ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

2018-05-11 15:09 Нравится

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Протягом першого кварталу 2018 року платниками ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра до Зведеного бюджету мобілізовано надходжень у сумі 275326,8 тис.гривень

Зі слів завідувача сектору моніторингу доходів та обліково – звітних систем Тетяни Літвінової, станом на 01.04.2018 року до Зведеного бюджету від платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра надійшло податків і зборів в сумі 275326,8 тис.грн., що становить 101,4 відсотків до прогнозного завдання – 271453,6 тис.гривень.

Щодо головних джерел доходної частини Зведеного бюджету, то це, передусім, податок на додану вартість, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, акцизний податок, плата за землю, єдиний податок, яких протягом першого кварталу 2018 року надійшло у сумі 270719,5 тис.грн. або 98,3 відс. від загальної суми надходжень, а саме: 78584,1 тис.грн. – ПДВ, 41764,9 тис.грн. – податку на прибуток, 85536,7 тис.грн. – податку на доходи з фізичних осіб, 7665,0 тис.грн. - військового збору, 4755,2 тис.грн. - акцизного податку, 18712,9 тис.грн. - плати за землю, 33700,7 тис.грн. - єдиного податку.

Що необхідно знати про реєстрацію платником ПДВ

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначений обсяг, повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ.

Отже, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн., то така особа повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням Заяву 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

Разом з тим, особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням шляхом подання до контролюючого органу Заяви не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ.

Зазначена норма передбачена п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України.

Суб’єктам господарювання на замітку: коли слід оновити

інформацію про об’єкти оподаткування

Фахівці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадують, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці зобов’язані інформувати орган ДФС за основним місцем обліку про всі наявні об’єкти оподаткування.

Об’єкти оподаткування — це будь-яке майно та дії, у зв’язку з якими у суб’єкта господарювання виникає обов’язок зі сплати податків: оренда чи придбання офісного приміщення, магазину, обладнання, транспорту тощо.

Повідомляти орган ДФС треба у випадках, коли об’єкт оподаткування з’являється, змінюється (стає інакшим його тип, найменування, місцезнаходження, стан або вид права на нього), втрачається (стає непридатним до використання, повертається власнику, продається та інше).

Для подання цієї інформації використовують форму 20-ОПП - Повідомлення про об’єкти оподаткування або об'єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. При цьому слід пам’ятати, що у формі відображають усі об’єкти: як орендовані, так і ті, що перебувають у власності, в користуванні тощо.

Під час подання повідомлення вперше в ньому показують усі об’єкти оподаткування, а надалі — лише нові й ті, за якими відбулися зміни.

Подається повідомлення ф.20-ОПП упродовж 10 календарних днів після реєстрації, створення/відкриття об’єкта оподаткування, тобто дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об’єктом.

Якщо відбулися зміни з об’єктами, зазначеними в раніше поданому повідомленні, слід також протягом 10 днів надати форму з новими даними.

Повідомлення 20-ОПП можна надіслати в електронному вигляді або подати в паперовому варіанті — особисто до Центру обслуговування платників чи поштою.

До уваги усіх фінансових установ та платників податків!

Інформуємо, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332466.html повідомила наступне.

Для платників податків ДФС запроваджено новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.

30.03.2018 ДФС підписано Угоду про інформаційне співробітництво щодо надання сервісної послуги з передачі фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (далі – Угода), яка є публічним письмовим договором, відкритим для приєднання фінансових установ шляхом підписання Договору приєднання та Порядку отримання даних з фінансової звітності.

Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами «Електронного кабінету»:

¨ фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;

¨ платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.

Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронні сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків, визначені Податковим кодексом України

Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Згідно з п.94.2 ст.94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

¨ платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

¨ фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

¨ платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

¨ відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

¨ відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

¨ платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

¨ платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

¨ платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Податкова накладна складена помилково і відображена у декларації: дії платника ПДВ

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якою, зокрема, визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника ПДВ на оплату товарів/послуг або дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ не належать до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі – ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.

Заповнення і подання податкової звітності з ПДВ здійснюються відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 зі змінами (далі — Порядок №21)), згідно з п.6 розділу III якого дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника ПДВ.

Отже, якщо операція не була здійснена платником, то сума ПДВ, зазначена у ПН, складеній без факту здійснення господарської операції та зареєстрованій у ЄРПН, не підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ у складі податкового кредиту. У разі, якщо платником ПДВ було включено таку ПН до податкової декларації, то відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ такий платник повинен:

- подати нову декларацію з виправленими показниками з позначкою «Звітна нова» за такий самий звітний період, якщо не минув граничний строк подання декларації, в якій допущено помилку;

- або надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання такого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ), якщо минув граничний строк подання декларації, в якій допущено помилку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.8 розділу VI Порядку №21).

Юридичною особою «єдинником» ІІІ групи отримано грант: коли виникає дохід?

Доходом юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.2 п.292.1 ст.292 ПКУ).

До складу доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п.4 п.292.11 ст.292 ПКУ).

Отже, у разі отримання юридичною особою – платником єдиного податку ІІІ групи суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм), така сума коштів не включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи. Якщо сума коштів у вигляді гранту, одержана юридичною особою – платником єдиного податку ІІІ групи з інших джерел, то така сума включається до доходу такого платника єдиного податку.

Чи сплачує ЄСВ адвокат, який здійснює незалежну професійну діяльність і одночасно працює за трудовим договором?

Інформуємо, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ст.1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076)).

Пунктом 3 ст.4 Закону №5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.

Інформація про найменування і місце знаходження організаційної форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечується радою адвокатів України.

Тобто, обов’язок стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виникає у адвоката, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис про здійснення адвокатської діяльності індивідуально.

Платниками ЄСВ відповідно до п.5 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняє» (далі – Закон №2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування ЄСВ для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, така особа зобов’язана визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до Закону №2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники ЄСВ.

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками, не звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони зареєстровані як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

ДФС надано платникам розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання для власного виробництва на загальну суму 383,3 тис. Євро та 623,8 тис. дол. США

На сьогодні ДФС прийнято 5 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 383,3 тис. Євро та 623,8 тис. дол. США.

Так, зокрема,

- Хмельницькою митницею ДФС надано розстрочку на суму 133 тис. Євро (у валюті контракту);

- Львівською митницею ДФС – на суму 207,942 тис. дол. США (у валюті контракту);

- Волинською митницею ДФС – на суму 122,837 тис. Євро та 127,501 тис. Євро (у валюті контракту);

- Київською митницею ДФС – на суму 415,903 тис. дол. США (у валюті контракту).

Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, будівельної галузі, харчової промисловості та ліній для виробництва шприців.

Загалом станом на 1 квітня 2018 року платниками до митниць ДФС подано 24 заяви про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 17 заяв, з яких по 12 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, визначених Порядком, зокрема:

- наявність податкового боргу у підприємств;

- неподання необхідних документів;

- відсутності інформації про те, що саме є предметом контракту, отже відсутні відомості, необхідні для перевірки правильності класифікації товарів, що унеможливлює визначити чи підпадає обладнання під перелік, за яким надається розстрочення;

- відсутності даних про суму контракту, що унеможливлює здійснити перевірку зазначеної вартості товару;

- помилок щодо розрахунків сум ПДВ, вказаних у заяві (сума розстрочення податку на додану вартість не відповідає вартості обладнання згідно наданого контракту).

Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться ще 7 заяв.

Нагадаємо, що 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва. Наприкінці 2017 року Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких відтермінування по сплаті ПДВ надається у строк не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.

Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.

Підрозділи аудиту ДФС протягом 2017 року відпрацювали 14,8 млрд. грн. схемного ПДВ

У 2017 році за окремими найбільшими ризиками ухилення від оподаткування підрозділами аудиту ДФС було проведено 16,6 тис. позапланових перевірок, головний акцент у яких було зроблено на схемах руху ПДВ.

У ході цих перевірок було відпрацьовано 6,2 тис. вигодонабувачів, 14,8 млрд. грн. схемного ПДВ, у тому числі 2,6 млрд. грн. ПДВ від ризикових імпортерів.

За результатами проведених заходів донараховано 16,2 млрд. грн., з яких узгоджено 8,1 млрд. грн. з яких 1,3 млрд. вже сплачено.

Типові порушення, які виявлялися позаплановими перевірками:

- нереальні операції з придбання товарів/послуг, які не вироблялись/надавались в обсязі, зазначеному в первинних документах, та/або неможливість їх реального постачання у зв'язку з відсутністю у постачальника ресурсів, необхідних для виробництва, зберігання та транспортування товарів;

- відсутність первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Значну кількість схем ухилення від оподаткування зруйновано в найбільш ризиковій сфері діяльності – обігу сільськогосподарської продукції.

Режим роботи ЦОПів Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні

З метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття податкової звітності та надання адміністративних послуг повідомляє про режим роботи ЦОПів Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні:

¨ 7 квітня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОПів до 13 год. 00 хв.;

¨ 8 та 9 квітня 2018 року – вихідні дні.

До уваги платників податків! Затверджено нові узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб

Наказом Міністерства фінансів України від 03.04.208 №400 (далі – Наказ №400) відповідно до п.52.6 ст.52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2017 року №811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за №1266/31134, затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, а саме:

· Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до п.п.«а» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ;

· Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень п.139.3 ст.139 ПКУ стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту;

· Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із використанням резерву при здійсненні прощення фінансовою установою заборгованості боржника;

· Узагальнюючу податкову консультацію щодо належного повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу.

Слід зазначити, що податкові консультації повинні застосовуватись у частині, що не суперечать вищевказаним узагальнюючим податковим консультаціям.

Наказ №400 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням:

Визначення загального обсягу операцій, які здійснює туристичний оператор, для реєстрації його платником ПДВ

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати значення терміну постачання товарів/послуг (п.п.14.1.185 та п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 розділу V ПКУ).

Згідно з розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою та ставкою 7 відсотків ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.

Водночас, пунктами 207.2 – 207.5 ст.207 розділу V ПКУ визначено, що базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.

Враховуючи вищевикладене, при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації платником ПДВ туристичного оператора приймається до уваги обсяг винагороди, отриманої туристичним оператором від операцій з постачання на території України туристичного продукту (туристичних послуг), а також (у разі наявності) загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначається за загальновстановленими правилами.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: порядок визначення ставки

Відповідно до п.268¹.3 ст. 268¹ розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Згідно з п. 268¹.4 ст. 268¹ розділу ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

У 2017 році в пост митному аудиті посилено контроль за діяльністю імпортерів

Протягом 2017 року ДФС проведено 626 документальних перевірок з питань державної митної справи. За їх результатами донараховано 1,8 млрд. грн.

Динаміка проведених перевірок порівняно з показниками попередніх років свідчить як про збільшення кількості перевірок майже в 2 рази, так і про розширення напрямків виявлених порушень.

Так, у 2015 році було проведено 341 пост митний аудит, за результатами якого було донараховано 166,3 млн. грн., у 2016 – 335 перевірок, донараховано – 833,7 млн. гривень.

Протягом 2017 року найбільше донараховано сум за порушення вимог митних режимів та заниження митної вартості.

Зокрема, питома вага донарахованих в 2017 році сум в розрізі виявлених порушень становить:

- 42% – порушення вимог митних режимів (87,6 млн. грн.);

- 32% – заниження митної вартості товарів ( 67,3 млн. грн.);

- 13,5% – порушення вимог правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (28,4 млн. грн.);

- 8,3% – неправомірне застосування пільг (17,3 млн. грн.);

- 4,4% - інші порушення митного законодавства (9,2 млн. грн.).

Таких показників вдалося досягти за рахунок:

- здійснення ризикоорієнтовного підходу до відбору об’єктів перевірки виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи аналізу та управління ризиками;

- можливості окремого щоквартального планування перевірок з питань митної справи по розділу С плану-графіку;

- підвищення ефективності взаємодії, налагодження обміну інформації з департаментами митного напрямку;

- підвищення якості контрольно-перевірочної роботи;

- закінчення дії мораторію на проведення документальних перевірок підприємств з обсягом доходу до 20 млн. гривень (діяв в 2015-2016 роках).

Крім того, у рамках операції «Легальний товар» протягом 2017 року направлено 167 повідомлень з метою посилення заходів митного контролю до окремих імпортерів, упередження формування схемного кредиту за рахунок виявлення «підміни» імпортованого товару на товар невідомого походження.

За цей період підрозділами податкового аудиту проведено 295 документальних перевірок суб’єктів господарювання, що «отримували» по ланцюгу ризиковий кредит з ПДВ від імпортерів, за результатами яких донараховано 4,56 млрд. грн. та зменшено від’ємне значення ПДВ на 481,4 млн. грн.

До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було надіслано 53 подання на суб’єктів господарювання, які порушили законодавство України з питань державної митної справи.

«Круглий» стіл в ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра щодо декларування доходів громадян за 2017 рік

В ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся «круглий» стіл, де обговорювались питання декларування доходів громадян за 2017 рік. Начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб Тетяна Тичинська наголосила, що громадянам, котрі у 2017 році отримали доходи, з яких не було сплачено податки, варто подбати про подання річної податкової декларації.

Цього року громадяни звітуються про доходи за минулий рік за новою формою декларації, - наголошують в ДПІ.

Заповнити і подати декларацію можна до 1 травня 2018 року в податковій інспекції за місцем реєстрації.

Також, звернуто увагу що до доходів, які згідно законодавчих вимог підлягають обов’язковому декларуванню, належать:

доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;

доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

доходи від продажу інвестиційних активів;

іноземні доходи.

Щоб виконати свій конституційний обов’язок і подати річну податкову декларацію громадянам треба звернутися у відділ обслуговування платників. Саме тут фахівці ДПІ нададуть необхідні консультації та допоможуть правильно заповнити декларацію про отримані доходи.

Які наслідки для підприємця, який не підтвердив держреєстрацію

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності господарюючий суб’єкт та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як СПД.

При цьому зазначене правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

Отже, суб’єкт господарювання, який виплачує дохід підприємцю за надані ним товари (роботи, послуги) і отримав при цьому відповідні документи (про підтвердження державної реєстрації підприємця), не утримує ПДФО та військовий збір, оскільки підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.

Документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як СПД, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Дохід, виплачений підприємцю (незалежно від обраної системи оподаткування), податковий агент відображає у формі № 1ДФ з ознакою доходу «157».

Якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, при виплаті доходу утримується ПДФО та військовий збір.

Електронні сервіси ДФС – ефективна допомога для платників податків

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для якісного обслуговування платників податків на веб-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) розміщено ряд електронних сервісів. Користуючись якими, платники зможуть заощадити власний час та кошти.

Сервіс «Електронний кабінет платника» надає можливість ознайомитися з новинами, податковим календарем, інформацією з реєстрів, контактами та адресами ЦОП, скачати бланки податкової звітності.

Електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» допоможе розібратися у податковому законодавстві, дозволить здійснювати пошук інформації по певному податку. Крім того, сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.

Сервіс «Інформація з реєстрів» – містить дані про взяття на облік платників, реєстр страхувальників, дані реєстру платників ПДВ, реєстр платників єдиного податку, інформація про РРО, інформація про книги ОРО, дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами, систему обліку публічної інформації, довідки про відсутність заборгованості, реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, реєстр неприбуткових установ та організацій.

Також можна скористатись такими сервісами як: «Митна статистика», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця», «Дані Реєстрів волонтерів АТО», «Декларування громадян».

На сайті також розміщується законодавство, рішення місцевих рад, бюджетні рахунки та багато іншої корисної інформації.

Разом з тим нагадуємо, що одним із ключових завдань органів ДФС – є запобігання проявам корупції, а запорука успіху у боротьбі з корупцією – прозорість та відкритість. З метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень діє антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» який працює у вигляді прямої, цілодобової телефонної лінії за номером (044) 284-00-07.

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: як сплатити податок на нерухомість?

Згідно із ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), обчисленого відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухомість – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №294-III зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.99.2 cт.99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу

Отже, обов’язок щодо сплати за неповнолітню особу податку на нерухомість виконують батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники).

Оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення вантажів замовнику – нерезиденту за межами митної території України

Згідно з п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.186.4 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.

Тобто, місцем постачання послуг з перевезення вантажів є місце реєстрації постачальника.

Отже, якщо послуги з перевезення надаються перевізником – резидентом, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).

Якщо послуги перевезення надаються перевізником – нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).

Відповідно до п.п.«а» п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

Слід зазначити, що законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Нульова ставка ПДВ, визначена п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ, застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Юридична особа приймає від населення вторинну сировину: чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?

Звертаємо увагу, що згідно з п.19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами і доповненнями (далі – Перелік), розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Які особи мають право подати за платника ПДФО декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідно до п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ.

Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

· батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

· спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

· державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом (п.179.6 ст.179 ПКУ).

В Дніпропетровській митниці ДФС відбулася зустріч з представниками бізнесу

03.04.2018 року в конференц-залі Дніпропетровської митниці ДФС відбулася зустріч керівництва митниці з представниками компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації.

Головною метою проведення заходу стало налагодження перспективи та розширення співпраці митниці з представниками бізнес-спільноти з метою створення сприятливих умов для пришвидшення товарообігу та збільшення обсягів надходжень митних платежів до Держбюджету та залучення до процесу проведення експортно-імпортних операцій нових суб’єктів господарювання.

Під час зустрічі обговорювались проблемні питання, які виникають під час здійснення митних формальностей та належного рівня взаємодії між представниками фіскальних органів та відповідних контролюючих органів для оперативного вирішення проблемних питань, пов’язаних із реалізацією принципу «єдиного вікна» при митному оформленні товарів та проведенні державних видів контролю.

«Дніпропетровська митниця ДФС входить до п’ятірки бюджетоформуючих митниць України. Лише за минулий рік митницею адміністровано до Державного бюджету України понад 20 млрд.грн., що складає майже 7% від загальних перерахувань митних платежів ДФС. Але слід наголосити, що розвиток ДФС передбачає, не тільки збільшення фіскальної її складової. Сьогодні, ДФС має на меті стати сервісною службою з якісними контролюючими, адміністративними та інформаційними послугами. Для цього, на початку 2018 року в.о. Голови ДФС Мирославом Проданом презентовано основні ініціативи розвитку ДФС до 2020 року, які передбачають реалізацію низки стратегічних напрямів, в рамках яких відбувається будівництво професійної, неупередженої, відкритої служби», - наголосив Сергій Сличко.

Також, важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів.

Відповідний порядок інформаційного обміну між державними органами та підприємствами спрощує для учасників ЗЕД умови подання документів для проведення відповідних видів контролю та дозволяє мінімізувати участь посадових осіб у здійсненні державного контролю товарів.

Крім того, такий порядок контролю державних органів за переміщенням через митний кордон товарів відповідає світовій практиці та рекомендаціям міжнародних організацій.

За перший квартал 2018 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано майже на 1 млрд. грн. більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – березень 2018 року склали 5 млрд. 519,7 млн. грн., що на 963 млн. грн. більше аналогічного періоду 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Майже половину надходжень в місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 3 млрд. 081,1 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 679,7 млн. грн.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом трьох місяців 2018 року 860,2 млн. грн.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж трьох місяців 2018 року спрощенці області сплатили 572,8 млн. грн., що на 132,9 млн. грн. більше рівня минулого року.

Стаціонарне джерело забруднення в оренді: хто є платником екологічного податку?

Відповідно до п.п.240.1.1 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Враховуючи вищевикладене, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник ПДВ до складання нового договору має право подати звітність у паперовій формі

Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів засобами електронного зв’язку відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.

Водночас, п.49.4 ст.49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» п.49.3 ст.49 ПКУ.

Яка сума, що сплачена юридичною особою за перепідготовку фізичної особи у вітчизняному навчальному закладі, не оподатковується?

Відповідно до п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями сума, сплачена будь-якою юридичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку на доходи фізичних осіб, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Внесено зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок

Постановою кабінету Міністрів України від 04.04.2018 №240 (далі – Постанова №240) внесено зміни до пункту 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм проведення контролюючими органами зустрічних звірок.

Під час зустрічної звірки:

- здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;

- забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п.39.5.2.13 п.п.39.5.2 п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України.

Постанову №240 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-punk

Нові довідники податкових пільг, які діють з 01 квітня 2018 року

ДФС України затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.04.2018:

- №87/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- №87/2 – Довідник інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.htm

Дніпропетровська митниця ДФС: 5 млрд. 374,4 млн. грн. перераховано до Державного бюджету протягом І кварталу

У І кварталі 2018 року Дніпропетровська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України митних платежів у сумі 5 374,4 млн. грн., що на 22,7%, або на 993 млн. грн. більше, ніж у І кварталі 2017 року.

Індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України, доведений митниці на січень-березень 2018 року, у сумі 5369,9 млн. грн. виконано на 100,1%. Перевиконання – 4,5 млн. гривень.

Показник середньоденних надходжень становив 88,1 млн. грн., що на 24,7%, або на 17,4 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня-березня минулого року.

На надходження платежів у січні-березені вплинуло збільшення податків від митного оформлення вугілля, насіння соняшнику, збірних будівельних конструкцій, уранового оксидного концентрату, поліацетатів, коксу.

В І кварталі 2018 року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 35 перевірок

Протягом січня – березня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 35 перевірок в територіальних підрозділах ГУ.

За матеріалами перевірок оголошено 3 підозри про скоєння кримінальних правопорушень; винесено 14 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 працівників служби; до суду направлено 2 обвинувальні акти; за матеріалами управлінням внутрішньої безпеки розпочато 12 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 Кримінального кодексу України.

З початку року проведено перевірки 76 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 4 претендентам відмовлено у призначенні на посаду.

До уваги платників податків!

17 квітня 2018 рокупроводиться кущовий семінар для платників податків за участю ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з Кам’янською ОДПІ. На семінарі будуть розглядатися наступні питання: останні зміни податкового законодавства, актуальні питання стосовно адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних; земельний податок для фізичних осіб, декларування доходів за 2017 рік, право на податкову знижку; електронні сервіси ДФС України.

Місце проведення: м. Кам’янське, вул. Медична, 9, 3 поверх. Час проведення семінару: 11-00.

Фізичним особам – підприємцям: отримана безповоротна фінансова допомога підлягає оподаткуванню

Звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців, що сума безповоротної фінансової допомоги, надана фізичній особі включається до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага.

Оскільки надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами встановленими Податковим кодексом України (далі - ПКУ) для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Таким чином, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс»

З метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:

(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

(6) - для залишення повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС

За наявності пільги по земельному податку – обов’язково подай заяву!

Звертаємо увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

З початку 2018 року в Україну ввезено понад 1,7 тис. електромобілів

З початку 2018 року в Україну було імпортовано 1744 транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.

Так, у січні 2018 року в Україну ввезено 794 легкових електромобілів та інших транспортних засобів, оснащених електричними двигунами. У лютому цей показник становить 413 транспортних засобів, у березні – 537.

Протягом І кварталу 2017 року в Україну було імпортовано 550 легкових автомобілів, оснащених електричними двигунами (у січні – 132, у лютому – 181, у березні – 237). А загалом, протягом 2017 року, в Україну було ввезено 2,7 тис. легкових електрокарів та інших транспортних засобів, оснащених електродвигунами.

Нагадаємо, що цього року звільнені від оподаткування акцизним податком та податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

Внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів

З метою приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями та удосконалення нормативно-правових актів, пов’язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 №288, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за №293/31745 (далі – Наказ №288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350. Наказ №288 набрав чинності 06.04.2018.

Зокрема, Наказом №288 внесено додатковий реквізит «Код товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)» до фіскального касового чеку на товари (послуги), фіскального касового чеку видачі коштів, фіскального касового чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.

Наказ №288 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.04.2018 № 27.

Підтвердженням про укладання між платником податків і контролюючим органом Договору про визнання електронних документів є друга квитанція, надіслана в електронному вигляді

Повідомляємо, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 22.05.203 №852-IV «Про електронний цифровий підпис», наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Згідно з абзацом п’ятим п.2 розділу І Порядку Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).

Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок (п.7 розділу ІІІ Порядку).

Контролюючий орган розглядає її протягом одного робочого дня (п.8 розділу ІІІ Порядку).

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив платника про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання платника до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п.10 розділу ІІІ Порядку).

Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання платником другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору.

Отже, контролюючий орган повідомляє платника податків про укладання/відмову в укладанні Договору шляхом надсилання в електронному вигляді другої квитанції.

Чи подається декларація про майновий стан і доходи, якщо при нотаріальному посвідчені договору куплі-продажу нерухомості був сплачений податок?

Відповідно до п.179.2 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.

Договір управління майном: коли управитель зобов’язаний зареєструватись платником ПДВ?

Згідно з п.п.5 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування ПДВ платником податку є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми п.п.5 п.180.1 ст.180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (п.64.6 ст.64 ПКУ).

Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів управління майном та процедури реєстрації їх платниками ПДВ визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі – Положення №1130).

Підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання відповідного пакету документів (п.3.5 розділу III Порядку №1588).

Для реєстрації платником ПДВ управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ за ф. №1-ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за ф. №1-ОПП, копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим) (п.4.7 розділу IV Порядку №1588).

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під чає виконання декількох договорів управління майном, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів (абзац другий п.п.3 п.1.6 розділу І Положення №1130).

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ в обов’язковому порядку має бути зареєстрована особа – управитель майна для ведення окремого податкового обліку ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, яке отримане в управління за договорами управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п.5 п.180.1 ст.180 ПКУ), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій (пов’язаних з використанням майна) з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ).

Тимчасова споруда у власності фізичної особи – підприємця: що із платою за землю?

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно статей 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

Абзацом першим частини другої ст.28 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами та доповненнями надано визначення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2.1 розділу ІІ Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі – Порядок), підставою для розміщення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі – ТС) є паспорт прив’язки ТС.

Пунктом 2.6 розділу ІІ Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку.

Отже, фізична особа – підприємець повинна мати паспорт прив’язки ТС і така фізична особа повинна мати правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), відповідно до яких і розраховується плата за землю.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Добавить новости
Реклама

Опрос

Вы хотели, чтобы Петр Порошенко был переизбран на второй президентский срок?

Реклама