ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

2018-10-12 15:08 Нравится

Право фізичних осіб на пільгу щодо сплати земельного податку

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

Так, звільняються від сплати податку:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для вищезазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Про сплату суми грошового зобов'язання донарахованого згідно з актом перевірки

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

За порушення законодавства при виплаті заробітних плат роботодавцям донараховано до сплати 843 млн гривень

Протягом січня-серпня 2018 року представниками органів ДФС виявлено 5,1 тис. найманих осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцем.

Використання нелегальної найманої праці є одним із порушень, які виявляються під час перевірок суб’єктів господарювання. Так, за 8 місяців цього року працівниками ДФС встановлено порушення податкового законодавства в 46 відс. перевірених суб’єктів господарювання.

За результатами перевірок до бюджету донараховано майже 642 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 173 млн грн єдиного внеску та 28 млн грн військового збору.

Представники ДФС також входять до складу робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, які здійснюють обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. Проводиться роз’яснювальна робота з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено 39,7 тис. трудових угод з найманими працівниками.

За вказаний період за результатами контрольно-перевірочної роботи виявлено 138 громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Крім цього, за результатами інших вжитих заходів до державної реєстрації залучено 10,9 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково сплачено 11,2 млн грн податку та збору та 14,0 млн грн єдиного внеску.

За 8 місяців поточного року платники сплатили 19 млрд грн єдиного податку

Протягом січня-серпня 2018 року платники податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування сплатили до місцевих бюджетів 19 млрд грн єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума надходжень зросла на 25%. За 8 місяців 2017 року цей показник складав 15,2 млрд грн.

Переважну більшість сплаченого податку забезпечили фізичні особи-підприємці - 13,5 млрд грн. Це на 28,3%, або майже на 3 млрд грн. перевищує відповідний показник 2017 року.

Юридичні особи-підприємці сплатили за цей період 5,5 млрд грн, що на 17%, або на 0,8 млрд грн більше січня-серпня 2017 року.

Із загальної суми єдиного податку 3,1 млрд грн було сплачено платниками у серпні 2018 року. Динаміка зростання порівняно з серпнем минулого року – додатково 0,6 млрд грн. З цієї суми фізичними особами спрямовано 2,3 млрд грн., юридичними – 0,8 млрд грн.

Нагадуємо, що єдиний податок зараховується до місцевих бюджетів, а отже платники, які його сплачують, спрямовують кошти на розвиток свого регіону, забезпечуючи цим вчасне фінансування органами місцевого самоврядування регіональних програм та виконання зобов’язань місцевої влади перед своїми мешканцями.

Власники нерухомості вже сплатили 582,5 млн гривень податку на нерухоме майно

За оперативними даними протягом січня-серпня поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів 582,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 308,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року (274,2 млн грн) та на 137,8 млн грн показника всього 2017 року (444,7 млн грн).

Сформовано близько 1,2 млн податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для більше ніж 920 тис. фізичних осіб – власників такої нерухомості.

До сплати визначено податку на загальну суму 969,1 млн грн, що на 473,9 млн грн більше, ніж у 2017 році (495,2 млн грн)

Нагадаємо, що податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.

Звертаємо увагу, що у разі наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).

Нагадуємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

На зміцнення обороноздатності України з початку року перераховано понад 1 млрд гривень

За січень - серпень 2018 року від платників Дніпропетровщини до бюджету надійшло 1 млрд 079 млн грн військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження військового збору зросли на 224, млн грн або на 26,2 відсотків.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% від об'єкту оподаткування. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків. Військовий збір у повному обсязі перераховується до державного бюджету.

Нові мінімальні ціни на алкоголь вже з 02 жовтня!

Повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» (далі – Постанова № 748) прийнято рішення здійснити коригування мінімальних цін на алкогольні напої.

Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:

► на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4 – 19,6 %;

► віскі, ром та джин на 12 %;

► коньяк (бренді) на 6,6 – 9,5 %;

► вина на 4,5 – 13,5 %.

Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %. Це пов’язано з тим, що запроваджений у вересні 2017 року розмір мінімальних цін не відповідав реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, оскільки: збільшились ставки акцизного податку, зокрема, на коньяк – на 20 %, підвищилась ціна на спирт, відбулось зростання інших складових цін.

Крім того, Постановою № 748 визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв заокруглюються:

· у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок;

· у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.

Постанова № 478 опублікована 22.09.2018 в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 02 жовтня 2018 року.

Деякі особливості складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Правила складання податкової накладної (далі – ПН) регулюються ст. 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 із змінами.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у разі, зокрема, здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Якщо постачання товарів кінцевим споживачам за готівку здійснюється через юридичну особу – оператора поштового зв’язку і грошові кошти від споживача за поставлений товар надходять на поточний рахунок юридичної особи – постачальника товарів з розрахункового рахунку юридичної особи – оператора поштового зв’язку, то у цьому випадку ПН за щоденними підсумками операцій не може бути складена, тому, що при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу розрахунки за такі товари здійснюються через іншу юридичну особу.

Оформлений трудовий договір – запорука соціальної захищенності громадян!

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – Розпорядження) передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування не задекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.

Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.

Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:

■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745;

■ оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями);

■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

Категорії юросіб, які зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами

Доводимо до відома, що частиною 2 ст. 121 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінам та доповненнями передбачено перехід на складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами в обов’язковому порядку таким категоріям підприємств, як:

► підприємства, що становлять суспільний інтерес – підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств (наразі до великих платників застосовуються критерії – балансова вартість активів – понад 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб);

► публічні акціонерні товариства;

► підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення – підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів;

► підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України – відповідно до п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, до них належать підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:

- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);

- недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);

- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається з моменту виникнення такої застави

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

· у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

· у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

· у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Платниками Дніпропетровщини до державного бюджету забезпечено надходження 13,2 млрд грн податку на додану вартість

Одним з основних бюджетоформуючих податків у системі загальнодержавних податків є податок на додану вартість. У січні - серпні 2018 року платниками Дніпропетровщини сплачено до державного бюджету 13 млрд 227,6 млн грн податку на додану вартість. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку зросли на 4 млрд 680,4 млн грн.

У Дніпропетровській області сплату зазначеного податку забезпечують 22415 платників, серед яких 20819 – юридичних осіб та 1596 - фізичних осіб - підприємців.

«Досягнення таких показників – це результат відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення»,- зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Оновлено форми заяв про державну реєстрацію платників податків

24.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 29 серпня .2018 року №2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Наказ № 2824/5), яким внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Так, Наказом № 2824/5 оновлено форми заяв про державну реєстрацію, зокрема:

► створення юридичної особи (форма 1);

► переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного засновницького документу або модельного статуту (форма 2);

► змін у відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 3);

► створення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 4);

►змін у відомості про відособлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 5);

►припинення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 6);

► припинення юридичної особи в результаті його реорганізації (форма 8);

► включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 9);

► (акредитації) відособленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22);

►змін у відомості про відособлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 23).

Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) доручено вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу, у тому числі забезпечити в ЄДР обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) бенефіціара юридичної особи і відомостей про нього в ЄДР.

Наказ № 2824/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.09.2018 № 70.

Визначення бази оподаткування збором за місця для паркування транспортних засобів

Відповідно до пп. 268?.2.2 п. 268?.2 ст. 268? Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Обмеження щодо граничної суми готівкових розрахунків поширюється і на внески до статутного фонду

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Отже, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі – на внески до статутного фонду.

Платником єдиного податку третьої групи не подана заява щодо зміни видів діяльності: наслідки

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.

Згідно з пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Отже, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

Слід зазначити, що у разі неподання заяви щодо зміни видів діяльності і здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку, зокрема, і платники єдиного податку третьої групи, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Крім того, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету 57,3 млн гривень

З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1250 документальних перевірок та 259 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.

За результатами перевірок до бюджету надійшло 57,3 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.

Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.

Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС не підтверджено реальність здійснення суб’єктом господарювання господарських операцій з придбання у контрагентів транспортних послуг, встановлено проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру, та не нарахування ПДВ з безоплатної передачі товарно – матеріальних цінностей.

За результатами перевірки донараховано підприємству 837,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄСВ

Повідомляємо, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

· у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

· у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

· у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

· у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

· у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

· у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

· у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція № 22), при заповненні реквізита «Отримувач»:

■ зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;

■ зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів;

■ під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений Інструкцією № 22 порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код за ЄДРПОУ.

Використання акцизних марок: порядок придбання та звітність

Підпунктом 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що марка акцизного податку – це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають в електронній формі щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Слід зауважити, що до 20 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки в бік збільшення, що не перевищує визначеного в ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку.

Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.

Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС області.

Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту або рибництва

Відповідно до пп. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

► для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

► для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (пп. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Система e-Receipt: бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 472 (далі – Постанова № 472) було затверджено проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Отже, бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.

Слід зазначити, що інноваційна електронна система e-Receipt передбачає:

► можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;

► можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;

► відмову від друку паперових чеків;

► відмову від послуг інформаційного екваєра;

► безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб’єктів господарювання та покупців;

► створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;

► цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.

Заходи, які здійснюються для вдосконалення процедур реєстрації і застосування РРО, спрямовано на дерегуляцію відносин між державою та бізнесом у сфері застосування РРО, адже створення нової системи з досить широким функціоналом стане не тільки ефективним інструментом контролю за проведенням розрахункових операцій з боку держави, а й зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців.

Нагадуємо, що інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій – e-Receipt, розроблена ДФС, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети,смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребує абонентської плати за користування нею.

Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Всі кейси цієї системи є безкоштовними для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

Система e-Receipt також матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації.

Результати роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області по стягненню податкового боргу

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Результати роботи щодо стягнення податкового боргу» за участі начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець.

Вона повідомила, що станом на 1 вересня поточного року у Дніпропетровській області податкова заборгованість становить понад 5 мільярдів гривень.

На сьогоднішній день для погашення заборгованості підрозділами погашення боргу здійснюється весь комплекс заходів.

Так, в держбюджет надійшло понад 310 мільйонів гривень від підприємств - боржників, у тому числі понад 5 мільйонів гривень надійшло від розстрочених сум. Також надходять кошти від підприємств, які знаходяться у процедурі банкрутства, і ця сума становить близько 150 мільйонів гривень.

«Для погашення податкового боргу підрозділами погашення боргу направлено підприємствам - боржникам податкових вимог на суму близько 800 мільйонів гривень. При цьому описано майно підприємств - боржників на суму понад 665 мільйонів гривень і від реалізації цього майна вже надійшло близько 1 мільйона гривень», - зазначила Яна Бабець.

Легалізація трудових відносин як запорука соціальних гарантій у майбутньому

Днями в прес-центрі ІА «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Легалізація трудових відносин, як запорука соціальних гарантій у майбутньому».

У заході взяли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов, начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова, а також представники Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області і Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Владислав Воінов повідомив, що Кабінет Міністрів України 5 вересня поточного року ухвалив розпорядження про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення. Він зазначив, що цим розпорядженням передбачається проведення місячної роз’яснювальної кампанії про те, які штрафи передбачені за неоформлення працівників на підприємстві, допуск до роботи працівників без оформлення з ними трудових відносин та виплати зарплати в конвертах. А вже з жовтня цього року Державна фіскальна служба спільно з Пенсійним фондом, Управлінням праці, органами місцевого самоврядування та Національною поліцією почнуть відпрацювання нелегального ринку праці та впровадження норм, передбачених чинним законодавством щодо легалізації трудових відносин.

«Поряд з позитивною динамікою зростання заробітної плати, є суб'єкти господарювання, які нараховують своїм працівникам заробітну плату на рівні або нижче мінімальної. Так, за результатами 1-го кварталу 2018 року в цілому по області, кількість мінімізаторів становило 5771, за результатами 2-го кварталу поточного року кількість суб'єктів господарювання, які нараховують своїм співробітникам зарплату нижче 3723 гривень становить 5214», - підкреслив Владислав Воінов.

За його словами найменша середньомісячна зарплата спостерігається у сферах: обслуговування; виробництва продуктів харчування і напоїв; оптово-роздрібної торгівлі; діяльності у сфері інжинірингу, геодезії, досліджень і розробки; надання послуг. До того ж, що тіньова зайнятість в Україні становить понад 23% працюючого населення. У Дніпропетровській області цей показник становить 12,1%.

Начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова зазначила, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням трудового законодавства. Звернула увагу, що «тіньова зайнятість» і зарплати «в конвертах» є факторами, які негативно впливають на надходження до бюджету.

«Погоджуючись на «тіньову зайнятість», працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики, пов'язані із захистом своїх трудових прав і соціальним захистом», - акцентувала Манушак Осипова та наголосила на тому, що офіційне працевлаштування - це гарантія соціальної захищеності працівника.

Легалізація трудових відносин як запорука соціальних гарантій у майбутньому

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Добавить новости
Реклама

Опрос

Вы ожидали такие предварительные результаты выборов в ВРУ?

Реклама