплачує.

У зв'язку з цим НБУ визнав такою, що втратив актуальність пункт 2 свої листи від 22.08.2014 р. № 12-111/46867, в якому стверджувалося, що при утриманні ПДФО з суми нарахованих в іноземній валюті відсотків уповноважений банк здійснює операції по купівлі іноземної валюти і повинен сплатити пенсійний збір.

Лист НБУ від 17.11.2014 р. № 12-311/67934.

Орендна плата не оподатковується військовим збором

ДФСУ у роз'ясненні від 14.11.2014 р. нагадала, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Оскільки під об’єктом оподаткування військовим збором слід розуміти дохід, який нараховується платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та цивільно-правових договорів, сума доходу нарахованого у вигляді орендної плати, що виплачується суб’єктом господарювання за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі, не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Самостійно виявили порушення – штрафу за несплату військового збору не буде

За ненарахування, неутримання та/або несплату військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність (штраф), пеня й адміністративна відповідальність.

Нагадаємо, що відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України за ненарахування, неутримання та несплату військового збору передбачено штраф у розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та сплаті. У разі повторного порушення протягом 1095 днів штраф становитиме 50% зазначеної суми, а при порушенні втретє – 75%.

Крім того, на суму податкового боргу (несплаченого військового збору) нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на день виплати, нарахування.

Також за несплату військового збору посадові особи платника податків можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності, а саме: попередження або штраф у розмірі від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас штрафи, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України, не застосовуються у разі самостійного виявлення податковим агентом порушення та виправлення його в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року.

ПДФО з заробітку мобілізованих утримується в загальному порядку

Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному КМУ.

Згідно з пп. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

На даний час відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, у додатку 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України" до Закону України від 16 січня 2014 року N 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" зазначені компенсаційні виплати не передбачені.

Таким чином, оскільки відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, податковий агент оподатковує суму середнього заробітку, виплачену таким працівникам, на загальних підставах за ставками 15 % та/або 17 %.

З початку року казна Дніпропетровської області отримала понад 8,2 мільярдів гривень

Впродовж десяти місяців поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнилась на 8 млрд. 252,5 млн. грн., що на 8,4%, або на 636,5 млн. грн. більше минулорічних надходжень.

Важливішим джерелом наповнення місцевих бюджетів регіону залишається податок на доходи фізичних осіб, який складає 63,2% усіх платежів до місцевої скарбниці. Його сплачено 5 млрд. 219,3 млн. грн, що на 235,9 млн. грн. більше, ніж торік.

Друге за значимістю джерело наповнення місцевої казни – плата за землю. У січні – жовтні 2014 року землевласники та землекористувачі сплатили до бюджету 1 млрд. 591 млн. грн., що на 117,5 млн. грн. більше аналогічного періоду минулого року.

Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровщини є плата за користування надрами. Так, на протязі десяти місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області надійшло плати за користування надрами 561,3 млн. грн., що на 249,1 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2013року.

«Місцеві бюджети виконують важливу роль, оскільки вони є фінансовою основою місцевого самоврядування. За рахунок цих коштів фінансуються найбільш значні заходи держави в галузі освіти, охорони здоров’я, соціального захисту - всі ті витрати, які зачіпають інтереси широких верств населення. З нашого боку на позитивну динаміку у надходженнях до місцевих бюджетів регіону впливає в тому числі підвищення якості податкового сервісу для платників та покращення податкового супроводу діяльності суб’єктів господарювання», - повідомив начальник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів.

Понад 9 мільйонів гривень додатково надійшло до бюджету від суб’єктів господарювання Дніпропетровщини

Фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться постійна контрольно-перевірочна діяльність з правильності та своєчасності перерахування суб’єктами господарювання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. На 1 листопада 2014 року перевірено 554 суб’єкти господарювання, серед яких у 516 – виявлено порушення при виплаті ПДФО і у 73 - при виплаті ЄСВ.

Так, за результатами перевірок суб’єктів господарювання області донараховано 37 мільйонів 234 тисяч гривень єдиного соціального внеску і 23 мільйони 556 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб.

До бюджету надійшло по сплаті ПДФО та ЄСВ 9 мільйонів 176 тисяч гривень.

Нагадуємо, що податок на доходи фізичних осіб направляється у місцеві бюджети, а з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виплачуються пенсії та соціальні виплати. Тож, ці податки один з важливих складових соціальної стабільності у регіоні.

Оподаткування благодійної допомоги: останні зміни

Законом України від 02.09.2014 № 1668-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги» підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» доповнено положеннями, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом "а" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу, включаються суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Податковий кодекс України не містить спеціальних вимог щодо підтвердження вищевказаних витрат. Отже, такі витрати визнаватимуться на підставі первинних документів, обов’язковість ведення яких передбачена правилами бухгалтерського обліку.

Ігор Білоус: «Завдяки реформуванню єдиного соціального внеску майже 25 млрд. гривень на рік залишатиметься у бізнесу»

«Завдяки реформуванню єдиного соціального внеску майже 25 млрд. гривень на рік залишатиметься у бізнесу. Реформа ЄСВ спрямована на детінізацію та боротьбу з зарплатою у конвертах. Ставку єдиного соціального внеску буде зменшено. В коаліційній угоді передбачено зниження до 18%. Ми пропонуємо комбіновану ставку з мінімальною та відсотковим компонентом, який складатиме 15%. На сьогодні, середній показник ставки за цим внеском в країні 41%», - про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час прямого ефіру на радіо «Голос столиці».

Голова Державної фіскальної служби зазначив, що головний принцип реформ повинен відповідати реальному стану речей в країні.

«Нашій державі потрібно збалансувати витрати з дохідною частиною, визначити місце в економіці, де ми зараз перебуваємо. Реформи, які зараз пропонуються, спрямовані на те, щоб зробити прозорішу та легшу систему адміністрування податків. Це лише перший крок, що відповідає реальному часу, і його слід проводити швидко. На сьогодні у нас вже немає часу чекати, це треба робити негайно»,– наголосив Ігор Білоус, Голова Державної фіскальної служби України.

Ігор Білоус: «Через махінації з ПДВ з кишені кожного українця шахраї поцупили понад 1500 грн.»

«Через махінації з ПДВ у 2013 році з Державного бюджету було вкрадено 70 млрд. грн., тобто з кишені кожного українця шахраї поцупили понад 1500 грн. Цю ситуацію треба кардинально виправляти. На сьогоднішній день, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» з 1 січня 2015 року вводиться система електронного адміністрування ПДВ, яку ніхто не скасовував. Ми будемо проводити велику роз’яснювальну роботу з приводу різних питань введення електронного адміністрування, адже це складний податок, що вимагає складного обговорення», - про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час прямого ефіру на радіо «Голос столиці».

Ігор Білоус зазначив, що Державна фіскальна служба займається імплементацією нової системи адміністрування ПДВ.

«Реформу адміністрування ПДВ буде реалізовано. ПДВ це системоутворюючий податок у Європейському Союзі, як, до речі, і в нас. Зараз у нас ставка податку на додану вартість одна з найменших серед країн Європи. Проблема не у самому податку, а в його адмініструванні. Протягом останнього півроку ми виявляли злочині схеми навколо цього податку, які вказують на крадіжки десятків мільярдів гривень щороку. Щоб побороти ці схеми і саму можливість ухилення від сплати податку ПДВ за допомогою фіктивного кредиту, ми запропонували, як системне рішення, впровадження електронного адміністрування ПДВ», – наголосив Ігор Білоус.

«Цей закон сприятиме наведенню дисципліни в платіжних відносинах в країні в цілому. Треба наголосити, що основні правила адміністрування ПДВ, до яких звикли платники, це все у новому законі зберігається. Треба буде лише забезпечити сплату ПДВ, а це призведе до нових грошових стосунків, а саме – пришвидшення розрахунків між контрагентами та розрахунків з постачальниками»,– підкреслив Ігор Білоус, Голова Державної фіскальної служби України.

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів
Додати новини
Реклама

Опитування

Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

Реклама

Зараз коментують

Всі