14 листопада у Києві у Дипломатичній Академії України відбулася Міжнародна теоретична конференція, присвячена Міжнародному Дню толерантності, який відзначається у всьому світі 16 листопада.
![]()
Організаторами конференції виступили Дипломатична академія Міністерства закордонних справ України, громадські ради при Міністерстві закордонних справ України та Київській обласній державній адміністрації, Український національний комітет міжнародної торгової палати, Міжнародний фонд культурного співробітництва та громадська організація «Арт-Креатив». Захід також підтримали Міжнародний благодійний фонд Гарних справ та Благодійний фонд Богдана Гаврилишина.
![]()
У Конференції взяли участь Посол Палестини в Україні Мохаммед Касем Аль-Асаад, Посол Держави Кувейт в Україні Юсеф Хусейн Аль-Кабанді, Голова громадської організації з Нігерії Босе Аделаджа, а також громадські діячі, політологи, провідні юристи, науковці та представники органів виконавчої влади України.
![]()
Учасники обговорювали напрямки і розробки щодо впровадження ідей толерантності в законодавчо-правову систему України з урахуванням національних особливостей. У контексті сучасних подій в Україні толерантність розглядалась як інструмент національної політики, направлений на єдність та шляхи забезпечення миру в Україні, як соціальний капітал, а також як форма взаємовпливу культур у сфері туризму, спорту, мистецтві, науці й освіті.
![]()
Посол Палестини в Україні Мохаммед Касем Аль-Асаад у своїй доповіді звернув увагу на неподільність толерантності та миру: «Мир – це природня необхідність толерантності. Якщо мир означає відсутність війни та безпеку, то присутність толерантності є живою необхідністю такого миру. Врешті толерантність та мир є єдиним цілим, що виражаються у двох дуже схожих формах. Насилля суперечить толерантності, тому що остання заперечує будь-яке насилля, ворожнечу та домінування».
![]()
Голова Міжнародного фонду культурного співробітництва Влада Литовченко наголосила на важливості діалогу та взаєморозуміня, уникнення категоричності суджень й оцінок, та поваги до думок інших людей: «Ми представники одного виду, у нас по два ока і по два вуха, ми бачимо одні й ті ж речі, але як по-різному ми, виявляється, їх сприймаємо! І які ще більш різні думки і реакції викликають у нас одні й ті ж події. І це не погано – це добре! Кожен з нас - індивідуальність, кожен - унікальний. Потрібно пам'ятати, що незважаючи на нашу індивідуальність, ми є частиною одного цілого, а тому ми повинні вміти взаємодіяти».
![]()
