ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра інформує

2018-06-18 21:38 Нравится

Про зміну реквізитів бюджетних рахунків

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання наказів Міністерства фінансів України: від 05.02.2018 №110 «Про затвердження Змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2018 за №229/31681; від 07.03.2018 №350 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2018 за №400/31852 та від 08.02.2018 №126 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2018 за №256/31708 відкрито рахунки з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів (на балансі Державної казначейської служби України) в АС "Є-Казна Доходи", які будуть діяти з 02.07.2018 року.

З новими рахунками для сплати податків, зарахування на які розпочнеться з 02.07.2018 платникам Дніпропетровської області можливо ознайомитись на головній сторінці субсайту ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за посиланням та на офіційному субсайті Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області за посиланням

Не зволікайте щодо зміни реєстраційних даних!

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних актуальних даних в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДФС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.

Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР за місцем нової реєстрації (проживання).

Пільговий звіт для платників податку на прибуток

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).

Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).

Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).

Водночас згідно із п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

З огляду на викладене суб’єкти господарювання, що скористались пільгами з податку на прибуток підприємств, які подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий (звітний) податковий період, що дорівнює календарному року відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток підприємств у Звіті за підсумками податкового (звітного) року.

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників

Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 №386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за №465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Наказ №386 опубліковано в «Офіційному віснику України» №41 від 29.05.2018.

Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.

Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.

Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21 — високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.

Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.

Набирають чинності зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

З 08.06.2018 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ).

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та встановлено, що:

платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

взяття на облік таких осіб здійснюється не пізніше робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства.

Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є.

Також Наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Контролюючий орган видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення протягом двох робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення.

У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

На Дніпропетровщині викрито махінації державного підприємства енергоринку на 4,4 млн гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з регіональною прокуратурою викрито протиправні дії посадових осіб одного з державних підприємств області, яке діє на енергоринку країни. Порушники організували злочинну схему із заволодіння бюджетними коштами та їх подальшої легалізації.

З’ясувалося, що вказані особи для приховування обсягів фактично здійснених фінансових операцій перерахували грошові кошти в розмірі 4,4 млн. грн. по ланцюгу на підконтрольне підприємство у м. Кам'янське. Останнє, у свою чергу, перерахувало ці кошти на підприємство з наявними ознаками фіктивності, що зареєстроване на підставних осіб.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених статтями 364 та 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

Мирослав Продан: «Ми повинні створити умови для легального бізнесу в країні»

Державна фіскальна служба продовжує діалог з бізнесом. В.о. Голови ДФС Мирослав Продан взяв участь у галузевому бізнес-форумі «Укрлегпром: Промисловий діалог з Урядом» у Львові.

Відбулася відверта ділова розмова між представниками великих підприємств легкої промисловості України та керівництвом фіскальної служби України та Львівської області щодо шляхів відродження легкої промисловості країни, залучення інвестицій, підготовки кадрів та збереження існуючого кадрового потенціалу.

Мирослав Продан розповів про заходи, які реалізує ДФС для сприяння зростанню конкурентоздатності підприємств легкої промисловості, зростанню довіри та співпраці бізнесу та фіскальної служби.

Серед іншого було відзначене суттєве зростання – майже 75% – сплати платниками податку на прибуток за перший квартал 2017 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року, збільшення обсягу обігових коштів за рахунок відшкодування 93% заявлених до повернення сум ПДВ у місячний термін, що є безумовним свідченням стабілізації економіки.

«Якщо ми не створимо умов для власного бізнесу, то продовжуватимемо «годувати» інші країни коштами та робочою силою. Ми знаємо, що значна частина тканин та взуття потрапляють в Україну контрабандним шляхом. Це підриває основи чесного бізнесу. Примушує його працювати в тіні. Ми ставимо цьому бар’єри. На сьогодні 82 відсотки митних декларацій оформляється через єдине вікно, уникаючи контакту між митником та суб’єктом господарювання», - відзначив очільник ДФС.

Крім того, минулого року ДФС ліквідовано схему заниження митної вартості, яку використовували понад два десятки підприємств-імпортерів. За рахунок руйнування схеми бюджет отримав понад 1 млрд грн. Так, наприклад, у минулому році митна вартість при оформленні тканини складала 50 центів за кг, платіж з одного контейнера – 2,5-3 тис. доларів. Після руйнування схеми вартість зросла у понад 6 разів – до 3,30 доларів за кг, тобто з контейнера платіж тепер складає 14-16 тис доларів.

Вже з початку 2018 року митницями складено 18600 протоколів про порушення митних правил, що на 40% більше показника минулого року, де предметами правопорушення виступали у тому числі товари легкої промисловості.

Розказав Мирослав Продан учасникам форуму і про створення нової сучасної системи е-Receipt щодо контролю за готівковими операціями. Оскільки зараз незастосування касових операцій абсолютною більшістю суб’єктів господарювання не дає можливості реально визначити та проаналізувати обсяги ввезених на митну територію України товарів, а також об’єми фактичної реалізації. E-Receipt, як зручна, проста у використанні, безоплатна та інтегрована з базами ДФС система, дасть реальну можливість вивести значну частину економіки з тіні.

«Тому електронний чек, як можливість бачити дані про обсяги реалізації товарів/послуг, кількості та вартості товарів, скануючі системи, закупівлю яких ми вже оголосили, дає можливість повністю ліквідувати такі явища, як контрабанда, порушення митних правил, заниження митної вартості»,– вважає Мирослав Продан.

Представники підприємств легкої промисловості виявили бажання брати участь у пілотному проекті з запровадження е-Receipt.

Бізнес подякував за зміни, які відбуваються у відносинах між платниками та ДФС. Вони як виробники відчувають реальні позитивні зрушеннях як при митному, так і при податковому контролі, а деякі учасники форуму навіть висловили здивування щодо існування на сьогоднішній день податкової міліції.

«Такі відгуки суб’єктів підприємництва є підтвердженням того, що країна і, зокрема, фіскальна служба рухаються у правильному напрямку. Коли я прийшов на посаду, то вбачав за мету, щоб служба працювала так, щоб платник навіть не знав імені керівника. І те, що платники не знають чи існує податкова міліція, чи ні, підтверджує, що ми на вірному шляху», – резюмував Мирослав Продан.

Надходження до місцевих бюджетів зросли на 16,3 млрд гривень

У січні-травні 2018 року до місцевих бюджетів надійшло (сальдо) 88,7 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 22,6%, або на 16,3 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.

У травні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 20,6 млрд грн. Порівняно з травнем минулого року надходження зросли на 25%, або на 4,1 млрд грн.

З початку року до зведеного бюджету надійшло 85 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 25%, або на 17 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Надходження податку та збору на доходи фізичних осіб у травні склали 18,2 млрд грн. Порівняно з травнем минулого року ці надходження зросли на 28%, або на 4 млрд грн.

Звіт TADAT відзначив прогрес ДФС у впровадженні сучасних практик податкового адміністрування

Звіт про результати діагностичної оцінки системи податкового адміністрування ДФС з використанням інструменту TADAT, яка проводилась міжнародною групою експертів за підтримки Представництва ЄС в Україні, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС. Це перше в історії податкової служби діагностичне оцінювання адміністрування. Методика розроблена МВФ, Єврокомісією та Світовим банком. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, група міжнародних експертів, яка працювала в ДФС з 12 до 26 лютого 2018 року, оцінювала за допомогою діагностичного інструменту TADAT найважливіші показники діяльності Державної фіскальної служби України у податковому напрямі порівняно до найкращих міжнародних практик.

«Таке оцінювання ефективності національного податкового органу, сильних та слабких сторін системи податкового адміністрування, вже пройшли багато країн світу. І для нас дуже важливим було отримати об’єктивну оцінку процесів, які відбуваються в державній фіскальній службі, для внесення можливих коректив в процес реформування служби. Ми були абсолютно відкриті та надали експертам всю необхідну для дослідження інформацію», - зазначив Мирослав Продан.

Він підкреслив, що приємно вражений достатньо високими оцінками експертів, але в роботі фіскальної служби є ще багато напрямів, які потребують посиленої уваги та доопрацювання.

Так, у звіті зазначається, що загалом ДФС вже досягає значного прогресу у впровадженні сучасних практик податкового адміністрування. Цей прогрес особливо помітний у:

- використанні технологій з метою сприяння своєчасності сплати податків;

- використанні найкращих світових практик для ефективного вирішення податкових спорів;

- забезпеченні підзвітності та прозорості податкової адміністрації.

Ці напрями оцінювання отримали найвищий бал «А», що свідчить про відповідність процедур передовим світовим практикам.

Серед сильних сторін податкового адміністрування – своєчасність подання звітності платниками податків (більше 90%), своєчасність сплати платниками податків зобов’язань (більше 90%), існування незалежного процесу вирішення, ефективність реагування ДФС на результати розгляду оскаржень, гарантування ДФС прозорості своєї діяльності. Також у звіті відзначена широко розповсюджена практика утримання податків у джерела отримання доходу та система авансової сплати податкових зобов’язань.

Також відзначається, що існують декілька ключових напрямків, які потребують певні вдосконалення, зокрема, ведення бази даних зареєстрованих платників податків та управління ризиками.

Серед напрямів, які пропонується покращити, – розробка інтегрованого плану покращення дотримання податкових вимог, створення структурованої системи управління ризиками дотримання податкової дисципліни, зниження рівня податкової заборгованості (більше 12 місяців), удосконалення моніторингу та заходів щодо запобігання отримання недостовірної звітності, проведення широкомасштабної автоматизованої перехресної звірки з інформацією від банків, фінансових установ або роботодавців тощо.

Спеціальні санкції, які застосовуються за порушення Закону України про зовнішньоекономічну діяльність

Відповідно до ст. 37 Закону України від 16.04.91 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959), за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

► накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з Законом № 959 або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

► застосування до суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами Закону № 959 та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

► тимчасове зупинення ЗЕД у випадках порушення Закону № 959 або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

У разі звільнення працівника протягом місяця, ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати

Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄCВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Особливості заповнення графи 25 додатка до Звіту про контрольовані операції

Повідомляємо, що форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.

Звіт складається, зокрема із додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

У додатку до Звіту наводяться, дані про особу (осіб), яка є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). В інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п. 4 розділу І Порядку).

Розділами ІV – VI Порядку визначено порядок заповнення розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту та «Інформації про ознаки пов’язаності осіб» до додатка до Звіту.

Пунктом 29 розділу ІV Порядку визначено, що у графі 25 зазначається інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 розділу I ПКУ. У випадках, якщо платник податків обирає себе стороною, що досліджується, зазначається «1», якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0».

У разі застосування методів, визначених підпунктами 39.3.1.1, 39.3.1.5 пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 розділу I ПКУ, графа 25 не заповнюється.

ДФС оприлюднила додаткові набори даних у формі відкритих даних

Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що ДФС, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами), прийняла рішення про оприлюднення додатково 4-х наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки», які не передбачені зазначеною постановою, а саме:

- Інформація щодо кількості іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації;

- Інформація щодо середнього часу митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту;

- Інформація митниць про кількість доручень правоохоронних органів на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів в розрізі кожного державного органу.

Довідково.

Статтею 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339311.html

Коли юридична особа – «спрощенець» не звітує за землю?

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку (далі – податок) щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Водночас особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, юридичним особам – платникам єдиного податку за земельні ділянки, належні їм на правах власності або постійного користування, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, не потрібно подавати до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю.

Туристичний збір: подання податкової декларації податковим агентом

Звертаємо увагу платників туристичного збору, що відповідно до пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Податкова декларація з туристичного збору (далі – Декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, Декларація подається податковим агентом до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації. Якщо податковий агент має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі), то за умови покладення на нього податковим агентом обов’язку зі сплати податків та зборів, такий підрозділ повинен стати на податковий облік в контролюючому органі за місцем здійснення діяльності та самостійно подати Декларацію до цього контролюючого органу.

Використовуєте нерухоме майно з метою одержання доходу – пільги з податку на нерухомість не застосовуються!

Нагадуємо, що пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості –– на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Крім цього, пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

До уваги страхувальників! Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску

08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (длі – наказ № 393), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950.

Наказом № 393 відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями затверджено Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (зі змінами), зокрема:

- Порядок доповнено новим додатком № 2 – «Заявою про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства)» (№ 12-ЄСВ);

- викладено у новій редакції Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), на якого не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (форма № 2-ЄСВ);

- у разі внесення змін до даних, що вказуються у Повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.

- Порядком також встановлено: якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, таким органом вживаються заходи щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Довідково: Наказ № 393 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 29.05.2018 № 41. Наказ № 393 набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто дата набрання чинності – 08.06.2018.

Про підсумки декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, йшлося на прес-конференції

Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Підсумки декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році» за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова.

«Станом на 01.06.2018 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано 41045 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік.

Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2017 рік становить 2 мільярди 677,7 мільйонів гривень. Податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету складає 91,2 мільйони гривень.

Дохід понад 1 мільйон гривень задекларували 234 громадянина. Загальна сума задекларованого оподатковуваного доходу складає 1 мільярд 316,6 мільйона гривень», - зазначив Владислав Воінов.

За його словами:

3459 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 510,2 мільйони гривень;

1155 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 275,9 мільйонів гривень;

268 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 91,9 мільйона гривень;

23392 громадянина задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 790,4 мільйонів гривень.

Владислав Воінов також зазначив, що 4866 громадян скористались правом на отримання податкової знижки. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 9 мільйонів гривень Громадяни, які бажають отримати податкову знижку за результатами 2017 року, можуть подати декларацію протягом 2018 року.

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/339756.html повідомила наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 № 386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за № 465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Наказ № 386 опубліковано в «Офіційному віснику України» № 41 від 29.05.2018.

Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.

Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.

Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21— високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.

Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.

Термін подання самозайнятою особою до контролюючих органів відомостей про зміну облікових даних

Відповідно до п. 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.

Отримали від роботодавця безоплатно майно – зобов’язані сплатити ПДФО та військовий збір

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, дохід, отриманий платником ПДФО у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки ПДФО і військового збору.

Враховуючи вищевикладене, якщо роботодавцем працівнику безоплатно передається майно, то його вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах за ставками 18 % та 1,5 %.

Вищевказані норми норми передбачені пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 «е», п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

При поповненні електронного рахунку у СЕА ПДВ необхідно правильно вказувати обов’язкові реквізити

Звертаємо увагу платників ПДВ, що згідно з п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) – рахунок, відкритий платнику ПДВ в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ:

► у полі «Отримувач» зазначається наймування платника ПДВ;

► у полі «Код» необхідно зазначити податковий номер платника ПДВ, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

► у полі «Банк отримувача» зазначається «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

► у полі «Код банку» зазначається «899998»;

► у полі «№ рахунка» необхідно зазначити номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 3.8 Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 зі змінами реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

За п’ять місяців платникам відшкодовано 54,8 млрд грн податку на додану вартість

Протягом січня-травня 2018 року на рахунки платників відшкодовано 54,8 млрд грн податку на додану вартість. Це на 14,4%, або на 6,9 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року. У січні-травні 2017 року платникам було повернуто 47,9 млрд грн.

За результатами камеральних перевірок з початку року відшкодовано 86% заявлених до повернення сум ПДВ.

Динаміка зростання відшкодованих сум податку на додану вартість зберігається вже кілька років. Протягом січня-травня 2016 року платникам повернуто 36 млрд грн, а по результатам року - 94,4 млрд грн, то вже у відповідному періоді 2017 року на 33% більше (протягом 2017 року цей показник склав 120,1 млрд гривень).

Нагадаємо, що на сьогодні відсутні будь-які можливості для маніпуляцій з відшкодуванням ПДВ, оскільки весь процес автоматичний та прозорий.

Врегулювання своєчасності повернення податку на додану вартість стало одним з позитивів 2017 року поруч зі зростанням надходжень до бюджету за рахунок перекриття схем з мінімізації податків, ліквідації каналів незаконного переміщення товарів та водночас підвищення до 95% добровільності сплати податків.

З початку року до бюджету надійшло 86,6 млрд грн ЄСВ

У січні-травні 2018 року Державною фіскальною службою України забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 86,6 млрд гривень.

Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 28,1%, або на 19 млрд гривень.

У травні 2018 року забезпечено надходження 18,2 млрд грн ЄСВ, що на 31%, або на 4,3 млрд грн перевищує показник травня минулого року.

ДФС й надалі контролюватиме дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.

ДФС запрошує взяти участь в опитуванні щодо наборів даних, які оприлюднюються у формі відкритих даних

Державна фіскальна служба України запрошує аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськість та ЗМІ взяти участь в опитуванні на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua/opros2) на головній сторінці у розділі «Опитування» щодо наборів даних, які ДФС оприлюднює у формі відкритих даних відповідно до вимог ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», зі змінами.

ДФС розпочне реалізацію пілотного проекту щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій

Бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.

Кабінетом Міністрів України схвалено постанову про проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Цим документом Уряд фактично підтримав ініціативу щодо запровадження інноваційної системи реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій. Мова йде про запровадження альтернативи касовим апаратам – замість традиційних РРО бізнес зможе використовувати мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші сучасні засоби комунікації.

Відповідно до постанови, ДФС спільно з Міністерством фінансів України розпочне пілотний проект щодо впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо.

Так, після затвердження переліку новітніх моделей комплексів, які братимуть участь в проекті, ДФС здійснить їх реєстрацію у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій. Реєстрація триватиме до 1 квітня 2019 року. Саме ці моделі і застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі-учасники експерименту, які здійснюватимуть з їх допомогою розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

ДФС, у свою чергу, узагальнюватиме та аналізуватиме контрольно-звітну інформацію, що надходитиме до системи обліку даних через новітні моделі комплексів, проводитиме оцінку своєчасності, повноти та захищеності даних, які зберігатимуться в системі зберігання даних.

Результати проведеного пілотного проекту будуть узагальнені фахівцями ДФС з урахуванням пропозицій, поданих територіальними органами ДФС, центрами сервісного обслуговування, користувачами новітніх моделей та передані для подальшої роботи до Міністерства фінансів України.

Позитивні результати експерименту дозволять впровадити новітні реєстратори розрахункових операцій у промислову експлуатацію та сприятимуть їх застосуванню платниками податків поряд з традиційними моделями касових апаратів.

Нагадаємо, що інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій – e-Receipt, розроблена ДФС, передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети,смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.

Всі кейси цієї системи будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

Система e-Receipt також матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації.

Нові соціальні стандарти з 1 липня 2018 року

Законом України від 07.12.2017 № 2246 «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати.

Слід зазначити, що вищевказані показники впливають на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, а також податкових соціальних пільг.

Так, з 1 липня 2018 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць − 1 777 грн.

Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2018 року встановлюються такі показники прожиткового мінімуму:

  • · для дітей віком до 6 років −1 559 грн.;
  • · для дітей віком від 6 до 18 років − 1 944 грн.;
  • · для працездатних осіб – 1 841 грн.;
  • · для осіб, які втратили працездатність − 1 435 грн.

Мінімальна заробітна плата, з початку 2018 року, складає у місячному розмірі – 3 723 грн., у погодинному розмірі − 22,41 грн. Станом на 1 липня 2018 року мінімальна заробітна плата не змінюється.

Звертаємо увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

До уваги платників! Змінюються реквізити рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів

Державна казначейська служба України на офіційному субсайті за посиланням http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/411054 звернула увагу платників податків, органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та інших органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на зміну реквізитів рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів.

Так, внесено зміни до наказів Міністерства фінансів України:

► від 22.06.2012 № 758 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за № 1206/21518 (наказ Міністерства фінансів України від 05.02.2018 № 110 «Про затвердження Змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.02.2018 № 400/31852);

► від 29.01.2013 № 43 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823 (наказ Міністерства фінансів України від 07.03.2018 № 350 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.04.2018 за № 400/31852);

► від 23.08.2012 № 938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1569/21881 (наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2018 № 126 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.02.2018 за № 256/31708).

У зв’язку зі зміною порядку відкриття дохідних рахунків з 02.07.2018 рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів за новими реквізитами будуть відкриті на балансі Державної казначейської служби України (МФО 899998).

У другій декаді червня реквізити рахунків будуть розміщені на веб-сторінках Головних управлінь Державної казначейської служби України та доведені до органів, які контролюють справляння надходжень бюджету.

Оновлено реєстр РРО

ДФС України 06.06.2018 наказом № 362 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, який містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 167 моделей (раніше було 160).

Водночас наказ ДФС України від 20.02.2018 № 79 втратив чинність.

Податкова знижка за навчання: витрати на користь вітчизняних навчальних закладів – без обмежень

Відповідно до змін, внесених Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 163 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Облік ПДВ при реорганізації юридичної особи

Згідно з пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання його реєстрації.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).

Відповідно до п. 196.1.7 ст. 196 ПКУ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом «а» п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПКУ).

Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Касові операції: особливості оприбутковування готівки та застосування КОРО

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набула чинності 01.06.2018, у новій редакції викладено п. 11 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).

Так, відповідно до п. 11 розділу І Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Крім того, чітко визначено питання застосування КОРО.

Суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Крім того, внесено зміни до абзацу третього пп. 3 п. 29 розділу ІІІ Положення №148, який викладено у такій редакції: «документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є, примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача».

Для переходу на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2018 року необхідно подати Заяву не пізніше 15 червня

Для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкту господарювання необхідно не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу подати Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджену Наказом Мінфіну від 20.12.2011 № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1536/20274 (далі – Заява), в один з таких способів:

1) особисто або уповноваженою на це особою;

2) поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб;

4) держреєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію.

У Заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:

► найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або ПІБ фізичної особи — підприємця (далі – ФОП), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

► податкова адреса суб’єкта господарювання;

► місце провадження господарської діяльності;

► обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

► обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки;

► кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Суб’єкт господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, також може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Проте такий перехід можливий:

  • · лише один раз протягом календарного року;
  • · за умови відповідності критеріям, які дають право обрання спрощеної системи оподаткування (протягом року, що передує періоду переходу);
  • · до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Слід зазначити, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп, шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація платника ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку.

Враховуючи вищевикладене, для переходу на спрощену систему оподаткування з 01.07.2018, суб’єктам господарювання необхідно подати Заяву не пізніше 15 червня 2018 року.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2017 рік доходів на суму понад 2,7 мільярдів гривень

В рамках кампанії декларування доходів, отриманих у 2017 році, є три важливі дати: перша – із 1 січня 2018 року платники податків подають декларації про доходи; друга – до 1 травня платники закінчують подавати декларації про доходи; третя – до 1 серпня платники самостійно сплачують податок із задекларованих доходів. Варто зазначити, в межах декларування доходів впродовж року, громадяни можуть подавати декларації задля отримання податкової знижки.

Як зазначила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна: «До територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подали 41045 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, з яких 4866 декларацій подано з метою отримання податкової знижки».

Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2017 рік становить 2 млрд. 677,7 млн. грн. Слід відмітити, що цьогоріч свої доходи понад 1 млн.грн задекларували 234 громадянина.

Згідно з поданими деклараціями самостійно визначена до сплати сума податку на доходи фізичних осіб склала 91,2 млн. грн, що на 3,8 млн. грн. менше, ніж у минулому році, а військового збору – 12,05 млн. грн., що на 1,9 млн. грн. менше, ніж у минулому році.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, відповідальність за порушення порядку заповнення документів податкової звітності, несуть, зокрема, фізичні особи – платники податків та їх законі чи уповноваженні представники у випадках, передбачених законом.

Понад 5,2 млрд. грн. єдиного внеску надійшло від платників Дніпропетровщини

Впродовж п’яти місяців 2018 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 5 млрд. 227,6 млн. грн. Якщо цей показник порівняти з січнем – травнем 2017 року, то цьогорічна сплата єдиного внеску збільшилась на 932,1 млн. грн.

При цьому, лише у травні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 89,9 млн. грн., що на 200,3 млн. грн. більше травневих надходжень минулого року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Виїзна нарада керівного складу Дніпропетровської митниці ДФС

Днями керівництво Дніпропетровської митниці ДФС здійснило робочий візит на митний пост «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС. Основною метою візиту стало проведення виїзної наради керівного складу Дніпропетровської митниці ДФС, на якій були підведені результати роботи митниці за 5 місяців поточного року, проведено аналіз очікуваних прогнозних показників надходжень митних платежів Дніпропетровською митницею ДФС в червні 2018 року та обговорювались проблемні питання, які виникають під час здійснення митного оформлення товарів і шляхи їх вирішення.

Також, для налагодження перспективи та розширення співпраці Дніпропетровської митниці ДФС з бізнес-спільнотою, відбулася робоча зустріч керівництва митниці з представниками суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та митних брокерів регіону. Адже, саме розширення взаємодії митниці з бізнесом дозволяє створити сприятливі умови для збільшення обсягів надходжень митних платежів до Держбюджету України та залучення до процесу проведення експортно-імпортних операцій нових суб’єктів господарювання.

Про зміну реквізитів бюджетних рахунків

З 02 липня 2018 року у зв’язку із запровадженням Державною казначейською службою України, рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів будуть відкрито на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998) в розрізі кодів бюджетної класифікації, бюджетів та адміністративно-територіальних одиниць України (у період до 02.07.2018 відкриті на балансі обласних апаратів Казначейства).

Таким чином, починаючи з 02.07.2018 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів.

Рахунки місцевих та державних бюджетів для платників знаходяться на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням: http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

В рамках операції «Акциз 2018» у м. Кам’янському Дніпропетровської області припинено діяльність підпільного цеху з виготовлення фальсифікованого алкоголю.

Так, співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області було виявлено та припинено незаконну діяльність цеху з виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв, який знаходився на території приватного домоволодіння.

В ході розслідування кримінального провадження було встановлено, що місцевий мешканець м. Кам’янського організував виготовлення, фасування та розповсюдження горілки, використовуючи обладнання для масового виготовлення.

Також було встановлено, що збут здійснювався як у роздрібній мережі міста, так і через мережу інтернет з різних сайтів, шляхом відправки поштовим перевізником.

За результатами проведених обшуків з незаконного обігу вилучено готову продукцію, тару та обладнання на загальну суму понад 200 тис.грн.

Податковий календар на 15 червня 2018 року

п’ятниця, 15 червня 2018 року, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за травень 2018 року;

- довідки про використані розрахункові книжки за травень 2018 року;

- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з IIІ кварталу 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;

- заяви про перехід на іншу групу платника єдиного податку.

До уваги платників! Оприлюднено нові рахунки для сплати податків

Державна казначейська служба України повідомила про застосування з 02.07.2018 рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів за новими реквізитами, які будуть відкриті на балансі Державної казначейської служби України (далі – ДКСУ) (МФО 899998).

З новими рахунками для сплати податків, зарахування на які розпочнеться з 02.07.2018 платникам Дніпропетровської області можливо ознайомитись на головній сторінці субсайту ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за посиланням

та на офіційному субсайті Теріторіальні органи ДФС у Дніпропетровській області за посиланням

Внесено зміни до Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення

08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.05.2018 № 493, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2018 за № 628/32080 (далі – Наказ № 493), яким внесено зміни у наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2017 № 898 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.11.2017 за № 1429/31297.

Наказ № 493 розроблено відповідно до частини сьомої ст. 298 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

Внесеними Наказом № 493 змінами передбачено перенесення термінів переведення обслуговування платників через депозитні рахунки 3734, а саме:

1) переведення підприємств на обслуговування через депозитні рахунки 3734, відкриті в Державному казначействі України на ім’я ДФС України, для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно: · на перехідний період (з 15.01.2018 до 15.04.2019) – за рішенням підприємства; · з 16.04.2019 – на постійній основі; 2) протягом перехідного періоду:

· з 18.03.2019 сплата та зарахування грошових коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) підприємств на депозитні рахунки 3734, відкриті в ГУ Казначейства в м. Києві на ім’я митниці ДФС України, припиняються в установленому порядку;

· з 16.04.2019 порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, застосовується виключно щодо операцій по перерахуванню до державного бюджету митних та інших передбачених законодавством платежів, сплачених в перехідний період, а також грошових коштів, внесених підприємствами як грошова застава, в разі якщо така застава підлягає перерахуванню до державного бюджету.

Наказ № 493 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.06.2018 № 044.

Компенсація вартості проїзду працівника: чи є база нарахування ЄСВ?

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями).

Витрати на відрядження, зокрема вартість проїзду, компенсаційні виплати, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці (п. 3.15 розділу 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстатом України від 13.01.2004 № 5).

Крім того, згідно з п. 6 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2013 № 1170, зазначені вище витрати на відрядження (вартість проїзду) належать до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.

Враховуючи вищевикладене, суми компенсації вартості проїзду в громадському транспорті, виплачені найманому працівникові при виконанні службових обов’язків, не є базою нарахування ЄСВ.

Представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради розглядали питання збільшення надходжень до місцевого бюджету

У Дніпровській міській раді відбулося засідання робочої групи з питань збільшення надходжень до місцевого бюджету, в якому прийняли участь в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна, начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

В ході наради відбулося обговорення сумісної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та управління доходів департаменту економіки, фінансів та міського бюджету міської ради. Зокрема, розглянуто проблемні питання, пов’язані з пільгами при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; обговорено механізм залучення до оподаткування власників житлових будинків більше 120 кв.м.

Ірина Сікіріна довела, що за п’ять місяців 2018 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області направлено 9 млрд. 782,5 млн. гривень податків і зборів, що на 1 млрд. 730,4 млн. гривень більше ніж у минулому році.

Владислав Воінов наголосив, що відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 23.05.2018 №4/32, яким внесено зміни до діючого рішення міської ради, оподаткування житлової нерухомості, загальна площа якої не перевищує 85 кв.м. за нульовою ставкою, не застосовується до фізичних осіб – підприємців, які використовують власне житло у підприємницької діяльності.

Фізичні особи – підприємці, по яким співпадають відомості щодо місця провадження господарської діяльності та місця реєстрації - є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах.

Тобто, при зазначені ФОПами домашньої адреси - місцем провадження діяльності, то об’єктом оподаткування – є загальна площа житлової нерухомості.

З метою розмежування адреси фактичного мешкання та фактичного здійснення діяльності, підприємцям необхідно внести змін до Реєстру платників єдиного податку та подати до Центрів обслуговування платників повідомлення за формою 20-ОПП.

Під час робочого засідання обговорено питання щодо відпрацювання Головним управлінням ДФС області отриманої інформації стосовно оподаткування фізичних осіб по платі за землю, а також проаналізовано організацію спільної ДФС області та Дніпровської міської ради роботу з проведення перевірок щодо відповідності грошової оцінки земельних ділянок та площ, зазначених у податкових деклараціях.

ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму понад 2,5 млн євро та 757,4 тис. дол. США

На сьогодні Державною фіскальною службою України прийнято 26 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму понад 2,5 млн євро та 757,4 тис. дол. США.

З них по 18 заявам рішення прийнято за погодженням з Головою ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. грн.

Найбільшу суму розстрочки надано Хмельницькою митницею ДФС - 1,2 млн євро та Київською митницею ДФС - 415,9 тис. дол. США (у валюті контракту).

Здійснено 14 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 58,6 млн грн.

Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, будівельної галузі, харчової промисловості, медичного обладнання.

Загалом станом на 14 червня 2018 року платниками до митниць ДФС подано 76 заяв про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 64 заяви, з яких по 36 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, мається на увазі наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.

Відкликано платниками 10 заяв, адже прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.

Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться ще 12 заяв.

Нагадаємо, що 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва. Наприкінці 2017 року Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких відтермінування по сплаті ПДВ надається у строк не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.

Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Добавить новости
Реклама

Опрос

Есть ли хоть один положительный момент в медицинской реформе? Если да, опишите в комментариях.

Реклама