ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра інформує

2018-05-11 15:04 Нравится

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Протягом першого кварталу надходження транспортного податку склали 352,8 тис.грн

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що протягом першого кварталу поточного року до бюджету міста надійшло 352,8 тис.грн. транспортного податку, при доведеному прогнозному завданні 282,0 тис.грн., так доведений показник надходжень виконано на 125,1 відсоток.

Одним з критеріїв для визначення об’єкта обкладення транспортним податком є вартісна оцінка легкового автомобіля. Оподатковуються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше, ніж п’ять років (включно) та середньоринкова вартість яких понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, тобто 1 млн. 396 тис. 125 грн. Податок складає 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Нагадуємо суб’єктам господарювання про застосування касових апаратів

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які провадять розрахункові операції в готівковій або безготівковій формах, зобов’язані проводити такі операції на повну суму надання послуг через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи касові апарати.

Також, платникам ІІ та ІІІ груп єдиного податку, у разі перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн. протягом календарного року, необхідно застосовувати касові апарати. Застосування касових апаратів розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.

У разі звільнення від застосування касових апаратів та неможливості видачі касових чеків суб’єкти господарювання зобов’язані надавати покупцеві послуг товарні чеки, накладні або інші письмові документи, що підтверджують розрахункові операції.

Пільги із застосування касових апаратів не поширюються на суб’єкти господарювання, які провадять операції у безготівковій формі, шляхом зняття готівки із платіжної картки клієнта.

Закликаємо суб’єктів господарювання на необхідності дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій, а небайдужим громадянам рекомендує бути пильними та вимагати від продавців видачу чеків через касові апарати або інші підтвердні документи про сплату коштів.

Щодо заповнення звіту по ЄСВ

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує страхувальникам про необхідність дотримання норм наказу Міністерства фінансів України від 14.04.15 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» при заповненні звіту по єдиному соціальному внеску». Звертаємо увагу на заповнення Таблиці 5 та Таблиці 6 Додатку 4 «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині надання достовірної інформації ознак трудових відносин з застрахованими особами за всіма видами нарахувань. Некоректне заповнення вказаних таблиць Звіту може стати як причиною перевірки контролюючими органами, так і негативно вплинути на зарахування періоду роботи до страхового стажу ваших працівників.

Мирослав Продан: СМКОР блокує лише 0,16% податкових накладних

На сьогодні вдалося побудувати ефективну систему блокування податкових накладних, яка зупиняє документи лише ризикових платників податків. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час апаратної наради ДФС.

За три тижні роботи нового механізму СМКОР було оброблено понад 11 млн. податкових накладних, з яких системою зупинено 18 тис. документів. Це складає лише 0,16% від загальної кількості податкових накладних.

За словами очільника ДФС, на сьогодні вже немає масового звернення платників про неправомірне блокування податкових накладних.

«Нам вдалося побудувати адекватну систему, яка не зупиняє податкові накладні реального сектору та дає змогу блокувати реєстрацію сумнівного податкового кредиту. Майже всі податкові накладні системою блокуються по ризиковим платникам», - зазначив Мирослав Продан.

За його даними, станом на 11 квітня 2018 року комісіями ДФС прийнято до розгляду понад 7,6 тис. таблиць платника податків щодо підтвердження реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним. За результатами розгляду прийнято автоматично 2,5 тис. документів, враховано 1,5 тис. документів, не враховано – 3,7 тис., понад 1,7 тис. таблиць платників податків відкликано суб’єктами господарювання.

Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни в порядок роботи системи блокування податкових накладних, а саме виключено п. 74.2 ст. 74 Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 10 Порядку Державною фіскальною службою України були розроблені критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків. Ці критерії за погодженням з Міністерством фінансів України були затверджені 23 березня 2018 року.

Мирослав Продан: У поточному році 10 пунктів пропуску будуть обладнані стаціонарними скануючими системами

Наступного тижня Державна фіскальна служба розпочинає тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу. Їх планується вже до кінця поточного року встановити у 10 пунктах пропуску на державному кордоні. Про це по повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

За його словами, забезпечення митників засобами технічного контролю для боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, надасть їм можливість успішно перешкоджати проникненню контрабандних вантажів на митну територію України.

Загальна вартість закупок стаціонарних скануючих систем складає близько 1,3 млрд грн. Ці кошти ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.

«Скануючі системи будуть встановлені у ключових пунктах пропуску на державному кордоні, які на сьогодні найбільш завантажені по товаропотоку, пасажиропотоку, фактично на кордоні з усіма сусідніми з Україною державами. Головний пріоритет – західний кордон, оскільки переміщення контрабандних вантажів саме у цій ділянці кордону є найбільш поширеним явищем», – зазначив Мирослав Продан.

Ситуацію із сканерами ДФС намагалася вирішити ще минулого року, але, на жаль, через незалежні від фіскальної служби причини тендери неодноразово блокувалися. Через це заплановане придбання скануючих пристроїв, 6 сканерів на суму 508 млн грн., було відкладене. Однак, за словами очільника ДФС, службі вдалося відстояти свою позицію та вона готова до нового етапу у цьому процесі.

Мирослав Продан зазначив, що ДФС попередньо провела консультації з європейськими партнерами. Зокрема, вивчався досвід польських колег, які сьогодні успішно використовують сучасні технічні засоби митного контролю. Так, у Польщі на державному кордоні використовуються 37 скануючих систем стаціонарного типу.

«Ми фактично взяли польську модель, адаптували її до особливостей України, і за допомогою колег з Уряду, підготували тендерну документацію, яка б унеможливила будь-які перешкоди для проведення цього тендеру», – повідомив в.о. Голови ДФС.

За його словами, вперше в історії України придбаваються стаціонарні скануючі системи. Їх закупівля здійснюватиметься за принципом «під ключ», тобто забезпечуватиметься весь комплекс заходів: від, власне, закупівлі самого обладнання до введення його в експлуатацію та подальшого гарантійного обслуговування. Це дозволить оперативно отримувати фахову консультацію спеціалістів, здійснювати технічний огляд техніки та, у разі потреби, оперативно виявляти та усувати недоліки.

«У минулому році ми провели ряд підготовчих процедур, пов’язаних із відведенням земельних ділянок у відповідних пунктах пропуску, змінили технологічні схеми цих пунктів, збільшили їх межі, для того, щоб приміщення для розміщення скануючи системам стаціонарного типу були оптимальними», – зазначив Мирослав Продан.

Надалі пункти пропуску, крім скануючи систем, будуть обладнані й ваговими комплексами, які були придбані наприкінці минулого року і сьогодні встановлюються на 11 пунктах пропуску на державному кордоні України. У подальших планах – закупівля приладів для фото-, - відеофіксації, зчитування номерних знаків, GPS-замків.

Всі процеси, які будуть відбуватися при скануванні вантажів, фіксуватимуться посадовими особами митниці безпосередньо в пункті пропуску, також аналогічна інформація буде передаватися в таргетинг-центр центрального апарату ДФС. У такий спосіб у режимі он-лайн буде забезпечено абсолютний контроль як у пункті пропуску, так і на центральному рівні.

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс

Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті - окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку.

У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ДФС завершила перевірку скарги НАК «Нафтогаз»

Перевірка скарги НАК «Нафтогазу» закінчилася, наразі готується документ щодо правомірності застосування штрафних санкцій Енергетичною митницею ДФС. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі радіостанції «НВ».

Він зазначив, що керівник НАК «Нафтогазу» подав не скаргу до ДФС, а відповідний позов у судову інстанцію. І на доручення Президента України ДФС проводила перевірки щодо правильності та законності застосування штрафних санкцій до посадової особи НАК «Нафтогаз».

«Сьогодні така перевірка завершена, готуються відповідні матеріали, але паралельно питання є предметом розгляду в судових інстанціях, тому логічно було б дочекатись його результатів», - зазначив Мирослав Продан.

Він повідомив, що рішення про застосування штрафних санкцій було винесене Енергетичною митницею ДФС на підставі отриманої доказової бази.

«Що стосується перемоги НАК «Нафтогаз» у суді з Газпромом, я особисто вважаю це великою перемогою, але якщо законодавство зобов’язує митницю приймати відповідні рішення – я не бачу іншого механізму, як можна діяти інакше. Митниця виконує безпосередньо норми законодавства. Сьогодні виникло питання в документі, або ж в правильності документу, який став підставою того, що даний об’єм газу був від «Газпрому» наданий НАК «Нафтогаз-України», - підкреслив Мирослав Продан.

За словами очільника ДФС між фіскальною службою та НАК «Нафтогаз-України» триває конструктивний діалог, а всі крапки над «і» у цій справі розставить суд.

Він також зазначив, що сьогодні існують законодавчі норми оскарження будь якого рішення, у тому числі про застосування штрафних санкцій. Мова йде про адміністративне оскарження, коли суб’єкт, відносно якого застосовуються санкції, звертається до вищої інстанції. Тобто, якщо санкції застосувала Енергетична митниця, суб’єкт мав право звернутись до центрального апарату ДФС або ж минувши адміністративне оскарження звернутись безпосередньо до судового органу, що і було зроблено керівництвом НАК «Нафтогаз-України».

«Те, що газ поставлений в межі митної території України, ні в кого не викликає сумнівів. Це підтверджено відповідним документом, який було надано Енергетичній митниці ДФС «Укртрансгазом», що контролює транзит і транспортування газу», - підкреслив Мирослав Продан.

Тому, за словами очільника ДФС, на підставі інформації «Укртрансгазу» Енергетична митниця ДФС і застосувала до керівництва НАК «Нафтогазу» штрафні санкції за не відображення відповідних сум в митній декларації , яка оформляється при перетині газу через митний кордон України.

Деякі питання маркування тютюнових виробів

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257) додатково до діючих зразків марок акцизного податку для сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок вітчизняного та імпортного виробництва затверджено нові зразки марок акцизного податку для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва і для інших тютюнових виробів імпортного виробництва.

Нові зразки будуть запроваджені з 1 липня 2018 року.

Відповідні зміни, зокрема, внесені до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами.

Постанова № 257 приводить у відповідність із Податковим кодексом України України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями питання виготовлення марок акцизного податку та маркування тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.

Постанову № 257 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-markuvannya-tyutyunovih-virobiv

Податкова знижка по витратах на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування за наслідками 2017 року не надається!

Відповідно до пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суму коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

Згідно з п. 1 розділу XIX ПКУ пп. 166.3.4 п. 166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;

Закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення за наслідками 2017 року платникам не надається.

Послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом: коли звільняються від оподаткування ПДВ?

Відповідно до пп. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Постійне представництво нерезидента, що стоїть на обліку у контролюючому органі, припиняє господарську діяльність: дії підрозділу нерезидента

Відповідно до пп. 1 п. 3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділом V Порядку.

У разі прийняття рішення нерезидентом про припинення господарської діяльності через постійне представництво такий нерезидент (постійне представництво нерезидента) подає до відповідного контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ (п. 5.7 розділу V Порядку).

Контролюючий орган за місцем обліку постійного представництва, у разі отримання повідомлення про припинення господарської діяльності нерезидентом через своє постійне представництво, подання ним всіх податкових розрахунків з податку на прибуток та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток, у 10-денний строк приймає рішення про зняття ознаки платника податку на прибуток у реєстрі платників податків – нерезидентів (п. 5.8 розділу V Порядку).

Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, який відповідає поняттю постійного представництва нерезидента, у разі прийняття рішення про припинення господарської діяльності через постійне представництво подає до контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені можливо тільки у разі відсутності у платника податків податкового боргу

Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Договір страхування життя, інший ніж довгостроковий: чи підлягає оподаткуванню ПДФО страхова виплата?

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зокрема, є:

· фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

· фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. «а» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення під час страхування життя або здоров’я платника ПДФО у разі:

- дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

- викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

- в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).

Податкова накладна з розміром літер у назві продавця, який не співпадає з розміром у назві, зазначеним у статутних документах продавця, є дійсною

Згідно з підпунктами «в» та «д» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у податковій накладній (далі – ПН) одним із обов’язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках, зокрема, є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг та повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг.

ПН, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Отже, у разі якщо обов’язкові реквізити ПН, які стосуються повної або скороченої назви продавця та покупця, відповідають назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, але розмір літер (великі/малі) назви не співпадає, то така ПН є дійсною.

Яку фінансову звітність подає платник податку на прибуток, який переходить в середині року з єдиного податку на загальну систему оподаткування?

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств (далі – платник податку), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

З урахуванням положення пп. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Про ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи

Нагадуємо, що громадянам, які не задекларували свої доходи, отримані у 2017 році, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючих органів за місцем реєстрації (останній день подання Декларації – 02.05.2018).

Звертаємо увагу на ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку з подання Декларації та визначення податкових зобов’язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зокрема:

- 105 – частина доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ);

- 112 – інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ (пп.164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розділу IV ПКУ);

- 114 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до пп.174.2.2 п. 174.2 та п.174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);

- 115 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від нерезидента або отриманий нерезидентом відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 та п. 174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);

- 126 – дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV ПКУ) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ).

З початку року анульовано 24 ліцензії за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2018 року діє 13076 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4968 суб’єктам господарської діяльності, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 7121, на тютюнові вироби – 5955.

З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 3201 ліцензію, з них 1731 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1470 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом січня - березня 2018 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 667 ліцензії; анульовано - 632, в тому числі - 24 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП

Відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) (п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої ПСП.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

Чи може «спрощенець» третьої групи протягом поточного року обрати четверту групу платників єдиного податку?

Повідомляємо, що відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ. Заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу подається за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Крім цього, п.п.298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку третьої групи, який на початку поточного року у встановлений строк (до 20 лютого поточного року) не надав документи для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування єдиного податку четвертої групи, не може протягом поточного року здійснити такий перехід.

Нерезидент надає резиденту в оренду рухоме майно: оподаткування ПДВ

Інформуємо, що п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Відповідно до п.п.«ґ» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Згідно з п.180.2 ст.180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Пунктом 208.2 ст.208 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою ПДВ на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

Отже, якщо резидент на митній території України отримує від нерезидента послуги з оренди рухомого майна (крім транспортних засобів та банківських сейфів), то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, а такий резидент – отримувач послуги є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

Чи можливо зареєструвати акцизну накладну у Єдиному реєстрі акцизних накладних у святковий день?

Звертаємо увагу, що відповідно до п.231.5 ст.231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК), складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Реєстрація АН/РК в ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.231.6 ст.231 ПКУ).

Згідно з п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114, для реєстрації в ЄРАН АН/РК надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством. АН/РК надсилаються протягом операційного дня. Операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації АН/РК в ЄРАН у вихідні та святкові дні. Отже, операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.

Податківці Дніпропетровщини розповіли про протидію незаконному обігу підакцизних товарів в області

У інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олександра Матвійця та фахівця управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого.

За словами Олександра Матвійця: «З початку 2018 року слідчим управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області відкрито 19 кримінальних проваджень за фактами незаконного виготовлення, закупівлі, транспортування та продажу підакцизних товарів. Серед них тринадцять проваджень - за фактом перепродажу підакцизних товарів. Три провадження - за незаконне виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів з виготовлення фальсифікату. Одне провадження - за фактом виготовлення фальшивих акцизних марок».

З незаконного обігу вилучено підакцизних фальсифікованих товарів та спирту на загальну суму 17,6 мільйонів гривень. Конфісковано підакцизних товарів на загальну суму 2,471 мільйонів гривен.

«Співробітниками оперативного та слідчого управління ГУ ДФС області викрито діяльність 4 підпільних цехів з виготовлення підакцизних товарів, з яких 2 виробляли фальсифікований алкоголь та 2 з виготовлення пального» - повідомив Олександр Матвієць.

«Фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області з початку року зафіксовано 27 порушень при реалізації підакцизної продукції. З яких: 20 фактів реалізації алкогольної та тютюнової продукції без ліценції; 3 факти продажу алкоголю за цінами вище максимально встановленими; 3 факти реалізації алкогольними напоями на розлив і 1 факт реалізації тютюнових виробів без наявності акцизної марки. За виявленими порушеннями застосовано фінансових санкцій на суму 407,4 тисячі гривень» - зазначив журналістам Андрій Первой.

Відбулося дев’яте засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Відбулося чергове засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада), на якому обговорювалися зміни до Плану діяльності Громадської ради на 2018 рік. Проведено ротацію персонального складу Громадської ради.

Окреме питання, яке розглядалось – організація та проведення роз’яснювальної роботи під час кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році. Начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова зазначила, що дане питання є актуальним так як, обов’язкове подання декларації про майновий стан і доходи - до 1 травня.

«З початку деклараційної кампанії мешканцями Дніпропетровщини подано майже 14,2 тисячі декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 802,3 млн. грн. Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2018 році, становить 29,6 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 3,8 млн. грн. Сума військового збору до сплати складає 4,4 млн. грн.», - зазначила вона.

В ході засідання вирішені інші питання, які стосуються діяльності Громадської ради.

Доходи понад 1 млн. грн. задекларували 1309 громадян

За оперативними даними (станом на 11.04.2018) громадянами подано понад 246 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 22,1 млрд. грн., що на рівні аналогічного періоду минулого року.

За даними декларацій задекларовано до сплати 621,5 млн. грн. Це на 81,0 млн. грн., або на 15 % більше ніж у минулому році

Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларували 1309 громадян. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість таких платників збільшилась на 43%, або на 393 особи.

Найбільша кількість громадян, які задекларували доходи у сумі понад 1 млн. грн. обліковується у м. Києві – 615 осіб (майже 47% від загальної кількості), Харківській області – 106 осіб, Дніпропетровській області – 82 особи та Київській області – 69 осіб.

Суму доходів, які отримали громадяни з доходами понад 1 млн. грн., задекларовано на рівні – 9,3 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума задекларованих доходів збільшилась на 3,3 млрд. грн., або на 55%.

Громадянами з доходами понад 1 млн. грн. задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб – 222,4 млн. грн., військового збору – 25,9 млн. грн.

Найбільшу суму податкових зобов’язань, визначених за даними декларацій самостійно до сплати у сумі, що перевищує 10 млн. грн., задекларовано мешканцем м. Києва.

Податкові зобов’язання в сумі понад 8 млн. грн. задекларовано двома мешканцями Харківської області.

Майже 54 тис. громадян станом на 11.04.2018 задекларували право на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків – 106,8 млн.

Нагадуємо, що з 1 січня 2018 року триває компанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.

Останній день подання декларації цього року для громадян, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність,– 2 травня. А для громадян, які мають право на податкову знижку – 31 грудня.

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

інвестиційного доходу;

іноземного доходу;

та в інших передбачених ПКУ випадках.

У ДФС розпочав роботу черговий проект міжнародної технічної допомоги

У Державній фіскальній службі України відбулося І засідання Керівного Комітету проекту «Удосконалення інтегрованого управління кордонами на українсько-молдавському кордоні». Це проект міжнародної технічної допомоги під егідою Європейського Співтовариства, виконавцем якого виступає Міжнародна організація з міграції (МОМ).

Участь у засіданні взяли представники ДФС, МОМ в Україні, Представництва ЄС в Україні, Місії EUBAM в Україні, Державної прикордонної служби України, Митної служби Республіки Молдова та Прикордонної поліції Республіки Молдова.

Проект «Удосконалення інтегрованого управління кордонами на українсько-молдавському кордоні» є одним із проектів міжнародної технічної допомоги, поряд з проектом «Впровадження автоматизованої системи інтелектуального відеоконтролю в автомобільному пункті пропуску «Нова Гута – Нові Яриловичі», який фінансується ЄС у рамках програми «Східне партнерство».

Цей проект – складова мети Європейського Співтовариства щодо сприяння покращенню транскордонного переміщення громадян та товарів у пунктах пропуску на українсько-молдавському кордоні. Він спрямований на впровадження інтегрованого управління кордонами, покращення міжвідомчого та міжнародного обміну інформацією, створення пунктів пропуску зі спільним контролем.

Зокрема, ним передбачено реконструкцію пунктів пропуску «Кучурган-Первомайськ» та «Рені-Джюрджюлєшть» Одеської митниці ДФС для запровадження спільного контролю на українській стороні та побудову контактного пункту в пункті пропуску «Паланка» на молдавській стороні.

Невід’ємними складовими цього проекту є технічне оснащення та розвиток інфраструктури на українсько-молдавському кордоні. У першу чергу планується запровадження сучасної системи відеоконтролю та вагових систем, ремонт та реконструкція адміністративних будівель в пунктах пропуску, а також влаштування ділянок доріг біля цих пунктів.

Такі зміни в перспективі можуть призвести до активізації переміщення громадян та товарів на українсько-молдавському кордоні та загального позитивного економічного ефекту для обох країн.

Викрито посадовців приватного підприємства Дніпропетровщини, які здійснювали махінації з бюджетними коштами

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.

Так, посадові особи одного з приватних підприємств Дніпропетровської області протягом 2016-2017 років уклали низку договорів на проведення ремонту доріг з бюджетними організаціями Дніпропетровської, Черкаської, Рівненської та Харківської областей, в рамках яких отримали державні кошти в сумі близько 95 млн. грн.

У ході проведеного дослідження встановлено, що зазначене приватне підприємство не задекларувало у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції із отримання бюджетних грошових коштів в розмірі 13,2 млн. грн.

У подальшому, діючи з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, посадові особи приватного підприємства здійснили фінансові операції зі зняття готівкових коштів з рахунку підприємства за угодами надання фінансової допомоги.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

За принципом «єдиного вікна» здійснюється 75,8% митних оформлень товарів

Все більшої популярності серед суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності набуває оформлення товарів у митницях ДФС за принципом «єдиного вікна». Так, з 1 лютого 2018 року з 432,4 тис. поданих митних декларацій (станом на 15.04.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 327,7 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 75,8% від загального обсягу оформлених декларацій.

Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Чернівецька – 98,3%, Луганська – 97,2%, Волинська – 97%, Рівненська – 96,4%, Львівська – 95,7%.

Нагадаємо, що для удосконалення процедури здійснення митного та інших державних видів контролю (санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного) за принципом «єдиного вікна» Кабінетом Міністрів України 31 січня 2018 року прийнято постанову №44, якою було переглянуто порядок інформаційного обміну.

Зокрема, до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.

Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор».

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету майже 10 млн. гривень

З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 428 документальних перевірок та 112 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.

За результатами перевірок до бюджету надійшло 9,4 млн.грн. грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.

Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.

Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання, працівники головного управління встановили, що з окремими постачальниками операції в частині виготовлення та монтажу металевих конструкцій резервуарів, мали безтоварний характер, тобто проводились «на папері». В результаті податківці донарахували підприємству 724,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями.

Посадові особи підприємства погодились з рішенням органу ДФС та сплатили донараховану суму до бюджету.

Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах майже 500 мільйонів гривень

Переважна більшість спорів, що перебувають на розгляді в адміністративних судах різних інстанцій, - податкові спори.

Станом на 1 квітня 2018 року на розгляді в судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 8,5 тис. справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 10,2 млрд. грн.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, протягом січня – березня 2018 року на розгляді у судах знаходилось 5172 таких справ на суму 7,7 млрд.грн., з яких на користь органів ДФС вирішено 72 справи на суму 374,5 млн.грн.

За позовами територіальних органів ГУ ДФС до платників податків перебувало на розгляді 1696 справ на суму 2,2 млрд.грн., розглянуто в судах різних інстанцій 115 справ на суму 94,1 млн.грн., на користь органів ДФС вирішено 114 справ на суму 93,8 млн.грн.

Як повідомив начальник юридичного управління Олег Басан, юристи фіскальної служби області за 1 квартал 2018 року виграли для казни 469,4 млн.грн. по 195 справам.

Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи.

Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 553,3 млн. гривень

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з початку 2018 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 2 млрд. 991,7 млн. гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 553,3 млн. гривень. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Фактично надійшло єдиного внеску у березні 2018 року 1056,7 млн. гривень. Додаткові надходження єдиного внеску за 1 квартал 2018 року склали 274,7 млн. гривень.

Оксана Томчук відзначила, що органами ДФС проводиться цілеспрямована робота зі збору коштів, необхідних для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу оскаржується: що з ПДВ?

Відповідно до п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) анулювання реєстрації особи як платника ПДВ на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватись за заявою платника ПДВ або за самостійним рішенням контролюючого органу.

Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату, зокрема, подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника ПДВ.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПКУ).

Право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).

Тобто, реєстрація особи як платника ПДВ, незалежно від факту оскарження такою особою рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу, є анульованою на дату, зазначену у такому рішенні.

Якщо за рішенням контролюючого органу реєстрацію особи як платника ПДВ анульовано, то така особа втрачає всі права і обов’язки платника ПДВ (у т.ч. право на формування податкового кредиту та обов’язок визначення податкових зобов’язань).

Якщо у подальшому за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то на підставі такого рішення суду відбувається включення такої особи до Реєстру платників ПДВ. При цьому дата реєстрації такої особи як платника ПДВ не змінюється.

Крім того, починаючи з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такої особи відсутні обов’язок щодо виписування податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.

Фізична особа – резидент здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів від продажу корпоративних прав: чи утримувати податок з доходів нерезидента?

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток підприємств з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Тобто, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

Новий обов’язковий реквізит касового чека при реалізації пального

Законом України від 20.12.2016 № 1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) внесено зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) щодо обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної продукції згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Слід зазначити, що Законом № 1791 також було внесено зміни до п. 6 ст. 17 Закону № 265, якими передбачено застосування до вищевказаних суб’єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за № 293/31745 (далі – Наказ № 288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Підпунктами 1 і 2 п. 1 Наказу № 288 передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи ІІ та ІІІ до Положення № 13) новим реквізитом: «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках передбачених законодавством)».

Також зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачається, як додатковий реквізит чека, у фіскальному касовому чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування, якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. Відповідні зміни також внесено у форму касових чеків РРО, які наведено у додатках 1, 2 та 5 до Положення № 13.

Наказ № 288 набув чинності 06.04.2018.

Звертаємо увагу, що від виконання суб’єктами господарювання приписів чинного законодавства щодо зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у касових чеках РРО напряму залежить зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Фізична особа – підприємець, який є особою з інвалідністю, за себе ЄСВ не сплачує

Нагадуємо, що частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є, зокрема, особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Сеанс телефонного зв’язку на тему: «Питання митного оформлення товарів за принципом «єдиного вікна» та запровадження державного контролю харчових продуктів»

13 квітня 2018 року з 10-00 год. до 11-00 год. відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 373-19-20 20 головного державного інспектора відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Юлії Граненко на тему: «Питання митного оформлення товарів за принципом «єдиного вікна» та запровадження державного контролю харчових продуктів».

1. Якими документами запроваджено новий вид державного контролю за харчовими продуктами?

Новий вид державного контролю товарів – державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин запроваджено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII. Закон набрав чинності з 4 квітня 2018 року.

Крім того, на виконання Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації зазначеного Закону розроблено та надано до Мінагрополітики ряд підзаконних актів, в тому числі ті, які регламентують здійснення нового виду контролю. На сьогоднішній день стан затвердження зазначених нормативно-правових актів знаходиться на завершальному етапі.

Для забезпечення реалізації вимог зазначеного Закону необхідно, зокрема, приведення у відповідність до нього постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1031, шляхом визначення та включення до Переліку товарів, що підлягатимуть державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.

2. Як буде проходити практичне проведення видів контролю до внесення відповідних змін у Перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. №1031?

З метою практичного застосування положень статті 319 Митного Кодексу України, до внесення відповідних змін у Перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. №1031, при здійсненні митних процедур необхідно керуватися положеннями чинної редакції цієї постанови Кабінету Міністрів України, в частині здійснення державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного контролю, в тому числі у формі попереднього документального контролю.

3. Які взагалі державні види контролю потрібно проходити для митного оформлення товарів?

Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати:

державному санітарно-епідеміологічному,

ветеринарно-санітарному,

фітосанітарному,

екологічному,

радіологічному контролю,

а також державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.

4. В яких випадках і ким буде проводитися державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин?

Відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII новий вид державного контролю товарів - державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин запроваджується при ввезенні (пересиланні) на митну територію України.

У пунктах пропуску через державний кордон України державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин здійснюється органом, уповноваженим на здійснення зазначеного виду державного контролю, яким на даний час є Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

5. Чи можна буде підприємству пройти державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин із застосуванням принципу «єдиного вікна»?

Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII передбачено, що митне оформлення вантажів із продуктами завершується лише після пред'явлення митному органу оригіналу загального ветеринарного документа на ввезення / загального документа на ввезення або внесення державним ветеринарним інспектором інформації, необхідної для митного оформлення та митного контролю вантажу, до Інформаційно-телекомунікаційної системи компетентного органу (частина четверта статті 42, частина шоста статті 57).

Платіжне доручення на сплату податків: заповнюємо реквізити

При сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- поле №1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

- поле №2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

- поле №3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

- поле №4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.

При сплаті платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

При здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС, поля №5 та №6 заповнюються таким чином:

- поле №5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

- поле №6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле №6 не заповнюється;

- поле №7 – друкується розділовий знак «;».

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку).

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).

При наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку).

В залежності від виду сплати в полі №2 «Призначення платежу» розрахункових документів вказується відповідний код сплати згідно із додатком до Порядку.

У реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Викрито та припинено діяльність чергової схеми по розкраданню бюджетних коштів

Співробітники оперативного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області спільно з працівниками Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області в ході проведення заходів у межах кримінального провадження, відкритого за фактом ліквідації міжрегіонального конвертаційного центра, припинено діяльність чергової схеми по розкраданню бюджетних коштів.

У ході проведення чергових обшуків, за місцем мешкання одного з фігурантів справи, знайдено печатки та тендерну документацію.

В подальшому встановлено, що вилучені документи й печатки належать неіснуючий фірмі (всі ознаки фіктивності) яка, в той же час, є офіційним переможцем тендерних бюджетних закупівель в галузі ремонту дахів високо поверхових міських будинків, на загальну суму більш 1,5 млн. грн.

Цікаво ще й те, що директор "фірми переможця" пояснив слідчим що загубив свій паспорт ще два роки тому, та не має ніякої уяви і відношення щодо господарської діяльності зазначеної фірми.

Наразі проведено декілька судових експертиз з технічних, будівельних та товарознавчих питань.

Накладено арешти на розрахункові рахунки в банківських установах.

Вилучено фінансово-господарські документи, чорнові записи, тендерну документацію, платіжні документи, банківські картки та фірмові бланки.

Тривають слідчі дії.

У громадян є право на повернення частини сплачених коштів із бюджету

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу громадян, які минулого року отримували заробітну плату і понесли певні витрати, що вони мають право на повернення частини коштів із бюджету, тобто отримати податкову знижку.

Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у відповідних випадках.

Зокрема, податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення, витратами на переобладнання машин під біопаливо, відсотками за іпотечним кредитом, тощо.

Для отримання податкової знижки громадянам необхідно до 31 грудня 2018 року включно, подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси декларацію про майновий стан і доходи та відповідні підтверджуючі документи. Зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Більш детальну інформацію та допомогу у заповненні декларації можна отримати у Центрах обслуговування платників.

Зауважимо, що податок підлягає поверненню з бюджету протягом 60 календарних днів з дня подання декларації.

Скористатись правом на податкову знижку по витраченим у минулому році коштам, можна лише до кінця поточного року. На наступний рік таке право не переноситься.

Фізичні особи-підприємці з початку року сплатили майже 5 млрд грн єдиного податку

Фізичні особи-підприємці збільшують обсяги сплати єдиного податку. У січні – березні 2018 року забезпечено надходження у сумі понад 4,9 млрд грн. Це на 1,1 млрд грн або на 27,8% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Спрощену систему оподаткування (станом на 01.01.2018) застосовують 1,292 млн. фізичних осіб-підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість зареєстрованих платників єдиного податку збільшилась майже на 138,3 тис. осіб (на 01.01.2017 – кількість платників єдиного податку становила 1,153 млн. осіб).

Кількість платників єдиного податку по групах:

перша група – 223 тис. осіб (17,3 відс.);

друга група – 625,5 тис. осіб (48,4 відс.);

третя група – 443,5 тис. осіб ( 34,3 відс.).

Протягом минулого року до бюджету від фізичних осіб-підприємців надійшло близько 15,4 млрд грн єдиного податку. Це на понад 5,1 млрд грн більше, ніж за 2016 рік, темп росту надходжень становив 149,6%.

Довідково.

Фізичні особи-підприємці на офіційному веб-порталі ДФС можуть отримати інформацію щодо бюджетних рахунків з усіх податків і зборів за посиланням:

Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС для платників в електронному сервісі «Електронний кабінет» (cabinet.sfs.gov.ua) у приватній частині (особистому кабінеті) з використанням електронного цифрового підпису доступний розділ "Стан розрахунків з бюджетом", який дає можливість переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки.

Засідання робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області

Порядок денний засідання робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області

Дата та час проведення:

18.04.2018 о 16 год. 00 хв.

Місце проведення:

приміщення каб. 422, IV поверх адміністративно-господарської будівлі ГУ ДФС у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а)

Учасники засідання

представники громадських організацій: Іванов Д.М., Крапивко М.Л., Бунякіна О.В., Кіяненко Л.Л.

представник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області: Осипова М.В.

Питання для обговорення:

1. Розробка пропозицій, щодо вдосконалення роботи Центрів обслуговування платників при територіальних органах Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Урочисте вітання учасника Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього»

Сьогодні до Нивотрудівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м.Апостолово завітала заступник начальника – начальник Апостолівського відділення Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФC у Дніпропетровській області Валентина Бойко з приємною місією – привітати учня 1-го класу Ростислава Малишева, учасника Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього», ініційованого та проведеного Університетом Державної фіскальної служби України.

Першокласник прийняв участь у Мистецькому конкурсі, направивши свою художню роботу, і був відзначений журі конкурсу.

У своєму виступі Валентина Бойко зазначила, як важливо розвивати у дитячої аудиторії інтерес до податків, допомагати їм через образне осмислення цієї теми уявити місце та значення податків у житті держави, суспільства і кожної окремої людини.

Ростислав з радістю отримав подарунки від податківців і вітання від вчителів та однокласників.

Звернення громадян на особливому контролі у ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

Впродовж січня - березня 2018 року до органів ДФС Дніпропетровської області надійшло 174 письмових звернень громадян, що на 26 більше, ніж за відповідний період 2017 року, з них: 173 заяви та 1 скарга. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи (63), консультації з питань податкового законодавства (47), інформування про ухилення від сплати податків (12), загальнодержавні податки (11), єдиного соціального внеску (4), місцеві податки (5), тощо.

Для забезпечення реалізації конституційного права на звернення керівництвом ГУ ДФС та підпорядкованих ДПІ було проведено 16 особистих прийомів. Звернень від громадян не надходило.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Добавить новости
Реклама

Опрос

Если во второй тур выборов Президента Украины выйдут Петр Порошенко и Анатолий Гриценко, за кого будете голосовать?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама