Зусилля України як молодої незалежної держави інтегруватися у світове співтовариство відбувається в умовах реформування відносин власності і структурної перебудови економіки всередині країни. Велике значення як стимулятора розвитку ринкових відносин за цих умов набуває залучення і оптимальне використання інвестицій, в т. ч. іноземних.
Переваги іноземних інвестицій над іншими видами економічної допомоги незаперечні. Вони виступають додатковим джерелом інвестування у вітчизняне виробництво, його модернізацію, розробку та запровадження нових технологій (не збільшуючи при цьому зовнішнього боргу країни, а навіть сприяючи отриманню коштів для його погашення), а також завдяки виробничій та науково-технічній кооперації забезпечують інтеграцію вітчизняної економіки у світову.
Іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України, а саме:
основні фонди діючих підприємств та об'єктів соціального призначення (щодо їх реновації впровадження нової техніки та новітніх технологій);
основні фонди новостворених підприємств (виробничих потужностей) та об'єктів соціального призначення;
оборотні кошти підприємств та організацій усіх сфер і галузей народного господарства;
цінні тапери;
цільові грошові вклади;
науково-технічна продукція;
інтелектуальні цінності;
інші об'єкти власності, в т. ч. майнові права.
Слід зазначити про наявність законодавчих обмежень щодо деяких об'єктів. Так, ст. 13 Конституції України встановлює, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля, що є основним національним багатством, перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю в Україні можуть набувати та реалізовувати лише громадяни України, юридичні особи та держава. Відповідно до ст. 6 Земельного кодексу України іноземним громадянам та особам без громадянства не надаються у власність земельні ділянки, а ст. 114 цього ж Кодексу забороняє купівлю-продаж, дарування, заставу, самовільний обмін земельних ділянок.