ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

2018-04-05 20:51 Нравится

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

«Круглий» стіл в ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра щодо декларування доходів громадян за 2017 рік

В ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся «круглий» стіл, де обговорювались питання декларування доходів громадян за 2017 рік. Начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб Тетяна Тичинська наголосила, що громадянам, котрі у 2017 році отримали доходи, з яких не було сплачено податки, варто подбати про подання річної податкової декларації.

Цього року громадяни звітуються про доходи за минулий рік за новою формою декларації, - наголошують в ДПІ.

Заповнити і подати декларацію можна до 1 травня 2018 року в податковій інспекції за місцем реєстрації.

Також, звернуто увагу що до доходів, які згідно законодавчих вимог підлягають обов’язковому декларуванню, належать:

доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;

доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

доходи від продажу інвестиційних активів;

іноземні доходи.

Щоб виконати свій конституційний обов’язок і подати річну податкову декларацію громадянам треба звернутися у відділ обслуговування платників. Саме тут фахівці ДПІ нададуть необхідні консультації та допоможуть правильно заповнити декларацію про отримані доходи.

Які наслідки для підприємця, який не підтвердив держреєстрацію

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності господарюючий суб’єкт та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як СПД.

При цьому зазначене правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

Отже, суб’єкт господарювання, який виплачує дохід підприємцю за надані ним товари (роботи, послуги) і отримав при цьому відповідні документи (про підтвердження державної реєстрації підприємця), не утримує ПДФО та військовий збір, оскільки підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.

Документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як СПД, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Дохід, виплачений підприємцю (незалежно від обраної системи оподаткування), податковий агент відображає у формі № 1ДФ з ознакою доходу «157».

Якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, при виплаті доходу утримується ПДФО та військовий збір.

Електронні сервіси ДФС – ефективна допомога для платників податків

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для якісного обслуговування платників податків на веб-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) розміщено ряд електронних сервісів. Користуючись якими, платники зможуть заощадити власний час та кошти.

Сервіс «Електронний кабінет платника» надає можливість ознайомитися з новиними, податковим календарем, інформацією з реєстрів, контактами та адресами ЦОП, скачати бланки податкової звітності.

Електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» допоможе розібратися у податковому законодавстві, дозволить здійснювати пошук інформації по певному податку. Крім того, сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.

Сервіс «Інформація з реєстрів» – містить дані про взяття на облік платників, реєстр страхувальників, дані реєстру платників ПДВ, реєстр платників єдиного податку, інформація про РРО, інформація про книги ОРО, дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами, систему обліку публічної інформації, довідки про відсутність заборгованості, реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, реєстр неприбуткових установ та організацій.

Також можна скористатись такими сервісами як: «Митна статистика», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця», «Дані Реєстрів волонтерів АТО», «Декларування громадян».

На сайті також розміщується законодавство, рішення місцевих рад, бюджетні рахунки та багато іншої корисної інформації.

Разом з тим нагадуємо, що одним із ключових завдань органів ДФС – є запобігання проявам корупції, а запорука успіху у боротьбі з корупцією – прозорість та відкритість. З метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень діє антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» який працює у вигляді прямої, цілодобової телефонної лінії за номером (044) 284-00-07.

Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ

16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7).

ДФС України листом від 20.03.2018 №8113/7/99-99-08-01-04-14 «Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ» (далі – лист ДФС №8113) повідомила, що затвердженими Наказом №7 змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 №1456/26233, зі змінами (далі – Положення) урегульовано наступне.

1. Змінами до пунктів 2.5, 2.6 розділу II Положення розмежована компетенція територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ відповідно до повноважень, визначених п.п.19¹.1.9 п. 19¹.1 ст.19¹, п.п.19³.1.3 п.19³.1 ст.19³ розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Зокрема встановлено, що контролюючі органи в областях та місті Києві, Офіс великих платників податків ДФС та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють заходи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території, згідно із покладеними повноваженнями.

2. Пункт 3.15 розділу ІІІ Положення доповнено новим абзацом для доопрацювання питання реєстрації/анулювання реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної/припиненою шляхом перетворення.

Виходячи із особливостей реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи, визначений порядок дій контролюючого органу у випадку якщо юридична особа, яка утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням. Встановлено, що у цьому випадку контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення. Таке рішення приймається згідно з п.п.«б» п.184.1 ст.184 V Кодексу лише після спливу встановленого 10-денного строку та у разі якщо новоутвореною юридичною особою не було подано заяви для реєстрації платником ПДВ (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата державної реєстрації платника ПДВ – юридичної особи, припиненої в результаті перетворення).

3. Змінами до пунктів 5.6, 5.8, 5.10 розділу V Положення та змінами до додатка 5 до Положення розширений перелік посадових осіб контролюючого органу, яким надається право підписувати (затверджувати) рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та, відповідно, підписувати ріщення про скасування цих рішень.

Зокрема, передбачена можливість підписання рішень про анулювання реєстрації за ф. №6-РПДВ та ф. №7-РПДВ, а також рішень про скасування цих рішень, не тільки керівником, але й заступником керівника і уповноваженою особою контролюючого органу. При цьому встановлено, що примірники рішень за ф. №6-РПДВ та ф. №7-РПДВ зберігаються у контролюючих органах, які приймали рішення.

Лист ДФС №8113 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72869.html

Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДФС України, керуючись листом Міністерства юстиції України від 27.02.2018 №7519/3914-26-18/8.4.3 щодо присвоєння релігійним організаціям ознак неприбутковості, листом 21.03.2018 №8196/7/99-99-12-03-06-17 «Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій» (далі – лист ДФС №8196) повідомила наступне.

Змінами, внесеними до абзацу третього п.34 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, а для релігійних організацій – вимогам абзацу другого п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до Нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Керуючись вимогами Кодексу (у редакції з 01.01.2018), основною умовою для внесення релігійних організацій, які перебувають у Старому Реєстрі, до Нового Реєстру є відповідність вимозі щодо утворення та реєстрації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Релігійні організації утворюються у порядку, визначеному Законом України від 23.04.1991 №987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон №987) та іншими законодавчими актами, виданими відповідно до нього.

Згідно зі ст.13 Закону №987 релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Закон України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами (далі – Закон №755) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.

Пунктом 1 ст.16 Закону №755 передбачено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (п.2 ст.16 Закону №755).

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 №59 та скасування нормативних документів» затверджено Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004» (далі – Класифікатор).

Об’єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці – фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Класифікатором визначено такі види організаційно-правових форм господарювання як підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) (код 180); організація (установа, заклад) об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки, споживчої кооперації тощо) (код 440); релігійна організація (код 825).

Релігійними організаціями є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються із зазначених вище релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статтею 19 Закону України №987 встановлено, що релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи.

Відповідно до зазначеного листа Мін’юсту до релігійних організацій належать неприбуткові організації за кодом організаційно-правової форми 825 «релігійні організації».

Для решти організаційно-правових форм господарювання (таких як підприємство релігійної організації або організація (установа, заклад) релігійної організації) статус релігійних організацій повинен визначатись у кожному випадку окремо на підставі статуту такої неприбуткової організації, який розміщено на порталі електронних сервісів.

Лист ДФС №8196 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72867.html

Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році

ДФС України листом від 29.01.2018 №2646/7/99-99-12-03-04-17 «Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році» (далі – лист №2646) надала для використання у роботі рекомендації щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), в умовах дії Закону України від 07.02.2017 №1830-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» (далі – Закон № 1830).

Так, відповідно до п.110 Закону України від 21.12.2016 №1797-VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» з 01.01.2018 до п.255.1. ст.255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) внесено зміни у частині визначення кола платників Рентної плати, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (частина 3 ст.42 Водного кодексу України від 06.06.1995 №231/95-ВР зі змінам та доповненнями (далі – Водний кодекс)).

Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п.255.3 ст.255 Кодексу).

Відповідно до ст.49 Водного кодексу спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Законом №1830 до ст.49 Водного кодексу внесено зміни щодо повноважень з видачі дозволів на спеціальне водокористування, які покладено на територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1091 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань видачі дозволів на спеціальне водокористування» внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459», а саме:

● дозволи на спеціальне водокористування, видані до 03.06.2017 (включно), діють до моменту закінчення строку їх дії та їх анулювання з підстав, передбачених законом, здійснюється Держводагентством;

● з 01.01.2019 інформація про видачу дозволів на спеціальне водокористування є обов’язковим елементом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин, реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).

Лист ДФС №2646 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72865.html

Мешканці Дніпропетровщини спрямували до держбюджету понад 236 млн. грн. військового збору

Як повідомила керівник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук за перші два місяці поточного року на підтримку української армії від платників Дніпропетровської області надійшло 236,6 млн. грн., що на 52,8 млн. грн., або на 28,7% більше надходжень січня – лютого 2017 року.

«Загалом спостерігається стабільна динаміка надходжень військового збору. Так, якщо у січні 2018 року, відрахування на потреби Збройних сил України у регіоні складали 109,7 млн. грн., то вже у лютому поточного року - майже 127 млн. грн. І ми вдячні платникам Дніпропетровщини за сумлінну сплату податків», – підкреслила Оксана Томчук.

Нагадуємо, військовий збір впроваджено з 3 серпня 2014 року. Ставка збору складає 1,5% від об’єкта оподаткування. Платниками збору є фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.

Протягом січня – лютого поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали більше 70 тисяч адмінпослуг

На сьогодні 36 центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж двох місяців 2018 року ЦОПами області надано понад 70 тисяч таких послуг.

Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітний період надано понад 29 тисяч цих послуг.

Також користуються попитом суб’єктів господарювання та громадян послуги з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету. Так, за два місяці 2018 року центрами обслуговування платників регіону було надано 4,8; 4,2 та 3,9 тисячі послуг відповідно.

Станом на 01.03.2018 діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 187 працівників структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОП.

До уваги платників податків!

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Державною фіскальною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено:

- критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій;

- перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.

Роботу Єдиного реєстру податкових накладних та деяких електронних сервісів для платників податку на додану вартість в ІТС «Електронний кабінет» відновлено з урахуванням положень зазначеної постанови.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html

Коли необхідно задекларувати спадщину?

Громадяни, які у 2017 році отримали спадщину (дарунок) від спадкодавців, що не зазначені у п.п.174.2.1 п.174.1 ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані сплатити з вказаної суми спадщини (дарунка) ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ).

Отже, громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення та від нерезидентів зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати ПДФО і військовий збір до 1 серпня 2018 року.

Постачання якої програмної продукції звільняється від оподаткування ПДВ у 2018 році?

Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни до п.26¹ підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

· результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

· примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;

· будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

· криптографічні засоби захисту інформації.

В «Електронному кабінеті» платники податків мають можливість переглянути раніше подану звітність

У «Електронному кабінеті» за допомогою меню «Перегляд поданої звітності» користувач «Електронного кабінету» має можливість переглянути раніше подану податкову звітність до органів ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до Центрів обслуговування платників.

Слід зазначити, що користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Користувачу доступні всі типи звітів. Для зручності верхня панель навігації у вікні «Перегляд поданої звітності» дозволяє обмежити звітність за типами:

- J01 Прибуток;

- J02 ПДВ та Акцизний збір;

- J03 Місцеві платежі;

- J05 Інші платежі;

- J06 Ресурсні платежі;

- J07 Валютні платежі;

- J08 Рентні платежі;

- J11 Регіональні звіти;

- J13 Запити та довідки;

- J30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування;

- S01 Фінансова звітність;

- S02 Фінансова звітність (довідки);

- S03 Фінансова звітність (запити).

Для перегляду переліку всіх типів звітів, поданих за рік, необхідно обрати відповідний рік та значення «Всі» у фільтрі вибору місця.

Нагадуємо, що «Електронний кабінет» знаходится на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua.

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (далі – Постанова №204) внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246. Постанова №204 набрала чинності 24.03.2018.

Так, зокрема, внесеними змінами визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Єдиного реєстру податкових накладних, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі – ПН/РК) формується квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ.

ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС України відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Постанову №204 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

Місцеві громади Дніпропетровщини отримали більше 561 млн. грн. плати за землю

За два місяці поточного року надходження плати за землю від платників Дніпропетровської області склали 561,1 млн. грн., зокрема, юридичними особами сплачено 528,9 млн. грн., решта – фізичними особами.

В цьому році відбулося зростання доходів місцевих бюджетів Дніпропетровщини по платі за землю у порівнянні з січнем – лютим 2017 року на 9,4 млн. грн.

«Плата за землю посідає друге місце за обсягами надходжень до місцевих бюджетів області, її питома вага у 2018 році становить більше 15% у загальній сумі надходжень. Тому, позитивна динаміка у зборі плати за землю з одного боку є свідченням сумлінного ставлення платників області до виконання свого обов’язку щодо сплати податків, а з іншого є результатами спільних зусиль з місцевою владою регіону в напрямі легалізації земельних відносин», – зауважив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.

Затверджено показники, які визначають позитивну податкову історію платника ПДВ

ДФС України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків (лист ДФС України від 21.03.2018 №960/99-99-07-18 «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, визначені ДФС та погоджені Міністерством фінансів України»).

Так, платник податку на додану вартість (далі – платник податку) має позитивну податкову історію у випадку відповідності одному з наступних критеріїв:

¨ обсяг постачання, зазначений платником в податкових накладних/розрахунках коригування (далі – ПН/РК), зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК не перевищує 150 тисяч гривень на одного покупця – платника податку;

¨ обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців, становить більше 50 відсотків загального обсягу постачання товарів/послуг, зазначеного платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі;

¨ товари/послуги, що постачаються (виготовляються) платником податку, а саме придбання і постачання одного товару чи послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, складають більше 50 відсотків від загальної суми постачання товарів/послуг, зазначеної платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців;

¨ платник податку здійснює на постійній основі, протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести, реєстрацію ПН/РК в Реєстрі на постачання товарів/послуг з одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП, по яких обсяг постачання становить 20 відсотків від загального такого обсягу постачання;

¨ залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного (податкового) періоду (звітний період обирається відповідно до п.137.4 та п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями для певної групи платників) складає більше 1 млн. грн. та відображена у звітності, по якій граничні строки подання передують календарному дню розрахунку цього показника за умови, що з 01.01.2017 керівник та засновник не змінювались;

¨ наявність власних (право власності/користування), орендованих земельних ділянок становить понад 200 га включно або наявність орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га (станом на 01.01.2018), що задекларовані до 20.02.2018;

¨ сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) на одного працюючого перевищує суму ЄСВ з мінімальної заробітної плати в 1,5 раза за останні 12 місяців за умови, що з 01.01.2017 керівник та/або засновник не змінювались;

¨ загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 мільйонів гривень.

До уваги платників: оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення!

ДФС України оприлюднила доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.5.0 станом на 21.03.2018 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 року по 21.03.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.5.0) (станом на 21.03.2018)

Нові версії документів

  1. З метою практичної реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:

F/J1313201 – Скарга на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J1313301 – Заява про відкликання скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J1412303 – Рішення про врахування/не врахування Таблиці даних платника податків;

F/J1412403 – Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J1413201 – Рішення комісії з питань розгляду скарг;

F/J1413301 – Рішення про не врахування Таблиці даних платника податків.

  1. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії документів:

S0501408 – №14-ЗЕЗ. Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу;

S0601312 – №1-опт (кв). Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі;

S1000213 – №2-інвестиції. Капітальні інвестиції (квартальна);

S1616007 – № 31-авто. Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Великим платникам податків необхідно стати на облік за неосновним місцем обліку

Відповідно до п.64.7 ст.64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених ПКУ для великих платників податків (далі – ВПП).

У разі включення платника податків до Реєстру на нього поширюються особливості, визначені ПКУ для великих платників податків.

Після включення платника податків до Реєстру та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого ВПП.

Реєстр на 2018 рік затверджено наказом ДФС України від 26.09.2017 №632 «Про затвердження реєстру великих платників податків на 2018 рік».

Відповідно до п.п.1 п.2 розділу ІІІ Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №911 (далі – Порядок №911) Головні управління ДФС в областях, місті Києві та Офіс великих платників податків ДФС (далі – Офіс ВПП) після отримання Реєстру ВПП проводять роз’яснювальну роботу з ВПП, які не перебувають на обліку в контролюючих органах, що здійснюють супроводження ВПП, щодо виконання вимог ПКУ в частині обов’язковості переведення на облік до таких контролюючих органів, порядку такого переведення та забезпечують взяття на облік/зняття з обліку платників податків у відповідних контролюючих органах.

Управління Офісу ВПП знаходяться в адміністративно-територіальних межах міст: Києва, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку у цих управліннях ВПП здійснюється за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (додаток 9 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерста фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588)), яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку (розділ VII Порядку №1588).

Також відповідно до п.10.22 розділу 10 Порядку №1588 контролюючий орган за попереднім місцем обліку платника податків, включеного до Реєстру, здійснює передачу облікової справи платника податків до контролюючого органу за новим місцем обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік за новим місцем обліку.

Щодо ВПП, які не подали до відповідного контролюючого органу заяви за формою №1-ОПП у визначений п.3 розділу ІІІ Порядку №911 строк, ДФС приймає рішення про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження ВПП, чи іншого контролюючого органу. Рішення ДФС про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження ВПП, чи іншого контролюючого органу надсилаються ВПП, які не подали в установлені терміни заяву про взяття на облік до відповідного контролюючого органу, у вигляді повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі на електронну адресу, з якої надіслана остання прийнята ДФС податкова звітність, з використанням електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу, або на паперовому носії поштовим відправленням з повідомленням про вручення за формою №2-ВПП, наведеною в додатку 3 до Порядку №911 (п.4 розділу ІІІ Порядку №911).

Отже, враховуючи вищевикладене, ВПП необхідно подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (до Офісу ВПП або його управлінь) і такі ВПП повинні подавати звітність за неосновним місцем обліку до Офісу ВПП (в межах міст Києва, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова).

Більш детальніше у листі ДФС України від 21.03.2018 №8319/7/99-99-12-03-03-17 «Про виконання пункту 64. статті 64 Податкового кодексу України», який розміщено на веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72870.html

Результати контрольно-перевірочної роботи управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області за 2017 рік

В прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Результати контрольно-перевірочної роботи за 2017 рік» за участі заступника начальника відділу координації, звітності та аналізу управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Свірської.

Вона повідомила, що планові контрольно-перевірочні заходи спрямовані лише на ті підприємства, які свідомо не платять податки, використовуючи схеми мінімізації або ухилення.

Фактичні перевірки сьогодні проводяться лише у разі отримання інформації про порушення порядку проведення розрахункових операцій.

Так, в середньому у 2017 році у місяць проводилося 208 перевірок (29 планових та 178 позапланових).

За результатами контрольно-перевірочних заходів підрозділів аудиту донараховано в бюджет майже 1,5 млрд грн, з яких узгоджено з платниками 1 млрд грн. податкових зобов`язань. Надходження до бюджету у 2017 році складають 168,5 млн. гривень.

Протягом 2017 аудитом проведено:

- 347 фактичних перевірок з питань порушень при реалізації підакцизних товарів, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами яких сплачено близько 500 тис. Гривень;

- 53 перевірки дотримання вимог митного законодавства, за результатами яких надійшло 800 тис. гривень.

За словами Оксани Свірської, на 2018 рік визначено основний орієнтир в роботі – подальший розвиток системи якості, планування аудиторської діяльності виключно на високі ризики втрат бюджету.

З 01.01.2018 платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів

ДФС України листом від 26.03.2018 №8773/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання роз’яснення» (далі – лист ДФС №8773) щодо нарахування та сплати платниками єдиного податку авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів повідомила наступне.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п.297.4 ст.297 ПКУ дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Відповідно до п.п.57.11.1 п.57.11 ст.57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ.

Згідно з п.п.57.11.2 п.57.11 ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам будо прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

Лист ДФС №8773 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

Фізична особа – підприємець отримує пенсію за віком, призначену законодавством іноземної держави: що з ЄСВ?

Згідно з п.4 частини першої ст.4 та п.1 частини другої ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які повинні своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону №2464 підприємці звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державнго соціального страхування.

Право на пенсію мають як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (ст.8 Закону №1058).

Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП отримує пенсію за віком, яка визначена іноземним пенсійним законодавством, а не відповідно до Закону №1058, то така фізична особа не звільняється від обов’язку нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера є недійсним

Відповідно до п.172.3 ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Єдина база даних звітів про оцінку забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість.

Єдина база даних звітів про оцінку здійснює моніторинг звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та у разі його повноти, правильності та відповідності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам, реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального номера.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством України передбачено отримання нотаріусом звіту про оцінку, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера.

Пожертва неприбутковій організації: яка сума включається до податкової знижки?

Відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно з п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року (п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), податься до фіскального органу за місцем реєстрації.

Звітність платника транспортного податку, якщо протягом року здійснилась перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район

Відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПКУ).

Враховуючи норми п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою декларація з транспортного податку подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання такої декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».

Такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПКУ.

Декларація з транспортного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595).

Порушення митних правил та відповідальність, передбачена Митним кодексом України

Проблема правопорушень та боротьби з ними становить одну з найголовніших проблем будь-якої держави за всі часи її існування. Життя суспільства завжди регламентоване низкою правових норм та законів, призначених забезпечувати нормальне функціонування держави.

Одними із правопорушень є правопорушення у митній сфері, тобто при перетині кордону з товарами, транспортними засобами чи іншим чином. Відповідно до вимог Митного кодексу України одним з головних завдань митних органів і є запобігання та боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, що знаходить свій прояв у постійно здійснюваних заходах щодо виявлення, розкриття та припинення таких правопорушень.

ОЗНАКИ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Протиправність (порушення норм права)

Вина (умисел чи необережність)

Шкода (фізична, матеріальна, моральна)

Діяння (дія чи бездіяльність)

Караність (юридична відповідальність за скоєне)

Із слова «правопорушення» випливає перша та основна ознака – порушення певних правових норм. Якщо дії особи не регулюються нормами права, не заборонені ними, тоді не йдеться про правопорушення.

Обов’язковою ознакою правопорушення є вина того, хто його скоїв. Вина може бути умисною, коли особа діє свідомо, порушуючи закон, або з необережності. За психологічними ознаками правопорушення як вчинок завжди має свідомо-вольовий характер, тобто здійснюється під контролем волі і свідомості суб’єкта. Правопорушенням є лише те діяння, яке вчиняється як результат прояву усвідомленої волі особи і вчинене з її вини (душевнохворий не усвідомлює наслідків).

За своїм соціальним значенням протиправна поведінка (правопорушення) соціально шкідлива, тобто спричиняє чи може спричинити шкоду нормальним суспільним відносинам, правам, свободам, законним інтересам суб’єктів. Ця шкода може бути різною залежно від наслідків протиправного діяння, його соціальної оцінки (матеріальною і моральною, значною і незначною).

Зовнішня (об’єктивна) характеристика правопорушення полягає в тому, що воно завжди є діянням суб’єкта (дія чи бездіяльність), яке з юридичного погляду виражається:

  1. у невиконанні суб’єктом своїх обов’язків, що випливають з договору чи закону;
  2. у недотриманні заборон, установлених правовими нормами;
  3. у зловживанні суб’єкта своїми правами, створенні будь-яких перепон для використання своїх прав іншими суб’єктами (наприклад, правомочностей власника стосовно володіння, користування, розпорядження своїм майном) тощо.

Різноманітні наміри, з приводу вчинення правопорушень не є правопорушеннями і вважаються юридично нейтральними, поки вони не проявилися як конкретні протиправні вчинки (діяння) суб’єктів.

Контролюючі можливості держави полягають у тому, що вона може притягнути до юридичної відповідальності за правопорушення з метою поновлення порушених прав суб’єктів з наступним покаранням правопорушника. Слід враховувати, що правопорушення можливе лише тоді, коли воно вчинене деліктоздатним суб’єктом, тобто суб’єктом, здатним згідно із законом самостійно нести юридичну відповідальність за власні винні протиправні діяння.

Юридична відповідальність – це закріплений у законодавстві і забезпечений державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали, перенести несприятливі наслідки.

Залежно від виду правопорушення і способу покладення відповідальності розрізняються.

Кримінальна відповідальність – покладається за злочин і лише судом у вигляді кримінального покарання.

Адміністративна відповідальність – за адміністративні правопорушення, покладається різними адміністративними органами у вигляді арешту, штрафу, позбавлення спеціального права тощо.

Дисциплінарна відповідальність – за дисциплінарні проступки у межах службової діяльності, яка накладається начальником, у підпорядкуванні якого знаходиться правопорушник.

Цивільно-правова відповідальність – покладається за цивільно-правові позадоговірні порушення, які завдають матеріальні збитки або моральну шкоду потерпілому, а також за порушення договірних обов’язків (пеня, штраф, відшкодування збитків). Будується на принципі еквівалентності, повного відшкодування збитків, покладається судовими органами або добровільно реалізується самим порушником: добровільно сплачується пеня, відшкодовується шкода.

Матеріальна відповідальність працівників настає за матеріальну шкоду, завдану підприємству, установі при виконанні службових, трудових обов’язків, має обмежений характер.

Таким чином, протиправна поведінка може бути визнана правопорушенням, якщо вона є: діянням (дія чи бездіяльність); протиправною; винною; соціально шкідливою (небезпечною); караною.

Виходячи із вищенаведеної загальної інформації щодо поняття, ознак та видів правопорушень, а також юридичної відповідальності за їх скоєння можна стверджувати, що порушення митних правил – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок правового регулювання переміщення через митний кордон і за яку міжнародними та національними нормами права передбачено юридичну відповідальність.

Порушення митних правил відносяться до категорії адміністративних правопорушень. Згідно з статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств.

Відповідальність за порушення митних правил – це специфічне реагування держави на порушення митних правил, що полягає в застосуванні стягнення до суб’єкта порушення митного законодавства.

Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності. Адміністративні стягнення здійснюють моральний або матеріальний вплив на правопорушника.

Норми, що встановлюють відповідальність за порушення митних правил, містяться в Митному кодексі України, а саме в розділі ХVIII «Порушення митних правил і відповідальність за них. Відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил» та розділі ХІХ «Провадження у справах про порушення митних правил».

Оскільки порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, то у випадку, якщо при провадженні в справах про порушення митних правил виникають питання, що не врегульовані Митним кодексом України, слід керуватися нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 459 Митного кодексу України зазначає, що суб’єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств. Громадянами є фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства.

Під поняттям «посадові особи підприємств» слід розуміти керівників та інших працівників цих підприємств (як резидентів, так і нерезидентів), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за виконання вимог, установлених Митним кодексом України, законами й іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.

Іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають притягненню до відповідальності за порушення митних правил на тих же підставах, що й громадяни України.

У разі виявлення у порядку, встановленому Митним кодексом України, фактів переміщення через митний кордон України особами, які користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, товарів з порушеннями митного законодавства, такі товари, якщо вони є предметами цих правопорушень, не підлягають пропуску через митний кордон України й передаються для зберігання митному органу до вирішення питання про відповідальність зазначених осіб дипломатичним шляхом.

Не є порушенням митних правил дія, яка хоч і визначається Митним кодексом України як така, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку.

Види адміністративних стягнень:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення – безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками).

Попередження, як стягнення за порушення митних правил, є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Рішення про попередження приймається керівником митного органу або його заступником у формі постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 391 Митного кодексу України. Постанова оголошується правопорушникові. Який саме із заступників керівника митного органу накладає стягнення, кодексом не вказано, але, як правило, цією особою є начальник служби боротьби з контрабандою та митної варти.

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на осіб за порушення митних правил у випадках і межах, установлених Митним кодексом України.

Конфіскація, як стягнення за порушення митних правил, полягає в примусовому вилученні безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування від митного контролю безпосередніх предметів порушення митних правил, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, і безоплатній передачі їх у власність держави. Конфіскація вказаних предметів, товарів і транспортних засобів застосовується незалежно від того, чи є вони власністю особи, яка вчинила правопорушення. Застосування конфіскації вищезазначених предметів та транспортних засобів, які не є власністю особи, що вчинила правопорушення, є специфічною нормою, яка властива лише для митного права.

Не підлягають конфіскації транспортні засоби, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до встановленого розкладу руху на підставі міждержавних (міжвідомчих) угод про транспортне сполучення.

Даний вид стягнення застосовується виключно за рішенням суду у випадках, обсязі й порядку, що визначаються Митним кодексом України.

Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 Митного кодексу України розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 – 481, 485 Митного кодексу України, – не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 Митного кодексу України розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 – 485 Митного кодексу України, – не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

Розгляд звернень громадян. Доступ до публічної інформації

Днями, в прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Розгляд звернень громадян. Доступ до публічної інформації» за участі начальника відділу організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг, розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Євгена Суднікова.

Він доповів стосовно питання розгляду звернень громадян у 2017 і 2018 роках: «У 2017 році в фіскальні органи в Дніпропетровській області надійшло 582 письмових звернення громадян, серед яких 570 заяв, 10 скарг та 2 пропозиції. Проведено 40 особистих прийомів, з них 5 колективних звернень від громадян. Також, надійшло 130 письмових запитів на надання публічної інформації (від юридичних осіб – 44 і фізичних – 86).

За 2 місяці поточного року надійшло 120 письмових звернень громадян: 119 заяв та 1 скарга. На особисті прийоми громадяни не зверталися.

Стосовно письмових запитів на інформацію – їх надійшло 41 (від юридичних осіб – 6 і фізичних – 35)».

Євген Судніков зазначив, що усі запити виконані відповідно до вимог чинного законодавства, якісно та у зазначений законом термін.

Дохід, отриманий від продажу одного автомобіля протягом звітного року, не оподатковується

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст.173 ПКУ, відповідно до п.173.1 якої дохід платника ПДФО від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.2 ст.167 ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п.173.1 ст.173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Водночас, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п.173.2 ст.173 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п.173.2 ст.173 ПКУ не оподатковується. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Для оформлення пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів необхідний реєстраційний номер облікової картки платника

Відповідно до п.70.5 ст.70 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.

Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.

Нагадуємо, що згідно з п.70.12 ст.70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами – підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:

¨ виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи;

¨ укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є об’єкти оподаткування та щодо яких виникають обов’язки щодо сплати податків і зборів;

¨ відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків;

¨ заповнення фізичними особами, визначеними у п.70.1 ст.70 ПКУ, митних декларацій під час перетину митного кордону України;

¨ сплати фізичними особами податків і зборів;

¨ проведення державної реєстрації фізичних осіб – підприємців або видачі таким особам спеціальних дозволів (ліцензій тощо) на провадження деяких видів господарської діяльності, а також реєстрації незалежної професійної діяльності;

¨ реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об’єктом оподаткування, або прав на нього;

¨ подання контролюючим органам декларацій про доходи, майно та інші активи;

¨ реєстрації транспортних засобів, що переходять у власність фізичних осіб;

¨ оформлення фізичним особам пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів;

¨ в інших випадках, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Звільнення від оподаткування ПДВ: набула чинності постанова «Про внесення змін до постанови

Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. №79»

28.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №167 (далі – Постанова №167), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №79 «Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України».

Постановою №167 внесені зміни у перелік технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, а також у перелік комплектувальних виробів і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Слід зазначити, що основною підставою для звільнення від оподаткування додатковим імпортним збором товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів найменуванням та опису виробів, які зазначено в вищевказаних переліках.

Постанову №167 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.03.2018 №59.

До уваги страхувальників – підприємців!

Звертаємо увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435) роботодавці зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку №435 (п.1 розділ ІІІ Порядку №435).

Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт складений з порушенням вимог Порядку №435, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п.6 розділу ІІ Порядку №435, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався (п.8 розділу ІІ Порядку №435).

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку №435 (п.10 розділу ІV Порядку №435).

ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.11 розділу ІV Порядку №435).

ФОП, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.18 ІV Порядку №435).

Помилки, які здійснюють ФОП при заповненні Звіту: подані Звіти не відповідають обраній системі оподаткування, чим порушуються норми Порядку №435, а також невірно зазначається період, за який нараховано ЄСВ.

Порядком №435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, також Порядком №435 не передбачено самостійне виправлення зазначеного вище типу помилок.

Пунктом 16 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що відповідальність за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Слід зауважити, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08.07.201 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, платники ЄСВ несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст.25 цього Закону та ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Податківці області прийняли участь у презентації проведення інформаційної кампанії

У зв’язку із проведенням інформаційної кампанії щодо початку перевірок інспекторами праці роботодавців виконуюча обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна та начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов прийняли участь у прес-конференції у міській раді міста Дніпра.

«На сьогодні, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області є основним партнером бізнесових структур, які працюють заради однієї мети – розвитку підприємництва в країні та Дніпропетровській області. Одним з пріоритетних напрямів діяльності органів фіскальної служби є запобігання використанню незадекларованої праці та виплати заробітної плати в «конвертах». Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни, життєвий рівень населення в цілому по Україні та в Дніпропетровському регіоні. Тому, значна увага надається роз’яснювальній роботі з приводу легалізації заробітної плати»,- висловила позицію податкової служби Ірина Сікіріна.

Через засоби масової інформації, на семінарах та особистих співбесідах із суб’єктами господарювання постійно інформується про розміри заробітної плати, переваги оформлення найманого робітника тощо.

Ірини Сікіріна також відмітила: «Фіскальною службою ведеться і аналітична робота по виявленню роботодавців, що порушують податкове законодавство. Згідно аналізу звітності, яку ми отримуємо, близько 3,6 тисячі роботодавців сплачують заробітну плату нижче мінімально встановленої законодавством».

У поточному році з питаннь упередження порушень податкового законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам перевірено 27 СГ – юридичних та фізичних осіб.

Встановлено порушення по 23 перевіркам з податку на доходи з фізичних осіб та 11 перевіркам по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За донарахованими сумами до бюджету надійшло ПДФО 459,5 тис.грн.

За рахунок легалізації 534 робочих міст, в бюджет додатково надійшло 333,0 тис.грн. податку на доходи з фізичних осіб, 27,7 тис.грн. військового збору та 407,0 тис.грн. єдиного соціального внеску.

Начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владиславом Воіновим озвучені основні зауваження, які виникають у контролюючих органів до податкових агентів при складанні розрахунку ф.№1ДФ.

На прес-конференції також презентовано початок перевірок інспекторами праці роботодавців. Відмічено, що наймані працівники, відстоюючи свої законні права пишуть про порушення під час виплат заробітної плати, в тому числі в «конвертах», та оформленню взаємовідносин з роботодавцями.

Фіскальна служба та Інспекція з питань праці та зайнятості населення міськради і в подальшому співпрацюватимуть, відстоюючи законні інтереси найманих працівників надходження до місцевих бюджетів.

В заключному слові в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна зауважила, що у подальшому ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з ГУ Держпраці в Дніпропетровській області та Інспекцією з питань праці та зайнятості населення міськради розроблять ряд сумісних заходів, в яких будуть зазначені питання проведення перевірок роботодавців (що потрапили до групи «ризику») щодо дотримання ними норм трудового, податкового та іншого законодавств.

Митники мають ефективні методи виявлення контрабандистів. ДФС зібрала ТОП-схованок, які використовують порушники

Про найвигадливіші схованки контрабандистів, найбільш зухвалі спроби провезення контрабанди та сучасні методи боротьби митників з такими злочинами розповів під час брифінгу в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, кожен рік митники виявляють на мільярди гривень товарів, які заборонені до переміщення або приховані від митного контролю.

«Контрабандисти завжди були дуже вигадливими, але й у митників є ефективні технології, свої секрети, досвід, що дозволяють розпізнати контрабанду або людину, що її переміщує, та навіть знати про спроби незаконного переміщення товарів ще до того, як вони з'являться на митному кордоні України», - зазначив Мирослав Продан.

Так, на початку цього року співробітники Харківської митниці ДФС виявили 43 пакети з коноплею у голові ляльки, яка знаходилася в експортному міжнародному експрес-відправленні. У даному випадку спрацював службовий пес Любомир. «Злочинцям здавалось, що іграшки не викликають цікавості чи підозри. Але митники мають величезний досвід та чудово розуміють логіку людини, яка намагається щось сховати», - заявив очільник ДФС.

Також у січні цього року у зоні митного посту "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС було виявлено 95 тис. пачок цигарок без акцизних марок, які були заховані всередині дощок.

«Сигарети дуже часто ховають у дошках. Працюють ювелірно - випилюють всередині дошки спеціальні отвори – і складають в них пачки сигарет. Дуже копітка робота. Але, враховуючи різницю у вартості сигарет в Україні і країнах Євросоюзу, ділки вперто намагаються займатись цим незаконним бізнесом», - повідомив Мирослав Продан.

Щодо бурштину, то його частіше всього ховають у мікроавтобусах. Контрабандисти розраховують на те, що з Західної України у Європу щоденно їдуть тисячі «бусів» - і всі автомобілі митники фізично не в змозі проконтролювати. Але така думка помилкова.

Так, увечері 23 березня у зоні діяльності митного посту «Смільниця» Львівської митниці ДФС в автомобілі «Mersedes-Benz», який прямував до Польщі, був виявлений бурштин вагою майже 149 кг. Він був прихований у спеціально виготовленому сховищі у даху.

Ще одне популярне у контрабандистів місце для схованок, за словами Мирослава Продана, це – панель приборів. Наприклад, у зоні діяльності Волинської митниці ДФС у панелі приборів митники знайшли схований пакунок з бурштином.

Найулюбленіша ж схованка в автомобільних контрабандистів – паливний бак. У лютому цього року на Волинській митниці ДФС у паливному баці легковика було виявлено 1,1 кг кокаїну. Наркотики були розфасовані в чотири поліпропіленових пляшки ємністю 0,5 л. Приблизна вартість такого "товару" – 150 тис доларів.

Як повідомив очільник ДФС, дошки та паливні баки частіше використовують злочинці на західному кордоні. Контрабандисти у Одесі, наприклад, користуються іншими схованками. Так, майже рік тому одеськими митниками виявлено 176,7 кг амфетаміну, який було приховано у підошвах взуття, що зайшло в Україну з Лівану.

Щодо контрабанди зброї, то у липні 2017 року на митному посту «Угринів» Львівської митниці було вилучено 43 одиниці пістолетів, які водій заховав у запасному колесі в розібраному вигляді.

«Наркотики везуть через Україну транзитом – для наркотрафіку немає кордонів. Фантазія у контрабандистів працює непогано – хтось ховає кокаїн у пакеті с картоплею фрі, хтось намагається завезти велику суму грошей у коробках з-під цукерок, хтось – у паливному баці автомобіля, а деякі кур’єрі у власному шлунку», – повідомив Мирослав Продан.

У попередніх роках були затримані "туристи" з Бразилії, які проковтнули велику кількість капсул з героїном, і фактично перевозили контрабанду у собі. Однак митникам вдалося виявити в шлунках злочинців контрабанду та затримати їх. Виявлено понад 2 кг кокаїну в 208 капсулах та майже 600 г героїну.

Очільник ДФС також повідомив про випадок, коли один з таких "кур'єрів" загинув прямо в аеропорту. Одна з капсул розірвалася в шлунку і людина миттєво загинула.

«Як розпізнати людину, яка провозить контрабанду, зокрема, наркотичні речовини? Зрозуміло, що митники отримують інформацію від правоохоронців, від митних служб інших країн, але доволі часто злочинців видає поведінка. Контрабандист нервує, тому доволі часто «переграє», «не дограє» - іншими словами, поводить себе неадекватно ситуації», - розповів Мирослав Продан.

За його словами, досвідченому митнику така реакція на 90% може сказати чи є в діях людини щось протизаконне, чи ні.

Мирослав Продан: Без кримінальної відповідальності побороти контрабанду як явище фактично неможливо

Боротьбу з контрабандою необхідно починати з введення кримінальної відповідальності за таку діяльність. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі програми «Подія» телеканалу «Прямий».

За його словами, сьогодні в Україні відповідальність за контрабанду – адміністративна. Однак на останній зустрічі з бізнесом, яку проводили Президент України і Прем’єр-міністр, бізнес вже сам ініціює питання кримінальної відповідальності за таке явище, як контрабанда.

“Я переконаний, що саме з цього треба розпочинати. Без відповідальності це явище побороти або навіть його мінімізувати фактично неможливо. У нас є абсолютно зрозуміла модель, яка підготовлена на сьогодні. І у разі прийняття змін до законодавства на предмет криміналізації статті Митного кодексу за контрабанду та порушення митних правил, я переконаний, ситуація абсолютно зміниться», – підкреслив Мирослав Продан.

Другий аспектом ефективної боротьби з контрабандою, на думку очільника ДФС, є забезпечення митниці всіма необхідними засобами контролю для того, щоб мінімізувати людський фактор.

«Сьогодні багато розвинутих країн світу дійшли до розуміння "електронна митниця", де посадову особу в пункті пропуску фактично не бачиш. У нас сьогодні розроблена відповідна модель. Більше того, ми вперше під розбудовану модель отримали фінансування. І сьогодні у нас є декілька пріоритетів, за допомогою яких ми суттєво зменшимо рівень проникнення контрабанди на митну територію України», – розповів Мирослав Продан.

Серед таких пріоритетів – встановлення скануючих систем безпосередньо в пунктах пропуску на державному кордоні України, систем фото- і відеофіксації. Так, ДФС вже реконструйовано низку пунктів пропуску, які модернізовані системами фото- і відеоспостереження з виведенням їх таргетинговий центр в центральному апараті. За рахунок цього посадова особа в режимі он-лайн відслідковує всі процеси і може оперативно впливати через відео-зв’язок на співробітників, які знаходяться в пункті попуску.

Сприятиме боротьбі з контрабандою і використання GPS-замків та встановлення в пунктах пропуску вагових комплексів. Так, завдяки першим на електронній карті України відслідковується рух транспортного засобу із GPS-замком по митній території України: його зупинки, збавлення швидкості, відхилення від маршруту тощо.

За рахунок вагових комплексів можна буде визначити підміну товару чи будь-які дії з вантажем, які здійснювалися після виїзду автомобіля з пункту пропуску і до його прибуття в митницю призначення.

«Це основних чотири пріоритетних напрями. А з використанням принципу "єдиного вікна", я переконаний, за цим і буде майбутнє. Оскільки ця модель сьогодні функціонує у всіх розвинутих країнах", – наголосив очільник ДФС.

Мирослав Продан ще раз підкреслив, що саме за рахунок забезпечення митниць сучасними та ефективними технічними засобами митного контролю і переведення в режим он-лайн всіх процесів необхідно здійснювати боротьбу з контрабандою, тим потужним ресурсом, який ще знаходиться в «тіні».

ДФС продовжує бути лідером по виконанню постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»

Кабінет Міністрів України у грудні 2017 року ухвалив зміни до Положення «Про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 835 (постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1100 «Про внесення змін до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Постанова № 1100 набрала чинності 9 лютого 2018 року.

Зазначеною постановою за ДФС закріплено 40 наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

Згідно з матеріалами від ТЕКСТИ.org.ua (Texty.org.ua) ДФС є:

- лідером за публікацією відкритих даних ТОП – 12 центральних органів виконавчої влади з найбільшою часткою оприлюднених на data.gov.ua наборів даних згідно з постановою Кабінету Міністрів України

- серед ТОП – 10 розпорядників за кількістю оприлюднених наборів даних формати всіх наборів даних повністю відповідають їх типам

- cеред ТОП – 10 розпорядників за кількістю оприлюднених наборів даних, публікація наборів даних у машиночитаних форматах

- серед ТОП – 10 розпорядників за кількістю оприлюднених наборів даних, коректність оформлених ключових слів у наборах даних

Мирослав Продан: ДФС докладе всіх зусиль для зміцнення безпеки на митному кордоні

Підвищення обізнаності про контроль за торгівлею стратегічними товарами та експортний контроль обговорили сьогодні, 26 березня, представники країн-учасниць Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ), Управління з наркотиків та злочинності Організації Об’єднаних Націй під час регіональної наради.

Учасники засідання розглянули питання імплементації Резолюції 1540 Ради Безпеки ООН щодо впровадження ефективних заходів для попередження поширення ядерної, хімічної та біологічної зброї, особливо в терористичних цілях, в Україні, Грузії, Молдові та Азербайджані.

Зокрема, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан відзначив готовність фіскальної служби до впровадження нових методів у боротьбі з транснаціональною злочинністю. Цьому значно сприяє приєднання України до глобальної системи контролю за незаконним обігом наркотиків, зброї та фальсифікату. 2 березня в Одеському морському порту почав роботу перший підрозділ портового контролю, а вчора в аеропорту «Бориспіль» запущений другий.

«Останнім часом Програма УНЗ ООН та ВМО з контролю за контейнерами сприяє зміцненню потенціалу України у протидії транснаціональній злочинності та участі нашої країни у спільних зусиллях світової спільноти у цій сфері. Ми вдячні за допомогу, яка надається митним органам України у протидії митним правопорушенням та незаконному ввезенню в Україну вибухових та наркотичних речовин, зброї, товарів військового та подвійного призначення. Завдяки такій співпраці ми вже маємо позитивні результати», – наголосив Мирослав Продан.

За його словами, важливим кроком у протидії злочинності на кордоні стало створення в Україні перших двох підрозділів портового контролю у рамках Програми з контролю за контейнерами, працівники яких пройшли все необхідне навчання.

На сьогодні в ДФС працюють над виділенням фінансування для оснащення цих підрозділів сучасними засобами митного контролю.

Очільник ДФС також підкреслив, що особлива увага приділяється питанню контролю за переміщенням товарів військового та подвійного призначення.

«Ми постійно розробляємо та оновлюємо профілі ризиків в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор». Неухильно, у рамках своєї компетенції, виконуємо резолюції Радбезу ООН з питань застосування санкцій у відношенні до окремих держав та юридичних осіб. Проводимо регулярне навчання та підвищення кваліфікації наших співробітників», – розповів Мирослав Продан.

Такий комплексний підхід, впевнений він, дозволяє ДФС ефективно упереджувати незаконне переміщення через митний кордон України товарів військового та подвійного призначення.

Мирослав Продан також наголосив, що своєю участю в Програмі з контролю за контейнерами Україна зробить вагомий внесок у зміцнення безпеки в регіоні, а також в міжнародне співробітництво, спрямоване на боротьбу з транснаціональною злочинністю.

У свою чергу учасники зустрічі відзначили важливість приєднання України до Програми та закликали до більш активної роботи всіх країн-учасниць у напрямі впровадження всіх параметрів безпеки щодо протидії незаконному переміщенню ядерної, хімічної та біологічної зброї.

За їх словами, необхідно знаходити усі способи та механізми для реалізації Резолюції Радбезу ООН. Важливим кроком, зокрема, є раціональне управління ризиками на митницях, застосування технологій, які можуть сприяти виявленню прихованих товарів, та міжнародне співробітництво у цьому напрямі.

За два місяці фізичні особи сплатили 14,1 млн. грн. транспортного податку

Протягом січня-лютого 2018 року власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів 14,1 млн. грн. транспортного податку, що на 56,5% більше від запланованого. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума сплаченого податку зросла на 2,4 млн. грн., або на 20%.

Із зазначеної суми у лютому надійшло 7,4 млн. грн. транспортного податку з фізичних осіб, що також перевищує показник лютого 2017 року на 900 тис. грн., або на 12%.

Найчастіше фізичні особи сплачували транспортний податок за автомобілі таких марок, як MERCEDES-BENZ, BMW, LEXUS, AUDI, LAND ROVER RANGE ROVER.

Загалом протягом 2017 року за елітні автівки до бюджетів було сплачено 132,2 млн. грн. транспортного податку з фізичних осіб.

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік.

До уваги платників податків податку на додану вартість!

Відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Платник податку у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201. До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

Необхідно врахувати, що Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Платники податків матимуть сервіс для створення та надсилання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації з додатками та заяву про відмову від поданої ним Скарги через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

До уваги всіх фінансових установ та платників податків!

Для платників податків Державною фіскальною службою України запроваджено новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.

30.03.2018 Державною фіскальною службою України підписано Угоду про інформаційне співробітництво щодо надання сервісної послуги з передачі фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (далі – Угода), яка є публічним письмовим договором, відкритим для приєднання фінансових установ шляхом підписання Договору приєднання та Порядку отримання даних з фінансової звітності.

Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами Електронного кабінету:

фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;

платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.

Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронна сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».

Іван Романов: За 10 років функціонування Контакт-центром ДФС надано понад 19 млн. послуг

З моменту створення, з 31 березня 2008 року по 2017 рік, Контакт-центр ДФС надав понад 9,1 млн. інформаційно-довідкових послуг платникам телефоном, факсом та електронною поштою. Про це повідомив директор Інформаційно-довідкового департаменту ДФС Іван Романов.

За його словами, з перших днів роботи Контакт-центру спостерігалося щоденне зростання попиту серед населення на інформаційні послуги, про що свідчить статистика звернень. Так, у 2008 році було надано 142,4 тис. відповідей, в 2010 році — 425,2тис., в 2017 році – вже надано майже 1,2 млн. відповідей.

«Контакт-центр є своєрідним індикатором проблемних питань, які виникають у процесі справляння податків, митних платежів, єдиного внеску. Чим більше звернень надходить до Контакт-центру, то чіткіше розуміємо, де існують проблеми. І це дає можливість службі реагувати на них і визначати пріоритетні питання, які потребують вирішення», - зазначив Іван Романов.

Він повідомив, що заявники також мають можливість цілодобово звертатися до сервісу «Пульс» (обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі Контакт-центру ДФС напрямок «4» та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua) з інформацію щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб ДФС та її територіальних органів. Результати розгляду інформації клієнти отримують протягом 3 робочих днів.

З початку роботи сервісу «Пульс», з 2012 по 2017 роки, до нього звернулось майже 32 тис. заявників. Задоволеність результатами розгляду інформації висловили 75 відсотків опитаних респондентів.

Платники податків також мають можливість самостійного пошуку інформації шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру телефоном, електронною поштою та письмово за допомогою загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). З 2013 року зафіксовано понад 10 млн. звернень платників до ЗІР.

«Цього року виповнюється 10 років з моменту, як було започатковано абсолютно новий механізм в організації обслуговування платників податків, який надав можливість громадянам з усіх регіонів України та за її межами, отримувати кваліфіковані інформаційно-довідкові послуги у режимі он-лайн у зручний для них час за телефоном, факсом та електронною поштою, не витрачаючи час на особисте відвідування органів ДФС. Проект «Модернізація державної податкової служби – 1», який був передумовою для створення Інформаційно-довідкового департаменту та підписання Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, цілком себе виправдав», – підкреслив Іван Романов.

Казначейство США надаватиме допомогу в модернізації ІТ-складової ДФС

Питання забезпечення розвитку ІТ-складової діяльності Державної фіскальної служби України стало ключовим під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з радником Офісу технічної допомоги Казначейства США Джулією Рашин.

Місія Офісу технічної допомоги протягом двох тижнів вивчала роботи ІТ-системи в ДФС та проблемні питання, які існують в цій сфері. За результатами цієї роботи Офісом технічної допомоги спільно з фахівцями ДФС будуть розроблятися процеси, які дозволять перейти на більш сучасні та модернізовані способи провадження діяльності служби.

За словами Мирослава Продана, для ДФС важливою є незаангажована оцінка та реалістичні пропозиції щодо покращення ситуації та розбудови ІТ-системи ДФС.

Він закцентував увагу на тому, що протягом тривалого часу, починаючи з 2009 року, не відбувалось системного оновлення ІТ-складової фіскальної служби. Але минулого року вдалося передбачити у бюджеті на 2018 рік значні кошти на її модернізацію.

«Протягом минулого року ми запровадили повноцінну роботу Електронного кабінету платника, оформлення за принципом «єдиного вікна» на митниці, а також електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість. Успішне впровадження цих електронних сервісів, яке нам вдалося реалізувати у 2017 році, було б неможливим без зміни серверного обладнання», - зазначив очільник ДФС.

За його словами, ДФС на сьогодні має ресурс, який необхідно спрямувати в найбільш актуальному напрямі розбудови інформаційних технологій служби.

«Ми зможемо поєднати пропозиції Офісу технічної допомоги з баченням проблематики з боку ДФС та виробити абсолютно правильну стратегію покращення та модернізації ІТ-складової», - зазначив Мирослав Продан.

За словами Джулії Рашин, першочергової уваги потребує аналіз кадрових потреб ІТ-сфери ДФС, зокрема, визначення належної кількості персоналу для забезпечення реалізації проектів з модернізації системи, запровадження програмного менеджменту при управлінні фінансами. Важливо також забезпечити належне управління ризиками, з якими може стикатися ІТ-система, та визначити пом’якшувальні фактори для здійснення управління цими ризиками. Крім того, необхідно запровадити належне проектне управління, що є своєрідним страховим механізмом, який буде сприяти забезпеченню ефективного використання коштів та належної реалізації проектів.

У ДФС обговорили шляхи співпраці України та Японії у митній сфері

Державна фіскальна служба України активізує співпрацю з представниками Митного та тарифного бюро Японії. На сьогодні фіксується зростання торгівельно-економічних відносин між Україною та Японією, саме тому співробітництво у митній сфері між двома країнами потребує нового імпульсу. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з представниками японської делегації, яка стала результатом двосторонньої зустрічі в Пекіні на початку лютого в рамках Першої глобальної конференції з трансграничної електронної комерції.

За його словами, Україна розглядає Японію в якості важливого торговельного партнера і для двох країн потрібно будувати свої відносини таким чином, щоб вони були результативними для обох сторін.

Перш за все, на думку очільника ДФС, врегулюванню таких відносин ефективно б сприяло укладання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Японії про взаємну допомогу в митних справах.

«Україна та Японія наразі не мають договірно-правової бази, за якою б здійснювалося співробітництво у сфері взаємної допомоги. Однак в контексті зростання обсягів торгівлі між нашими країнами, а також перспектив співпраці між ДФС та Митним і тарифним бюро Японії укладання такого документу дозволило б будувати наші відносини на взаємовигідних умовах», – підкреслив Мирослав Продан.

Він також зазначив, що для фіскальної служби надзвичайно цікавим та корисним є досвід Японії, яка є світовим лідером із запровадження новітніх інформаційних технологій у сфері митного оформлення.

Так, наразі здійснюється оснащення митних лабораторій ДФС, митних постів, мобільних груп відповідними технічними засобами, зокрема для виявлення вибухових та наркотичних речовин, дорогоцінних каменів та металів, контрабанди тощо, тому досвід та технічна допомога з боку японської сторони є досить важливою.

«Ми зацікавлені в співпраці з японськими колегами з широкого кола питань міжнародної технічної допомоги. Зокрема, це стосується подальшого підвищення кваліфікації наших співробітників, особливо з питань управління ризиками та здійснення митного аудиту», – зазначив Мирослав Продан.

Очільник ДФС також поінформував представників японської делегації про заходи ДФС щодо спрощення митних процедур та нових методик роботи українських митниць. Так, важливим кроком є функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно», за яким на сьогодні оформлюється 74,5% митних декларацій. Експеримент прикордонної та митної служб щодо спрощеного порядку оформлення осіб та транспортних засобів за принципом «Однієї зупинки» після успішної реалізації у пункті пропуску «Нові Яриловичі» з 1 березня поширено ще на 12 пунктів пропуску. Налагоджена співпраця між ДФС та Держприкордонслужбою України щодо обміну інформацією на центральному та регіональному рівнях у режимі реального часу щодо фізичних осіб та транспортних засобів.

Впровадження українською фіскальною службою таких новацій було позитивно відзначено японською стороною. Представники японської делегації також висловилися за необхідність обміну інформацією у правому полі. Зокрема, було висловлено можливість підписання Меморандуму про взаєморозуміння після узгодження сторонами всіх питань та проходження необхідних для цього процедур.

Крім того, представники Митного та тарифного бюро Японії запевнили українських колег у готовності до обміну досвідом у митній сфері.

Зацікавленість з боку японських колег викликала і робота Регіонального навчального кінологічного центру ВМО, відкритого на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС у Хмельницькому. Зокрема, було запропоновано проведення спільних навчань кінологічних команд.

Довідково:

Обсяги торгівлі між Україною та Японією у 2017 році склали 942 млн. дол. США, що на 28%, або на 204 млн. дол. США більше у порівнянні з 2016 роком.

За обсягами товарообігу Японія зайняла 22 місце серед всіх країн-торговельних партнерів України у 2017 році.

Стратегія розвитку ДФС відповідає пріоритетам Уряду

Розроблені Стратегічні ініціативи розвитку ДФС до 2020 року повністю відповідають затвердженому вчора Кабінетом Міністрів України Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік.

Так, в обох програмах передбачено спрощення процедури розрахунків платників з бюджетом шляхом запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (крім сплати податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації пального).

Очікується, що ці новації сприятимуть спрощенню для платників податків процедури розрахунків з бюджетом, ефективному функціонуванню єдиного рахунку, у тому числі завдяки встановленню заборони на звернення стягнення та накладання арешту на кошти, які містяться на такому рахунку.

Для створення сприятливих умов ведення господарської діяльності передбачено наближення законодавства України з питань державної митної справи до митного законодавства ЄС.

Також важливим напрямом діяльності визначено розвиток електронної системи обміну інформацією за принципом «єдиного вікна» для оптимізації митних формальностей, розширення можливостей спілкування ділових кіл з державними органами із використанням засобів комунікації. Це сприятиме скороченню часових витрат під час здійснення імпортно-експортних процедур.

Запровадження інституту авторизованого економічного оператора відповідно до загальноприйнятних світових стандартів надасть можливість добросовісним українським підприємствам користуватися системою спрощень митних формальностей. Такі нововведення скоротять витрати часу та коштів на ведення зовнішньоекономічної діяльності шляхом прискорення руху товарів між продавцями та покупцями.

Крім того, у рамкам виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони, впроваджуватимуться керівні принципи ЄС, що використовуються у митні справі і торгівлі.

Завдяки цьому очікується реформування митниці одночасно в рамках 19 напрямів:

- законодавство;

- організація та управління;

- управління кадровими ресурсами;

- митна етика;

- навчання;

- комунікація;

- митні зобов’язання;

- сприяння торгівлі;

- безпека ланцюгів постачання;

- управління ризиками;

- контроль на кордоні та всередині країни;

- правоохоронна діяльність;

- митний транзит;

- пост-митний контроль та аудит;

- права інтелектуальної власності;

- інформаційно-телекомунікаційні технології;

- інфраструктура та обладнання;

- митна лабораторія;

- внутрішній аудит.

Реформою митниці також передбачено розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю та модернізація ІТ-системи митниці. Зазначається, що необхідність побудови сучасної, гнучкої, багатофункціональної системи управління митними ризиками, яка супроводжуватиметься новими ІТ-рішеннями є однією з необхідних умов для досягнення оптимального балансу між спрощенням процедур міжнародної торгівлі та забезпеченням належного рівня контролю відповідно до компетенції митниць.

Як один із заходів з протидії практики розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування Планом пріоритетних дій Уряду на 2018 рік передбачені зміни до Податкового кодексу України щодо критеріїв визначення осіб з високими статками і надання повноважень ДФС отримувати доступ до інформації про банківські рахунки цих осіб за умови незалежного захисту таких даних.

Для запровадженням мінімального стандарту Плану дій BEPS передбачено приведення діючих міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування у відповідність із Модельною податковою конвенцією ОЕСР, запровадження трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення для надання міжнародними групами компаній.

Крім того, для запобігання відпливу українського капіталу до держав (територій) з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов’язань заплановано проведення переговорів та укладення Протоколу про внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Францією.

Громадяни задекларували 12,3 млрд. грн. доходу, отриманого у минулому році

За оперативними даними станом на 21.03.2018 громадянами подано більше ніж 130 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи, що на 2 відсотки перевищує аналогічний період минулого року.

Загальна сума задекларованого доходу становить 12,3 млрд. грн. Це на 1,8 млрд. грн., або на 13 відсотків менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Більшість громадян декларували отриманий дохід у вигляді заробітної плати, загальна сума якого сягнула майже 4,1 млрд. гривень. Доходи від успадкованого або отриманого у подарунок майна склали 2,1 млрд. грн., від продажу рухомого або нерухомого майна – 1,1 млрд. грн., при отриманні інших доходів – 2,1 млрд. грн. та при отриманні іноземних доходів – 400,6 млн. гривень.

Задекларовано до сплати 324,2 млн. грн., що на 29,9 млн. грн., або на 10 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору, задекларована платниками податків самостійно до сплати, становить – 50,2 млн. грн.

Найбільші суми податкових зобов’язань, визначених за даними декларацій самостійно до сплати в сумі, що перевищує 8 млн. грн., задекларовано двома громадянами, мешканцями Харківської області.

Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларовано 1061 громадянами, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість таких громадян зросла більше ніж на 50 відсотків. Найбільша кількість громадян, які задекларували понадмільйонні доходи, обліковується у м. Києві – 409 осіб, або майже 40 відс. від загальної кількості.

Кількість громадян, які задекларували право на податкову знижку в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла майже на 30 відс. і становить 35 тис. осіб. Їм буде повернуто 72,1 млн. грн., що 23,2 млн. грн., або на 48 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

З початку року внесок Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ склав 25,8 млрд. грн.

Протягом І кварталу 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 22 млрд. 806,6 млн. грн., що на 6 млрд. 178,8 млн. грн., або на 37,2% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Про це проінформувала очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету впродовж трьох місяців 2018 року мобілізовано 17 млрд. 286,9 млн. грн. Це на 5 млрд. 215,8 млн. грн. або на 43,2% більше, ніж у січні – березні минулого року.

Надходження, що формують кошики місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 5 млрд. 519,7 млн. грн. Це на 963 млн. грн. (або на 21,1%) більше фактичних надходжень І-го кварталу 2017 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 2 млрд. 991,7 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 22,7%, або на 553,3,2 млн. грн.

До уваги платників податку на додану вартість!

За повідомленням ДФС України відповідно до п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, скарга на Рішення подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Платник ПДВ у разі отримання Рішення має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.

Необхідно врахувати, що Скарга подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання Cкарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву про відмову від поданої ним Скарги за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви про відмову від поданої ним Скарги розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Платники податків матимуть сервіс для створення та надсилання Cкарги з додатками та Заяви про відмову від поданої ним Скарги через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України.

Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332467.html

Декларування доходів ФОП, який припинив підприємницьку діяльність

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи у разі реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням такої особи, останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Отже, фізичні особи, які перебували на загальній системі оподаткування, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення такої реєстрації.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.294.6 ст.294 ПКУ). Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Тобто, фізичні особи, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку – ФОП востаннє за податковий (звітний) квартал, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Філії мають право на складання податкових накладних, якщо своєчасно до контролюючого органу подано повідомлення

про делегування філіям такого права

Відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі – Порядок №1307) у разі якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право на складання податкових накладних (далі – ПН).

Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права на складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 (далі — Порядок №21)), подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів) (п.9 розділу ІІІ Порядку №21).

Отже, якщо у платника ПДВ є філії, яким делеговано право щодо складання податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), то разом з декларацією за січень/I квартал потрібно подати повідомлення про делегування цим філіям права на складання ПН та РК. При цьому подання зазначеного повідомлення окремо від податкової декларації за перший звітний (податковий) період року Порядком №21 не передбачено.

Законодавством не передбачено пільг та винятків для неприбуткових організацій щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати ЄСВ

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (абзац другий п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464)).

Пунктом першим частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.

Обов’язки платників ЄСВ щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначено п.1 частини другої ст.6 Закону №2464.

ЄСВ нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачено такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частина п’ята ст 7 Закону №2464).

Платники ЄСВ зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма ст.9 Закону №2464).

Відповідно до частини 12 ст.9 Закону №2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Отже, Закон №2464 не містить пільг та винятків для неприбуткових організацій щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати ЄСВ.

Деклараційна кампанія – 2018: що необхідно для підтвердження сплати податків з іноземних доходів?

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п.13.5 ст.13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Застосування порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» під час здійснення митного оформлення товарів в програмі «Деталі»

Днями в прямому ефірі 34 телеканалу м. Дніпра відбулася програма «Деталі» за участі начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача.

«Важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів», - зауважив Володимир Деркач.

Відповідний порядок інформаційного обміну між державними органами та підприємствами спрощує для учасників ЗЕД умови подання документів для проведення відповідних видів контролю та дозволяє мінімізувати участь посадових осіб у здійсненні державного контролю товарів.

Крім того, такий порядок контролю державних органів за переміщенням через митний кордон товарів відповідає світовій практиці та рекомендаціям міжнародних організацій.

Завдяки ініціативам Мінфіну та ДФС поступово здійснюється перехід до проведення митного оформлення товарів саме за цим принципом.

Зокрема, передбачена можливість здійснення митного оформлення за принципом «єдиного вікна» в усіх місцях митного оформлення на території України.

На теперішній час у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС функціонує 17 місць митного оформлення товарів, в яких застосовується порядок інформаційного обміну між фіскальними органами, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.

З 1 лютого 2018 року у митниці було оформлено 11863 митні декларації за принципом «єдиного вікна», що складає 84% від загальної кількості оформлених МД на товари, що підлягають державних видам контролю, з них експортних МД - 90%, імпортних - 80%, транзитних - 50%. Наразі, у митниці спостерігається постійне збільшення кількості митних декларацій, оформлених за принципом «єдиного вікна».

Цих показників вдалося досягнути завдяки напруженій роботі співробітників Дніпропетровської митниці ДФС та налагодженню ефективної взаємодії з бізнес спільнотою регіону.

Робота підрозділів аудиту ДФС: ризикоорієнтований контроль та зменшення тиску на платників

Вибірковість контролю на основі оцінки ризиків у діяльності платника - головний принцип контрольно-перевірочної роботи підрозділів аудиту ДФС, що відповідає провідній міжнародній практиці.

Завдяки концентрації на перевірках найбільш ризикових платників та операцій, загальний вклад підрозділів аудиту до бюджету за 2017 рік становив 7 млрд. грн. Це майже на 2 млрд. грн., або на 40% більше, ніж за 2016 рік.

Відбір до плану ризикових платників здійснюється автоматично засобами ІТС «Податковий блок». Ризикоорієнтована система постійно оновлюється. Зокрема, у 2017 році двічі переглядався порядок формування плану-графіка документальних перевірок, зокрема переглянуто та удосконалено 44 ризики, за якими формувалися плани на 2017 та 2018 роки. Вживаються також заходи для запровадження електронного доперевірочного аналізу та електронних перевірок.

За рахунок скорочення заходів контролю знижено тиск на платників: за останні 5 років у 3,5 раза зменшено кількість виходів до платників для документального підтвердження ризиків, визначених при відборі.

Вдосконаленням відбору ризиків в операціях з ПДВ суттєво зменшено кількість зустрічних звірок та позапланових перевірок. Водночас, на 10% збільшено кількість планових заходів, у ході яких комплексно відпрацьовуються всі ризики у діяльності платників.

При цьому, акцент у плановій роботі зроблено на великих платниках – їх перевірено 9%, середніх – лише 5 %, а малих тільки 0,2%.

У 100% запланованих до перевірок платників документально та проведеними донарахуваннями підтверджено ризики несплати податків, що свідчить про якість відбору ризикових платників.

За галузевим принципом були визначені найбільші ризики у діяльності 4,6 тис. платників податків із сумарним обсягом доходів 890 млрд. грн.

Так, у сфері оптової та роздрібної торгівлі перевірено 1,2 тис. платників з обсягами доходів за 2016 рік 183 млрд. грн. За результатами перевірок донараховано 2,9 млрд. грн.

У добувній галузі перевірено 45 платників з доходами 36 млрд. грн., донараховано 2,6 млрд. грн.

У галузі вирощування зернових культур перевірено 404 платники з доходами 36 млрд. грн., донараховано 0,5 млрд. грн..

У будівництві перевірено 369 платників з доходами 18,5 млрд. грн., донараховано 0,5 млрд. гривень.

Левову частку у загальній сумі недоплат, які були виявлені плановими перевірками, становить ПДВ, податок на прибуток, акцизний податок, рентна плата. Найчастіше при плановому контролі виявлялося:

- завищення податкового кредиту за рахунок робіт та ТМЦ, отриманих від «сумнівних» суб’єктів господарювання;

- завищення витрат внаслідок порушень стандартів бухгалтерського обліку (нарахування курсових різниць на заборгованість в національній валюті, коригування резерву сумнівних боргів);

- заниження доходів внаслідок не врахування отриманих безповоротних фінансових допомог, протермінованої кредиторської заборгованості;

- реалізація товарів (робіт, послуг) нижче фактичної собівартості;

- порушення при обчисленні рентної плати за користування надрами.

У минулому році 63% з 16,6 тис. позапланових перевірок проводились з причин, які не залежать від ДФС: за зверненнями платників податків та за рішеннями суду. Протягом 2016 року частка таких перевірок складала 58,5% з 16,1 тис.

Довідково:

Для забезпечення відкритості у діяльності фіскальної служби та упередження корупційних ризиків план-графік документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік було розміщено 22 грудня 2017 року на офіційному веб-порталі ДФС.

Платники податків подали 2,7 тис. звітів про контрольовані операції

Щорічно про здійснені контрольовані операції звітують майже 3 тис. платників податків. За 2016 рік ними подано 2,7 тис. звітів на суму 2470 млрд. грн.

Станом на 28.02.2018 завершено чотири звітні періоди щодо трансфертного ціноутворення. Так, за підсумками 2013 року (вересень – грудень) подано 2,5 тис. звітів на суму 1 153 млрд.грн., за 2014 звітний рік – 1,9 тис. звітів на суму 3 575 млрд.грн, за 2015 рік – 2,9 тис. звітів на суму 1 581 млрд.грн.

Найбільше платників податків, які здійснюють контрольовані операції, зареєстровано в Офісі ВПП – 40% (водночас сума здійснених операцій цих компаній складає 92% від загального обсягу), ГУ ДФС в м. Києві – 24% платників (сума КО – 4%), ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. – 4,6% компаній (сума КО – 0,8%).

Найбільшими за обсягами предметами контрольованих операцій є банківські операції – 57%, товари – 31% та фінансові послуги – 6%.

Основними країнами, з резидентами яких здійснюються контрольовані операції (крім банківських операцій), є Кіпр – 27% , Росія – 18%, Швейцарія – 15%, ОАЕ – 12%.

За результатами аналітичної роботи та контрольно-перевірочних заходів за підсумками чотирьох звітних періодів було встановлено більше 600 фактів порушення платниками вимог щодо своєчасності та повноти декларування контрольованих операцій. До порушників застосовано 160,8 млн. грн. штрафних санкцій, з яких 55% сплачено до державного бюджету.

Відповідно до розроблених та запроваджених процедур податкового контролю, за результатами аналізу поданих платниками звітів про КО контролюючими органами протягом 2014-2018 років 235 платникам податків було направлено запити на подання документації з трансфертного ціноутворення щодо КО з 538 контрагентами. Після опрацювання отриманої інформації розпочато 58 перевірок з питань дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки», з яких 34 вже завершено.

За результатами цих перевірок донараховано податку на прибуток підприємств 400 млн. грн., зменшено від’ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3,8 млрд. грн., донараховано ПДВ 5,8 млн. грн., зменшено суму відшкодування ПДВ на 4,1 млн. грн., нараховано пені – 68 млн. гривень.

Також результатами послідовної роботи з контролю за ТЦ є те, що багато компаній, не чекаючи початку перевірок, здійснюють самостійне коригування трансфертних цін та збільшують свої податкові зобов’язання.

Так, 430 підприємств добровільно збільшили свій оподатковуваний дохід або зменшили збитки щодо операцій 2013-2016 років більш як на 4,7 млрд. грн. Як правило, це відбувається саме через отримання від ДФС запиту на подання документації з ТЦ.

Нагадаємо, що контроль за трансфертним ціноутворенням в Україні запроваджено з 01.09.2013. Це порівняно новий напрям податкового контролю за обсягом оподатковуваного прибутку платників податків, у разі здійснення ними контрольованих операцій.

За звітні періоди 2013-2016 роки встановлено 606 фактів неподання звітності щодо КО, за що застосовано майже 161 млн грн. штрафних санкцій.

У ДФС запроваджено двоетапну процедуру контролю за ТЦ:

- підрозділи оподаткування юридичних осіб забезпечують поточний контроль за дотриманням платниками принципу «витягнутої руки» протягом звітного року, проводять контроль за своєчасністю та повнотою подання звітів про КО, аналіз ризиків ТЦ, а також проведення процедур попереднього узгодження ціноутворення;

- підрозділи аудиту здійснюють наступний контроль - організовують та проводять за встановленими ризиками перевірки з питань подання звітності про КО та безпосередньо з питань дотримання платниками принципу «витягнутої руки».

«Зелений коридор» для чесного бізнесу

Однією з основних передумов успішного регулювання товарного обігу в процесі митного контролю та оформлення є правильне визначення митної вартості товарів. Під час прийняття рішень щодо визначення митної вартості особливо гостро стикаються інтереси учасників зовнішньоекономічної діяльності, з одного боку, та співробітників фіскальної служби – з іншого. Перші прагнуть до заниження митної вартості, що дає їм можливість отримувати додаткові прибутки та цінові переваги над конкурентами, а другі покликані контролювати достовірність декларування рівня митної вартості з метою недопущення порушень порядку митного оформлення та для забезпечення повноти стягнення платежів до державного бюджету. Саме тому митна вартість є однією з найважливіших проблем у митній справі та управлінні нею.

У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС основними бюджетоформуючими підприємствами регіону здійснено постачання товарів переважно за прямими контрактами.

Питома вага товарів, які імпортуються і оформляються в Дніпропетровській митниці ДФС із визначенням їх митної вартості за ціною укладеного договору (контракту), у 2017 році склала 89,8 %. За 2 місяці 2018 року цей показник збільшився до 92% від загальної кількості імпортованих товарів за цей період.

Серед товарів у режимі імпорту, які були оформлені за «непрямими» зовнішньоекономічними контрактами за участю посередників, митна вартість визнана за основним методом лише у 60% з обсягів товару.

За результатами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів у 2017 році посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС прийнято 459 рішеннь про коригування митної вартості. Відтак економічний ефект від коригування митної вартості склав більше, ніж 302 млн. грн.

Дніпропетровською митницею ДФС постійно проводиться консультативна робота з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності щодо переваг укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Наведені вище показники свідчать передусім про активну співпрацю митниці з бізнес-спільнотою регіону.

Податкова знижка: які існують обмеження щодо права на нарахування?

Згідно з п.166.4 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку і також резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму податкової соціальної пільги (п.164.6 ст.164 ПКУ).

Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Юридична особа – нерезидент, який є власником нерухомості

на митній території України, надає послуги з оренди без створення постійного представництва в Україні: що з ПДВ?

Повідомляємо, що перелік осіб, які є платниками ПДВ, визначено ст.180 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.180.2 ст.180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Згідно з п.п.«б» п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

При цьому постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ).

Відповідно до п.п.186.2.2 п.186.2 ст.186 ПКУ для тих послуг, що пов’язані з нерухомим майном, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.

З урахуванням вищевикладеного, якщо операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництв на митній території України, отримувач таких послуг (суб’єкт господарювання – юридична особа або суб’єкт господарювання – фізична особа), який не зареєстрований як платник ПДВ, є особою відповідальною за нарахування та сплату ПДВ.

Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, встановлено ст.208 ПКУ.

Так, відповідно до ст.208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою у вигляді фінансового кредиту?

Відповідно до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, відносяться, зокрема, бюджетні установи (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок).

Кошторис бюджетної установи (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.1 Порядку).

Отже, не підлягають оподаткуванню суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, то така фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно зі статтями 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПКУ).

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.31 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Протягом січня-березня ДФС забезпечено понад 81 млрд. грн. митних платежів

У першому кварталі поточного року ДФС перераховано до державного бюджету понад 81 млрд. грн. митних платежів. З них до загального фонду державного бюджету надійшло майже 75 млрд. грн., до спеціального фонду – 6,2 млрд. гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 17,3%, або на 11,9 млрд. грн. У 2017 році протягом січня-березня митними органами ДФС було забезпечено 69 млрд. гривень.

Зростання надходжень митних платежів порівняно з відповідним періодом минулого року фіксується й у березні 2018 року. Так, за перший місяць весни було спрямовано до державного бюджету на 23 млн. грн.. більше, ніж у березні 2017 року.

Крім того, збільшились на 3,5%, або на 933 млн. грн. фактичні надходження порівняно з лютим 2018 року.

Загалом у березні 2018 році митницями забезпечено 27,4 млрд. грн. Середньоденні надходження у березні цього року склали 1,3 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 4,8%, або на 60 млн. гривень.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Добавить новости
Реклама

Опрос

Вы поддерживаете автокефалию Украинской церкви?

Реклама