ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

2018-08-02 12:06 Нравится

Граничний термін подання декларації з туристичного збору

за ІІ квартал – 9 серпня 2018 року

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Перелік податкових агентів визначений ст. 268 ПКУ.

Відповідно до рішення сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Слід зазначити, що сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Тобто, граничний термін подання декларації з туристичного збору за ІІ квартал - 9 серпня 2018 року.

Наближається граничний строк сплати ПДФО та військового збору

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.179.7 ст.179 ПКУ, громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня 2018 року суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій ними податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Звертаємо увагу, що відповідно до п.126.1 ст.126 ПКУ, у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної податкової декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, до платника податків застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу. Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ.

Сервіс «Пульс» завжди на зв’язку

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» − ефективний інструмент боротьби з корупцією, що сприяє вирішенню проблем, які виникають у процесі звернень суб’єктів господарювання та громадян до органів ДФС з податкових та митних питань.

Запровадження сервісу «Пульс» − це великий крок у напряму зростання довіри до фіскальної служби, підвищення якості обслуговування платників податків.

Нагадуємо, що громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС за телефоном «гарячої лінії» ДФС України: 0-800-501-007 (напрямок «4»)

Звертаємо увагу платників на право проведення звірки

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, про функціонування модернізованого електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків» (пп.14.1.562п.14.1 ст.14, ст.42 Податкового кодексу України), вхід до якого здійснюється через офіційний веб-портал ДФС.

Не витрачаючи робочий час на відвідування органів ДФС, за допомогою електронного кабінету платники податків мають можливість:

- перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адміністрування податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, у т.ч. дані оперативного обліку податків та зборів (у т.ч. дані інтегрованих карток платників податків), дані СЕА ПДВ, СЕАРП, а також одержання такої інформації у вигляді документа,який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладанням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;

- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладанням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається Мінфіном України.

Також, для з'ясування питання щодо інформації про повноту перерахувань по податкам, пропонуємо Вам звернутися до Центру обслуговування платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул.Театральна, 1а, контактний телефон (056)377-46-14.

Представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області в ефірі телебачення Дніпропетровщини: «Актуальні питання щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

Обговорення актуальних питань щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, йшлося під час програми «Грані» Дніпропетровського 34-го телеканалу.

У програмі прийняли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов та начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

Під час відповідей на актуальні питання спікери зазначили, що за перше півріччя поточного року надходження з податку на нерухомість від юридичних та фізичних осіб по Дніпропетровській області склали 146 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися на 58 мільйонів гривень, або на 66 відсотків.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з нормами Податкового кодексу України – є одним з видів податку на майно і відноситься до місцевих податків.

Так, порядок його нарахування та сплати визначено статтею 266 Податкового кодексу України. Платниками податку є фізичні і юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Житлова та нежитлова нерухомість є об’єктом оподаткування. Базою оподаткування є загальна площа об’єкту житлової або нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

При розрахунку зазначеного податку передбачені пільги:

а) для квартири/квартир, незалежно від їх кількості – пільга 60 кв. м;

б) для житлового дому/домів незалежно від їх кількості – 120 кв. м;

в) для змішаних типів об’єктів житлової нерухомості – пільга 180 кв. м.

Для власників – фізичних осіб у випадку, якщо загальна площа квартири перевищує 300 кв. м, будинок – 600 кв. м, або різноманітних об’єктів – 900 кв. м пільга не надається.

Також, пільга не надається по об’єктах житлової нерухомості, які використовуються їх власниками з метою отримання доходу (здаються в оренду, лізинг, використовуються в підприємницькій діяльності).

У разі несплати платником зазначеного податку протягом 60 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення передбачені штрафні санкції:

- при затримці до 30 календарних днів – 10 відсотків погашеної суми боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів – 20 відсотків погашеної суми боргу.

За порушення термінів сплати платнику прямує податкова вимога з вказівкою суми боргу.

В ході обговорення було акцентовано, що з метою отримання податкового повідомлення-рішення про сплату податку громадянин зобов’язаний протягом місяця після зміни місця своєї реєстрації повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він поставлений на облік, подавши заяву за формою №5ДР.

Фермерське господарство – «спрощенець» ІV групи не є платником рентної плати за воду

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання – платники єдиного податку ІV групи (сільськогосподарські товаровиробники, які задовольняють умовам, визначеним ст.291 ПКУ), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата за воду).

Отже, у разі, якщо фермерське господарство є платником єдиного податку ІV групи, то таке господарство не подає звітність з рентної плати за спеціальне використання води та не сплачує рентну плату за воду.

Внесено зміни до порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях

10.07.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 № 518 (далі – Постанова № 518), якою внесено зміни до Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 504 (далі – Порядок).

Нагадуємо, що Порядок визначає процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якої укладаються договори про попереднє узгодження ціноутворення, що мають односторонній, двосторонній або багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення (далі – процедура узгодження ціноутворення).

Договір про попереднє узгодження ціноутворення (далі – договір), що має односторонній, двосторонній чи багатосторонній характер – це письмова угода, що укладається між великим платником податків (далі – платник податків) та ДФС України за результатами проведення процедури узгодження ціноутворення, під час якої узгоджуються критерії визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені платником податків, принципу «витягнутої руки».

За згодою ДФС України та платника податків дія договору може бути поширена на весь звітний період, в якому його укладено, та/або на звітні періоди, які передують набранню ним чинності, якщо стосовно таких звітних періодів не проведена та не проводиться перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Укладення договору є вільним волевиявленням сторін процедури узгодження ціноутворення у разі досягнення ними згоди щодо предмета та положень такого договору.

Одно-, дво- чи багатосторонній характер договору визначається платником податків самостійно на дату звернення до ДФС України за умови, що укладення договору дво- чи багатостороннього характеру потребує надання підтверджень того, що контрагент платника податків звернувся до іноземного державного органу, уповноваженого адмініструвати податки і збори у державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції, в цілях укладення договору.

Постанову № 518 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.07.2018 № 126.

Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень

У зв’язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надала роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

► після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

► в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Приклади.

Заокруглення до збільшення:

Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» –35 грн 50 коп.

Заокруглення до зменшення:

Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 40 коп.

До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн 50 коп. та 35 грн 40 коп.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344481.html

Порядок розрахунку показника ΣОвердрафт в СЕА ПДВ

Відповідно до п. 200?.3 ст. 200? Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями показник ΣОвердрафт є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ΣОвердрафт – це сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

Показник ΣОвердрафт щокварталу (станом на 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016… 01.07.2018 і т.д.) протягом перших шести робочих днів такого кварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Крім того, для розрахунку/перерахунку показника ΣОвердрафт особа має бути зареєстрована платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання та повторної реєстрації протягом такого періоду).

В обрахунку показника ΣОвердрафт застосовуються суми нарахувань за попередні 12 місяців по деклараціях з ПДВ / уточнюючих розрахунках до таких декларацій у частині суми, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до таких декларацій), які погашені, у т.ч. відстрочені (розстрочені).

Для перерахунку показника ΣОвердрафт станом на 01.07.2018 застосовуються суми нарахувань у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 включно.

Інформацію розміщено за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344488.html

Реалізація пального: чи може постійне представництво нерезидента зареєструватись платником акцизного податку?

Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Для таких осіб ПКУ передбачено обов’язковість реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ)

Враховуючи вищевикладене, до платників акцизного податку з реалізації пального віднесено юридичних осіб та ФОП.

Постійне представництво не є ні юридичною особою, ні ФОП, а отже воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку.

До уваги платників екологічного податку!

Звертаємо увагу платників екологічного податку на застосування коефіцієнта до ставок екологічного податку (далі – коефіцієнт).

Так, відповідно до п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) коефіцієнт встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, а саме:

► в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж застосовується коефіцієнт «3»;

► на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту застосовується коефіцієнт «1».

Платникам екологічного податку слід ретельно визначати відстань від місця розміщення відходів на полігоні твердих побутових відходів до меж населеного пункту і застосовувати відповідну ставку коефіцієнта, щоб уникнути штрафних санкцій.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПКУ,

  • · тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку

  • · тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

Також, відповідно до ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), нараховується пеня.

До уваги платників! Часткова зміна кодів бюджетної класифікації

14.07.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 543 (далі – постанова № 543), якою внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету».

Зокрема, у графі «Коди бюджетної класифікації» додатка до постанови № 543 у позиції «ДФС»:

· після цифр «13031000», графу доповнено цифрами «,13031100, 13031200, 13031300,»;

· цифри і слова «21010800 (за актами перевірок),», «22080400 (за актами перевірок),», «22130000 (за актами перевірок),», «24160100 (за актами перевірок), 24160200 (за актами перевірок),», «,50110000 (за актами перевірок)» виключено.

Постанову № 543 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 14.07.2018 № 130.

Постанова № 543 розміщена на веб-сторінці Урядового порталу «Єдиний портал органів виконавчої влади України» за посиланням:

www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-16-lyutogo-2011-r-106

Внесено зміни до порядку оформлення результатів документальних перевірок

14.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.06.2018 № 547, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 747/32199 (далі – наказ № 547), яким внесено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі – Порядок).

Зміни до Порядку внесено відповідно до статей 77 – 79, 81 – 86 Податкового кодексу України, статей 345 – 355 Митного кодексу України, а також враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» з метою вдосконалення порядку оформлення матеріалів документальних перевірок, дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.

Нагадуємо, що Порядок розроблено для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Дія Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок контрольованих операцій відповідно до ст. 39 розділу I Податкового кодексу України.

Наказ № 547 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2018 № 53.

Протягом І півріччя 2018 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано понад 200 тисяч адмінпослуг

Найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Зокрема, у січні – червні поточного року ЦОП Дніпропетровщини надано більше 86,2 тисячі таких послуг.

Також не втрачає актуальності послуга з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Протягом зазначеного періоду платникам надано понад 37 тисяч цих послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. З початку року видано більше 15 тисяч таких витягів.

На сьогодні обслуговування платників здійснюється 36 Центрами обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропетровської області, які надають 30 видів адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року 247 працівниками, задіяних у роботі ЦОП, надано понад 200 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників мають можливість подати податкову звітність та отримати ключі електронного цифрового підпису.

Звіт про використання марок акцизного податку виробниками та імпортерами подається щомісяця

пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку за їх видами подають попередню заявку-розрахунок про потребу в марках, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.

Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС.

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» з 02.07.2018 застосовуються нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

Скарга на податкове повідомлення-рішення: чи зупиняється виконання платником податків грошових зобов’язань?

Згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Переобладнали транспортний засіб: скористайтесь податковою знижкою!

Відповідно до пп. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Отже, громадяни, які мають право на податкову знижку за минулий рік, можуть подати декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2018 року (включно).

Важливо! Громадянам, які задекларували доходи за 2017 рік, сплатити зобов’язання, визначені у Декларації, необхідно до 01 серпня 2018 року.

«Гаряча лінія» Владислава Воінова «Оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб»

Питання 1. Доброго дня. Чи застосовується пільга до об’єкта житлової нерухомості, якщо такий об’єкт фізичною особою здається в оренду?

Відповідь. Доброго дня. Пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги із сплати податку. Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 ПКУ статті 266 база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2, для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ ;

об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Таким чином до об’єкта житлової нерухомості, якщо такий об’єкт фізичною особою здається в оренду, пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266, для фізичних осіб не застосовуються.

Питання 2. Вітаю. В мене таке питання: якщо брат і сестра володіють в рівних частках на двох будинком загальною площею 310 квадратних метрів, хто з них та за яку саме площу повинен сплатити податок на нерухоме майно?

Відповідь. Доброго дня. Відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПКУ якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

В даному випадку для кожного з них, якщо вони володіють лише одним вищевказаним будинком, та не використовують його з метою одержання доходів, розрахунок буде однаковий:

310/2 = 155 кв. м. у власності кожного з них.

155 кв. м. – 120 кв. м. (пільга) = 35 кв. м.

Таким чином, кожен з них має сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за площу 35 кв. м.

Питання 3. Хочу запитати. Я зареєстрований у м. Новомосковськ і маю там 2 квартири. Одна з них має загальну площу 56 квадратних метрів та повністю належить мені, а інша - площею 44,6 кв. м. належить нам з матір’ю по ?. За яку площу я повинен сплатити податок на нерухоме майно?

Відповідь. Відповідно до пункту 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ та відповідної ставки податку.

Таким чином з метою обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується загальна площа у власності:

56 кв. м.+1/2 х 44,6 кв. м. = 78,3 кв. м.

Від загальної площі у власності віднімається пільга 60 кв. м., за умови, що квартири не використовуються з метою одержання доходу.

Розрахунок площі, за яку сплачується податок:

78,3 - 60 = 18,3 кв. м.

18,3 кв. м. – площа, за яку ви маєте сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Питання 4. Яким чином буде нараховуватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкти житлової нерухомості, а саме квартири, якщо я на початку року був власником 2 квартир, а потім продав одну з них?

Відповідь. Відповідно до пункту 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

В даному випадку податок для вас як для попереднього власника нараховується за період з 1 січня податкового(звітного) року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування – за 2 квартири, а починаючи з місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування – за одну квартиру з урахуванням пільг відповідно до ПКУ.

Також звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 ст.266 ПКУ платник податку має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації), а саме до центру обслуговування платників, для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації ) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таблиця даних платника ПДВ подається за встановленою формою

Відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС України, за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

У відповідності до п. 31 розділу «Таблиця даних платника податку на додану вартість» Порядку Таблиця подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

До уваги платників плати за землю!

Відповідно до норм п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають в органи фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Форма податкової Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами та передбачає заповнення коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).

Згідно з п. 287.4 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у Декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Якщо населені пункти, які входять до об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) відносяться до різних контролюючих органів, податкова(і) декларація(ї) подається(ються) до контролюючого(их) органу(ів) до якого(их) відноситься(яться) земельна(і) ділянка(и) щодо кожного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.

Затверджено зміни до положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій

10.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2018 № 529, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.06.2018 за № 734/32186 (далі – Наказ № 529), яким внесено зміни до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за № 1363/13237 (із змінами) (далі – Положення).

Зміни, внесені Наказом № 529 до Положення відповідно до ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.

Зокрема, п. 2 розділу I Положення було доповнено новим реченням такого змісту: «Підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, можуть застосовувати норми цього Положення, якщо вони не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності.»

Наказ № 529 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.07.2018 № 52.

Змінено інструкцію про порядок нарахування і сплати ЄСВ

З 26 червня 2018 року набули чинності зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 травня 2018 року за № 645/32097).

Ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до змін розширено перелік платників єдиного внеску, зокрема, з 01.01.2018 платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства.

Також змінено звітні форми – таблиця 1 Додатка 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (створено уніфіковану форму для платників єдиного внеску визначених пунктами 4, 5, 51 частини першоїстатті 4 Закону України № 2464).

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство>ЄСВ>Накази» за посиланням:

У ДФС розповіли представникам Посольства США в Україні про нові підходи з протидії контрабанді

Нові методи протидії контрабанді та заходи, які здійснюються ДФС у цьому напрямі, обговорили в.о. заступника Голови ДФС Віктор Кривіцький та в.о заступника Голови ДФС Євген Бамбізов з представниками Посольства США в Україні під час робочої зустрічі.

За словами Віктора Кривіцького, протидія незаконному переміщенню товарів завжди була пріоритетом роботи ДФС. Завдяки ухваленій постанові Уряду щодо реалізації експерименту з протидії ухиленню від сплати митних платежів ця робота буде посилена, у тому числі за рахунок залучення представників Національної поліції. Саме вони зможуть на підставі спільно викритих порушень проводити подальші заходи за межами пунктів пропуску.

«Ми розробили новий алгоритм співпраці з Національною поліцією у пунктах пропуску, який вже направлено для роботи в регіони. Головними його аспектами є сприяння у стабільній роботі сумлінного бізнесу та виявлення порушень митних правил. Зауважу, що наразі немає жодних нарікань на роботу у пунктах пропуску», – підкреслив Віктор Кривіцький.

Відповідно до розробленого алгоритму працівники Нацполіції перебуватимуть у зонах митного контролю з дотриманням режиму такої зони та з письмового дозволу начальника митного поста, а в пунктах пропуску через державний кордон – також ще й за погодженням з начальником відповідного органу Держприкордонслужби.

У разі виявлення правопорушень Нацполіція повідомлятиме про такі факти митницю для здійснення відповідного реагування.

Крім того, визначеним працівникам буде надано доступ до інформації з Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006».

У свою чергу представники посольства зацікавилися питанням захисту інформаційних ресурсів ДФС та посиленням співпраці у напрямі кібербезпеки. Представники фіскальної служби, зокрема, відзначили надійність захисту інформаційних систем ДФС, про що свідчить минулорічна кібератака, під час якої жодний ресурс фіскальної служби не було виведено з ладу і не було пошкоджено жодного байту інформації.

Чверть опитаних платників відзначили зниження рівня корупції в органах ДФС

У 2018 році за ініціативи Головного управління внутрішньої безпеки ДФС проведено інтерактивне анкетування платників податків, щоб вивчити загальне ставлення суб'єктів господарської діяльності до проблем корупції. Крім того, виявити поширеність корупції в органах Державної фіскальної служби.

Це дослідження має моніторинговий характер, тому його результати надали можливість дослідити зрушення, які відбулись впродовж 2017 року (попереднє опитування проводилось у травні-червні 2017 року).

В анкетуванні взяли участь 4780 платників, з яких 3062 – юридичні особи та 1718 – фізичних осіб.

Переважна кількість респондентів (53%) – суб’єкти господарської діяльності, період діяльності яких становить понад 10 років.

Решта – платники податків, з періодом ведення господарської діяльності до 10 років (до 1 року – 6%, від 1 до 5 років – 21%, від 5 до10 років – 20%).

За результатами дослідження 45% респондентів відповіли, що ніколи не стикалися з проблемними ситуаціями при спілкуванні із працівниками органів ДФС під час здійснення господарської діяльності.

На запитання щодо рівня корупції в органах ДФС 25% респондентів вказали на його зниження.

Відповідаючи на питання: «Які фактори більш за все впливають на корупційні прояви в податковій та митній сферах?», переважна більшість платників (35%) повідомили про те, що вважають основною причиною загальний рівень корупції у державних структурах країни.

Ще 21% платників відповіли, що таким фактором є недосконала система оподаткування. Крім того, 15% опитаних платників вважають недостатніми покарання за корупційні дії та 5% вказують на недосконалу процедуру підбору кадрів до органів доходів і зборів.

Наразі 12,6% платників визнали, що відсутність стимулюючих чинників (зарплата, соціальне забезпечення тощо) для працівників органів ДФС є одним з корупційних чинників.

Також суб’єкти господарської діяльності здійснили оцінку рівня корупції в органах ДФС за 10-бальною шкалою, де найвищий показник – абсолютна корупція, найнижчий – її відсутність. В цілому частка платників, які оцінили рівень корупції вище середнього (від 5 до 10), знизилась, натомість кількість респондентів, які зазначили про рівень корупції нижче середнього, – зросла.

У ході опитування отримано відповіді на запитання щодо дій платників, якщо посадова особа органів ДФС у них вимагатиме неправомірну вигоду (хабар). Це питання важливе для того, щоб з’ясувати, наскільки суб’єкти господарювання готові (хоча б у намірах) активно протистояти та боротися з корупцією.

Так, кількість платників, готових одразу дати неправомірну вигоду склала 4%, тобто значно менше тих, хто відразу відмовиться від «вирішення» свого питання шляхом надання неправомірної винагороди. Таких респондентів 36%.

Водночас переважна більшість суб’єктів господарської діяльності налаштована відстоювати свої права у випадку вимагання неправомірної винагороди, зокрема звертатись зі скаргами про протиправні дії працівників ДФС на антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» (19,6%), до підрозділів внутрішньої безпеки ДФС (9%), до правоохоронних органів (7%), до керівництва ДФС (6%), а також до засобів масової інформації (4%).

Проведене дослідження засвідчило, що діяльність Державної фіскальної служби України спрямована на упередження, профілактику корупційних проявів, а також протидію корупції шляхом документування кримінальних, адміністративних та інших правопорушень у сфері службової діяльності. Всі ці чинники сприяли зменшенню рівня корупції та покращенню громадської думки про діяльність органів доходів і зборів.

Державна фіскальна служба України надалі вживатиме заходи щодо системного упередження та профілактики корупційних проявів, виявлення та ліквідації причин і умов їх існування, а також забезпечення ефективного захисту процесу наповнення Державного бюджету України від корупційних проявів.

Мирослав Продан представив пріоритети роботи ДФС європейським експертам

Про основні досягнення та пріоритети у роботі Державної фіскальної служби України розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з представниками Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України.

Так, вагомих здобутків вдалося досягти у митному напрямі. Ще минулого року розпочато процес технічного переоснащення пунктів пропуску – були закуплені 15 вагових комплексів, які дозволять пришвидшити митні процедури та сприятимуть протидії незаконному переміщенню товарів. Також завершений перший етап закупівлі стаціонарних скануючих систем – саме на придбання цієї техніки давно очікують українські митники. Планується, що до кінця року 10 сучасних стаціонарних скануючих систем будуть встановлені на пунктах пропуску з найбільшим товаропотоком.

У свою чергу представники Консультативної місії ЄС звернули увагу на важливість посилення правоохоронної складової у роботі митних органів. Вони, зокрема, запропонували свою допомогу в створенні та організації роботи мобільних митних груп.

«На сьогодні українські митники не мають правоохоронної функції на противагу своїм іноземним колегам. Це значно ускладнює роботу з виявлення правопорушень у митній сфері. Саме тому створення мобільних груп, які зможуть працювати поза пунктами пропуску та матимуть відповідні повноваження, дозволить значно посилити протидію контрабанді», - зазначив Мирослав Продан.

За його словами, запуск мобільних груп також передбачений Стратегічними ініціативами розвитку ДФС до 2020 року, однак для реалізації цього необхідно внести законодавчі зміни.

Крім того, очільник ДФС розповів і про позитив у податковій сфері. Зокрема, все більшої популярності серед платників податків набуває Електронний кабінет, в якому реалізовано 100% послуг для фізичних осіб та до кінця року запланована 100%-ва реалізація всіх послуг, які надає ДФС юридичним особам.

Важливим позитивом в.о. Голови ДФС назвав врегулювання питання відшкодування ПДВ. Завдяки електронному реєстру відшкодування ПДВ, який функціонує у відкритому режимі, та роботі системи моніторингу ризиків СМКОР на сьогодні 93% заявленого на відшкодування ПДВ повертається платникам наступного місяця.

Варто зауважити, що останнім часом від бізнесу не було жодних нарікань щодо неповернення податку на додану вартість.

ДФС також сьогодні активно працює над запровадженням електронної акцизної марки для тютюнової та алкогольної продукції, стартував пілотний проект із застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій, що дозволить спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.

Представники Консультативної місії Європейського Союзу у свою чергу запевнили очільника ДФС у готовності до співпраці та надання необхідної допомоги для реалізації спільних проектів.

Віктор Кривіцький: З початку року порушено 39 справ щодо незаконного переміщення лісоматеріалів

За результатами викриття схем незаконного переміщення лісоматеріалів спеціалізованими підрозділами митниць ДФС протягом шести місяців поточного року порушено 39 справ на загальну суму 35 млн грн. Про це повідомив в.о. заступника Голови ДФС Віктор Кривіцький.

За його словами, протягом минулого року порушено 163 справи про порушення митних правил на загальну суму 20 млн грн. Зокрема, застосовано стягнень (штрафів та конфіскацій) на суму 2,6 млн грн та винесено рішень про закриття на суму 9 млн грн.

«За минулий рік вивезено понад 1 млн. тонн паливної деревини.

До країн ЄС з початку поточного року вивезено майже 660 тис. тонн паливної деревини. При цьому близько 90% експорту такого товару здійснюється державними підприємствами ­– лісовими господарствами», - повідомив Віктор Кривіцький.

Він зазначив, що реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб’єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, допускається за наявності сертифіката про походження. Саме тому основним ризиком під час вивезення лісоматеріалів (кругляку) є внесення недостовірних відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження.

Віктор Кривіцький також зазначив, що для врегулювання цього питання ДФС підтримує створення єдиної інформаційної системи щодо обігу деревини.

Така система дозволить запровадити загальнообов’язкову для всіх постійних лісокористувачів Єдину державну систему електронного обліку деревини та замінить паперову систему сертифікації походження деревини електронною системою їх видачі.

Крім того, це спростить процедури обліку і контролю основних операцій із необробленою деревиною в процесі заготівлі, перевезення, обробки та продажу шляхом наскрізного електронного документообігу.

З початку року ДФС опрацьовано майже 163 млн електронних документів, надісланих платниками податків

З початку 2018 року платниками податків до органів ДФС надіслано в електронному вигляді понад 162,5 млн документів. Майже 1,7 млн суб’єктів господарювання подали звітність за цей період в електронному вигляді.

Станом на 01.07.2018 року понад 206,8 тис. суб’єктів господарювання здійснили реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та майже 3,9 тис. – в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

За січень – червень 2018 року в Єдиному реєстрі акцизних накладних зареєстровано 2,5 млн. акцизних накладних та 35 тис. розрахунків коригування до акцизних накладних. В Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за цей період зареєстровано понад 110,8 млн податкових накладних з сумою ПДВ понад 810,3 млрд грн. У тому числі зареєстровано понад 7 млн податкових накладних з сумою ПДВ понад 10 тис. грн.

За запитами як продавців, так і покупців з початку року направлено 38,2 млн виписок з ЄРПН.

Серед інших популярних електронних сервісів, які діють на веб-порталі ДФС, – отримання інформації про наявність платника в Реєстрі платників ПДВ. За 6 місяців поточного року опрацьовано понад 15,4 тис. таких запитів.

Також платникам надіслано понад 6,1 млн. виписок з системи електронного адміністрування ПДВ про стан рахунку в системі та суми ПДВ, на яку вони мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Платникам надано понад 32,8 тис. виписок з ЄРПН на запити щодо отримання відомостей з ЄРПН по виданих податкових накладних та розрахунках коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації.

Крім того, платникам надано 2,7 тис. виписок з системи електронного адміністрування з реалізації пального щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в СЕАРП.

З початку року платники отримали 94,7 тис. відповідей на запити щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Також, з початку року оброблено:

- 346,8 тис. запитів щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру акцизних накладних;

- 2,1 тис. запитів щодо витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;

- 557 запитів щодо отримання реквізитів електронного рахунку платника акцизного податку з реалізації пального;

- 460 запитів щодо стану окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального в СЕАРП.

Крім того, у січні – червні 2018 року опрацьовано понад 379 тис. заяв платників про приєднання до договору про визнання електронних документів.

З початку року ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано понад 122 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.

За ініціативою ДФС проведено лише кожну четверту позапланову перевірку

Кількість виходів податківців до платників податків для здійснення контрольних заходів у порівнянні з півріччям попереднього року скоротилась на 8% (з 14,1 тис. до 13 тис. заходів).

Зокрема, майже вполовину за І півріччя зменшилась кількість зустрічних звірок: із 4,8 тис. минулого року до 2,6 тис. поточного року.

Лише кожну четверту позапланову перевірку проведено у цьому році за ініціативою ДФС (1,8 тис. із 7,8 тис,). Решту – 6 тис. позапланових перевірок (77 відс.) – здійснено з причин, що від ДФС не залежали:

- у зв’язку з припиненням/ліквідацією платників податків (3,4 тис.);

- за повідомленнями банків про порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (1,8 тис.);

- на звернення платників податків (0,5 тис.);

- за судовими рішеннями суду (слідчого судді) про призначення перевірки (0,3 тисячі).

Також у І півріччі 2018 року проведено 2,6 тис. планових перевірок, що на 8 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року (2,4 тисячі).

Для таких перевірок відбираються платники, які мають ризики щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

При цьому увага зосереджена на найбільш «ризикових» суб’єктах господарювання зі значними обсягами проведених операцій, тобто на великому бізнесі.

За наслідками проведених перевірок донараховано грошових зобов’язань 22,6 млрд. грн., що удвічі більше обсягу донарахувань за цей період минулого року (10,1 млрд. грн.). З них за плановими перевірками донараховано 10,6 млрд. грн., що в 2,4 раза більше рівня минулого року (4,4 млрд. грн.), за позаплановими – 11,9 млрд. грн., що удвічі більше, ніж у минулому році (5,7 млрд. гривень).

Накладено арешт на 2 млн. грн. ліміту суми ПДВ в СЕА ПДВ, що належать фіктивному підприємству

Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури області розслідується кримінальне провадження за фактами фіктивного підприємництва.

Слідством встановлено, що групою осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, направленої на пособництво в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, протягом 2018 року із залученням підставної особи було створено фіктивне підприємство. Вказаним підприємством здійснювались незаконні операції з придбання цигарок імпортного виробництва. Внаслідок таких операцій на спеціальному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ Державної казначейської служби України, який належить даному підприємству, утворився ліміт суми ПДВ в розмірі 2 млн. грн., який планувалося використати для подальшого незаконного формування податкового кредиту підприємствам транзитно - конвертаційних груп та реального сектору економіки.

У липні поточного року на підставі ухвали суду на вказаний ліміт суми ПДВ в СЕА ПДВ накладено арешт, чим упереджено використання його для незаконного формування сум податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Розслідування триває.

На Дніпроперовщині ліквідовано конвертцентр з обігом понад 180 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували конвертаційний центр, який протягом 2017-2018 рр. проконвертував більше 180 млн. грн.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 191, ч.2 ст.205, ч.1 ст. 366 КК України було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки, підприємствам державної та комунальної форм власності Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва незаконні послуги з формування штучного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Для прикриття незаконної діяльності фігуранти створили низку підконтрольних підприємств, на розрахункові рахунки яких замовники незаконних послуг перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані ТМЦ (товари та послуги).

В подальшому ці кошти перераховувались на розрахункові рахунки компаній реального сектору економіки, які займаються оптовою торгівлею (тютюнові вироби, продукти харчування та ін.). Фактично вказані компанії реалізовували товари за готівку, яку в подальшому передавали організаторам «конверту», разом з податковими накладними на продаж ТМЦ, формуючи при цьому податковий кредит з ПДВ.

Також готівкові кошти отримувались з використанням рахунків фізичних осіб. Отримана готівка поверталась замовникам конвертації за вирахуванням 10-13% у якості винагороди за «послуги».

Таким чином протягом 2017 - 2018 років було проконвертовано понад 180 млн. грн.

За результатами обшуків, проведених в офісних приміщеннях «конверту» та за місцями проживання фігурантів вилучено 9 печаток підконтрольних СГД, чорнові записи та фінансово-господарські документи, чекові книжки, банківські картки, комп’ютерну техніку та мобільні телефони.

Окрім того, на підставі ухвали суду, накладено арешт на суми ліміту ПДВ в СЕА ПДВ на загальну суму більше 2,8 млн. грн.

Розслідування продовжується.

У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації митних платежів, через який із заниженням митної вартості до України імпортовано металопродукції на суму більше 70 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували центр мінімізації митних платежів, загальний обсяг зовнішньоекономічних операцій якого протягом 2016-2018 роки перевищив 70 млн. грн.

В рамках проведення операції «Рубіж-2018» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України було встановлено групу осіб, які за рахунок використання транзитно-конвертаційних та підконтрольних підприємств - нерезидентів ухилялися від сплати митних платежів та ПДВ під час імпорту металопродукції (листи з алюмінієвих сплавів, труби, дріт, підшипники, сталевий прокат тощо) та здійснювали її легалізацію.

Для митного оформленні металопродукції фігурантами було створено підконтрольне підприємство-імпортер, використовуючи реквізити якого були укладені зовнішньоекономічні контракти на постачання вказаного товару з підприємствами-нерезидентами, зареєстрованими в Індії та Китаї.

Для мінімізації митних платежів під час ввезення на митну територію України металопродукції фігуранти, використовуючи попередньо виготовлені печатки постачальників (підприємств-нерезидентів з Індії та Китаю), виготовляли від їх імені документи (імпортні контракти, інвойси, сертифікати якості та інші), вносили до них недостовірні відомості щодо вартості, ваги та хімічного складу імпортованої продукції та здійснювали підміну документів під час її митного оформлення.

У подальшому імпортовані товари фактично реалізовувались в адресу підприємств реального сектору економіки. При цьому, з метою виводу валютних коштів за кордон, проведення тіньових розрахунків з постачальниками-нерезидентами, а також підвищення вартості імпортованих ТМЦ, у звітності компанії- імпортера відображались безтоварні операції з придбання вказаної продукції у підприємств, які входять до складу транзитно-конвертаційних груп.

Таким чином протягом 2016-2018 рр. до України було імпортовано металопродукції із заниженням митної вартості на суму понад 70 млн. грн.

На підставі ухвали суду проведено обшук в офісних та складських приміщеннях, які використовувались учасниками ЦММП, за результатами яких вилучено документи бухгалтерського, податкового обліку та документи зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджують злочинну діяльність, та 2 печатки підприємств-нерезидентів. Окрім того, виявлено та передано на відповідальне зберігання понад 35 тонн металопродукції, орієнтовною вартістю 490 тис. грн.

Тривають слідчі дії.

Мирослав Продан зустрівся з представниками МВФ у Вашингтоні

Державна фіскальна служба розширює кордони взаємодії. У рамках першого офіційного візиту до США в.о. Голови ДФС Мирослав Продан у Вашингтоні зустрівся з керівником управління доходів, заступником директора податково-бюджетного департаменту МВФ Хуаном Торо. Зустріч тривала майже дві години і у керівництва ДФС була можливість детально розповісти про новації у податковому та митному напрямах, а також в цілому про Стратегічні ініціативи розвитку служби до 2020 року.

Цей документ був затверджений в грудні 2017 року і зараз на фінальному етапі погодження покроковий план реалізації стратегії. «Але частина ініціатив вже реалізується, частина – в процесі», – додав Мирослав Продан.

Щодо митного блоку керівник ДФС звернув увагу МВФ на такі проекти:

- повноцінний запуск механізму «Єдиного вікна». Понад 85% декларацій вже оформлюється за таким принципом. І цей показник був би вищим, якби не загальмований процес внесення змін до законодавства щодо роботи суміжних служб, які теж присутні на кордоні;

- оформлення пасажирів за принципом однієї зупинки. Проект реалізується в 12 пунктах пропуску, до кінця року буде запущений по всьому периметру державного кордону;

- відкриття спільних пунктів пропуску. Наразі їх 10: 6 – з Молдовою, 4 – з Польщею. До кінця року запрацює ще 2;

- закупівля технічних засобів контролю. На етапі погодження договори на постачання 10 стаціонарних скануючих систем, що повинні бути встановлені та введені в експлуатацію вже до кінця року. Крім того, мова йде про плани на закупівлю GPS-замків, систем фото- та відеофіксації, зчитування номерів.

Щодо податкового блоку:

- електронізація адміністрування ПДВ, автоматичне відшкодування та система блокування ризикових податкових накладних поставили крапку у маніпулюваннях з цим податком. Додатковий ефект для бюджету – 2-2,5 млрд грн щомісяця;

- електронні сервіси. Всі послуги для фізичних осіб-платників на 100% переведені в режим on-line: від перевірок до отримання довідок. До кінця року всі послуги та сервіси для юридичних осіб також будуть переведені в е/формат;

- e-Receipt. Проект у стадії розробки програмного забезпечення. Система дасть можливість відслідковувати товар від кордону до споживача.

Крім того, Мирослав Продан розповів Хуану Торо про реорганізацію центрального апарату ДФС та її територіальних органів, поступову трансформацію ДФС в єдину юридичну особу, що і передбачено Меморандумом з МВФ.

Також на зустрічі мова йшла про боротьбу з контрабандою та порушенням митних правил.

«Якщо у податковому блоці якихось бюджетних недонадходжень ми не прогнозуємо, адже схеми мінімізації перекриті, то по митному напряму, не дивлячись на реалізацію проектів по спрощенню оформлення, електронізацію процесів, є над чим ще працювати, – зазначив Мирослав Продан. – Через оголошену війну з контрабандою на ДФС та моїх колег чиниться тиск, тому захист інтересів держави вимагає ще більших зусиль. Хочу зазначити – ми знаємо що робити у пунктах пропуску, але проблеми саме у так званій «зеленці», контрабанду везуть повітрям на дельтапланах, транспортують під землею».

Зокрема, мова йшла про криміналізацію контрабанди. Хуан Торо запропонував переглянути та оновити антиконтрабандну стратегію. Також він висловив повну підтримку рішучим діям проти контрабанди, адже всі державні органи влади повинні бути зацікавлені у викоріненні такого явища як контрабанда.

ДФС розпочинає проект дослідження часу випуску товарів за методикою Всесвітньої митної організації

Державна фіскальна служба України зробила крок до приведення процедур митного контролю до світових стандартів. До кінця 2018 року буде розпочато проект дослідження часу випуску товарів за методикою Всесвітньої митної організації (TimeReleaseStudy Methodology by the World Customs Organization).

Проведення такого дослідження є однією зі Стратегічних ініціатив розвитку ДФС до кінця 2020 року, а також одним із рекомендованих до виконання положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, до якої Україна приєдналася у 2015 році.

Відповідно до Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом 4 годин, але лише з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів (якщо вони підлягають пред'явленню), подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Цей строк може бути перевищений (на що власне і скаржиться бізнес) на час виконання відповідних формальностей (наприклад, митні формальності поза місцем розташування органу доходів і зборів; проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів; подання додаткових документів тощо).

Методика ВМО щодо дослідження часу випуску товарів (TRS) дозволяє виміряти фактичний час, витрачений на усі ці процеси, з моменту прибуття товару до пункту пропуску до моменту випуску його у вільний обіг, оцінити ефективність абсолютно кожного учасника цього процесу, визначити проблемні питання, що впливають на затримку випуску товару, переглянути бізнес-процеси для вирішення цих проблемних питань, встановити конкретні показники для вимірювання ефективності пропуску товарів.

Основними перевагами цієї методики є:

можливість бізнес-спільноті співпрацювати з митними та іншими державними органами для вдосконалення процесів, пов’язаних з митним оформленням товарів;

створення більш сприятливих умов для прискорення міжнародного руху вантажів;

зниження витрат бізнесу під час переміщення товарів через митний кордон України;

покращення прозорості щодо процесу митного оформлення товарів;

підвищення можливості для розширення національної продуктивності, що сприяє поліпшенню міжнародної конкурентоспроможності країни на світовому ринку.

Методичну допомогу у впровадженні методики TRS ДФС було надано експертами Всесвітньої митної організації, які провели практичний семінар. Учасники семінару ознайомилися з поточною ситуацією в Україні щодо останніх досягнень та напрямів подальшого розвитку і реформування ДФС, аналізу порядку митного оформлення товарів та досвіду України щодо вимірювання часу випуску товарів.

Під час семінару відбулися практичні завдання щодо дослідження часу випуску товарів. Для цього учасники та експерти ВМО відвідали митний пост «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС, де змогли спостерігати покроковий процес митного оформлення товарів. Після чого у форматі чотирьох робочих груп учасники під керівництвом експертів ВМО розробили Мапу процесів, в якій було відображено усі етапи, рішення, документи процесу митного оформлення з моменту прибуття товару до пункту пропуску до моменту випуску його у вільний обіг. Також було створено План заходів з дослідження часу випуску товарів, в якому визначено перелік взаємоузгоджених заходів, виконавців, строків та очікуваних результатів.

Проведений семінар став одним з перших кроків до початку комплексного вимірювання часу випуску товарів в Україні, який дозволив привернути увагу та залучити до жвавих дискусій і плідної співпраці представників зацікавлених контролюючих органів та бізнесу, покращити їх знання та вдосконалити відповідні практичні навички. Очікується, що учасники продовжать активну взаємодію під час реалізації розробленого ними Плану заходів з дослідження часу випуску товарів, а керівники зацікавлених контролюючих органів всіляко сприятимуть цьому процесу.

Наступним кроком буде вивчення необхідності впровадження програмного забезпечення для відстеження часу випуску товарів та оформлення за митними деклараціями (імпорт, експорт, транзит), формування робочих груп, проведення дослідження часу випуску товарів, підготовка пропозицій щодо прискорення часу митного оформлення за митними деклараціями (імпорт, експорт, транзит) тощо.

Наразі митницями ДФС формуються остаточні пропозиції стосовно визначення місць (пунктів пропуску) та створення робочих груп для проведення дослідження часу випуску товарів.

Впродовж першого півріччя поточного року сервіс ДФС України «Пульс» отримав 362 запити від платників Дніпропетровщини

Протягом першої половини 2018 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулося 362 заявники Дніпропетровської області.

Майже дві третини питань (221), порушених у зверненнях, стосувалися звітності та реєстрації податкових накладних. Також, за допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (82 звернення). Крім того, з приводу роботи системи електронного адміністрування ПДВ зателефонували 23 платники, роботи Центрів обслуговування платників та перевірок суб’єктів господарювання – по 11 громадян тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 6 звернень.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0-800-501-007 (напрямок «4»).

Податковий календар на 27 липня 2018 року

Доводимо до відома платників, що

п’ятниця, 27 липня 2018 року, останній день сплати:

- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за IІ квартал 2018 року;

- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IІ квартал 2018 року.

Застосування РРО, якщо кредитна спілка надає кошти у фінансовий кредит

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Статтею 9 Закону № 265 визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та РК. Даний перелік не включає в себе надання послуг, у тому числі фінансових у сфері кредитування.

До фінансових установ належать, зокрема кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2664).

Отже, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону № 265.

Слід зауважити, що РРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи.

Звільнення від оподаткування згідно з нормами міжнародного договору: відображення у декларації з податку на прибуток підприємств

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами, відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – додаток ПН).

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті доходів нерезиденту у колонці 5 таблиці 1 додатка ПН вказується ставка податку згідно з міжнародним договором, а під таблицею вказується назва такого договору та норма, за якою застосовується передбачена договором ставка податку.

Отже, платники податку – резиденти і постійні представництва в Україні, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема і доходу, звільненого від оподаткування згідно з нормами міжнародного договору, повинні заповнювати по кожному нерезиденту, якому виплачуються такі доходи, додаток ПН та подавати його (їх) до контролюючих органів разом із Декларацією.

Засновник фермерського господарства, який надав власну ділянку для ведення фермерського господарства, є платником земельного податку

Згідно із статтями 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III із змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником за земельну ділянку є власник земельної ділянки, то фізична особа – засновник фермерського господарства, що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.

Повернення основних фондів: оподаткування ПДВ

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Добавить новости
Реклама

Опрос

После получения Томоса какую церковь вы будете посещать?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама