ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

2018-03-24 14:32 Нравится

Право платника на податкову знижку визначено Податковим кодексом України

Порядок застосування податкової знижки визначений ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки з метою зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного року фактично здійснені ним витрати. Перелік витрат, за якими застосовується податкова знижка, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Для реалізації права на податкову знижку платнику ПДФО необхідно заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – Деклараця) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку відображається платником податків у розділі V Декларації.

У рядку 13 Декларації вказуються позначкою «Х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до ст.166 ПКУ.

Фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.

У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п 13.5 ст 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Постачання товарів без ввезення з-за кордону: як підтвердити виконання нерезидентом зобов’язань?

Відповідно до п.3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631, зі змінами і доповненнями (далі – Інструкція) банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару без його ввезення на територію України виключно за наявності однієї з таких умов:

¨ зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

¨ подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Слід зауважити, що здійснення контролю за експортною операцією, за якою продукція, що була придбана резидентом за імпортним договором без її ввезення на митну територію України та перепродається нерезиденту, покладається на той банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору. Контроль за такою експортною операцією банк здійснює відповідно до вимог Інструкції.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: «Новації податкового законодавства 2018 року»

Питання 1. Доброго дня. Чи сплачує авансові внески з податку на прибуток платник єдиного податку при виплаті дивідендів?

Відповідь. Доброго дня.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1. 2 п. 57.1. 1 ст. 57 ПКУ у редакції, що діє з 01.01.2018, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Отже, починаючи з 01.01.2018, для платників єдиного податку (третьої та четвертої групи) відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів. Тобто, платники єдиного податку (третьої та четвертої групи) не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті з 01.01.2018 дивідендів, в тому числі за результатами фінансово-господарської діяльності за періоди до 01.01.2018.

Питання 2. Вітаю. У минулому році отримав у подарунок від рідного брата автомобіль. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідь. Доброго дня.

Законом України від 23 лютого 2017 року №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» внесено зміни до статті 174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Так, з 1 січня 2017 року звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника членами його сім’ї другого ступеня споріднення.

До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.

Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, якщо у 2017 році було отримано подарунок від рідного брата і у платника не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу не подає.

Питання 3. Доброго дня. У якій сумі не оподатковується вартість путівок, що надаються роботодавцем?

Відповідь. Доброго дня.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його членів сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, а за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році — 18 615 грн) (підпункт 165.1.35 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).

Питання 4. Будь ласка, скажіть, які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичними особами у 2018 році?

Відповідь. Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок на нерухомість сплачується фізичною особою — платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Питання 5. Мене цікавить питання: чи необхідно платнику єдиного податку при виплаті доходу нерезиденту сплачувати податок з таких доходів?

Відповідь. Платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (пункт 297.5 статті 297 Податкового кодексу України).

З початку року 8 підприємців Дніпропетровщини позбулися ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

Протягом січня – лютого 2018 року місцеві бюджети області поповнилися на 14,3 млн. грн. від плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 1,5 млн. грн. більше фактичних надходжень двох місяців минулого року. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Усього в області діє 13211 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4986 платниках. Наразі, впродовж січня - лютого поточного року суб’єкти господарювання регіону отримали 1948 ліцензій, з них 1053 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 895 – тютюнових виробів.

Разом з тим, за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 465 ліцензій; анульовано 319 ліцензій, у тому числі - 8 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Суборенда земельної ділянки: хто є платником орендної плати за землю?

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (підпункти 288.2, 288.3 ст.288 ПКУ).

Згідно зі ст.8 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Відповідно до п.288.6 ст.288 ПКУ плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа, що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

Новації законодавства: рентна плата з січня 2018 року

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII, внесені наступні зміни до рентної плати:

- збільшено ставки з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- запроваджено ставки рентної плати на видобуток природного газу із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до/понад 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) у розмірі 12% та 6% відповідно;

- доповнено перелік, що не належить до об’єктів оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, обсягами газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання.

Також з 01.01.2018 року набули чинності зміни у частині зменшення кола платників рентної плати за спеціальне використання води та порядку нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктом 110 розділу I Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 255 Кодексу.

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Наказом Державної фіскальної служби України від 20.02.2018 №79 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

У новому реєстрі міститься 89 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 71 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Також наведено перелік із 5 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.

Оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій опубліковано на офіційному порталі ДФС України.

У яких випадках фізична особа може звільнятися від обов’язкового подання декларації про майновий стан і доходи

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи у випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ); - такі випадки звільнення від обов’язку подання податкової декларації передбачені п.179.4 ст.179 ПКУ .

Крім того, декларація не подається і обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним (це передбачено п.179.2 ст.179 ПКУ), якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ; - відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

З метою реалізації норм пункту 201.16 статті 201 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII повідомляємо про проведення технологічних та регламентних робіт в автоматизованих системах ДФС, у зв’язку з чим о 23 годині 00 хвилин 20 березня 2018 року тимчасово буде припинено роботу Єдиного реєстру податкових накладних та деяких електронних сервісів для платників податку на додану вартість в ІТС «Електронний кабінет».

Функціонування ЄРПН та електронних сервісів буде відновлено після завершення технічних робіт, але не пізніше 10 години 00 хвилин 22 березня 2018 року.

Щодня Контакт-центр ДФС надає відповіді на понад 3 тис. запитань платників податків

Протягом січня-лютого 2018 року Контакт-центром ДФС надано 183,3 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 178,1 тис. надано у телефонному режимі, 4,7 тис. – електронною поштою і факсом, 0,5 тис. – із використанням автовідповідача.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та єдиного податку для фізичних осіб – підприємців.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань - автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 березня цього року База знань налічує 5,3 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. За вказаний період платникам надано 34 консультації у письмовій формі з використанням Бази знань.

Протягом січня-лютого 2018 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 663 запитань-відповідей та внесено 425 їх нових редакцій.

Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2018 року скористалося 560,2 тис. клієнтів.

У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.

Також для користувачів ЗІР є можливість завантаження у форматі PDF відповідей на запитання з розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» та їх друк.

Користувачі мережі Інтернет можуть використовувати ЗІР у якості комутатора зв’язку з оператором Контакт-центру, а саме: на сторінці в розділі ЗІР «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону: «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з IVR Контакт-центру ДФС.

Крім того, для користувачів ресурсу в тестовому режимі працює система фіксації задоволеності платників податків інформаційно-довідковими послугами, яка дає можливість оцінити якість уніфікованих відповідей з розділу «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментарі та пропозиції.

Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документа на Дніпропетровській митниці ДФС

Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу (у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій) складає:

- у лютому 2018 року: 12155 шт. (99%).

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.02.2017 по 28.02.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.

У порівнянні з січнем 2018 року у лютому 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.

Питання зупинення реєстрації податкових накладних розглядалися під час «круглого столу» у ГУ ДФС у Дніпропетровській області

16 березня у Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбулося засідання «круглого столу» за участі представників ГУ ДФС: начальника юридичного управління Олега Басана, начальника управління організації роботи Манушак Осипової, а також правління Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області - голови Громадської ради Олександра Молчанова, першого заступника голови Дмитра Іванова та заступника голови Михайла Крапивко.

Під час заходу обговорювалися питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Окремо розглянуто Постанову Кабінету Міністрів України від 21.01.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» тощо.

Зустріч відбулася в діловій атмосфері. Представники громадськості отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо застосування податкового законодавства. Було прийнято рішення проводити такі заходи і в подальшому.

У Дніпровській ОДПІ відбувся кущовий семінар для платників

Днями за організації ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з Дніпровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області для платників проведено кущовий семінар. Основні теми, які висвітлювались в ході цього заходу, стосувались останніх змін податкового законодавства.

Розпочинаючи семінар, начальник Дніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Руслан Царук звернув увагу присутніх на те, що з 1 січня 2018 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році, та запросив усіх до виконання свого конституційного обов’язку.

Фахівцями фіскальної служби розглянуто новації податкового законодавства. Обговорювались актуальні питання податкового законодавства стосовно адміністрування ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору тощо. Надані роз’яснення щодо можливості подання будь-якої податкової звітності за допомогою сервісу ДФС України «Електронний кабінет платника».

Під час заходу платники отримали відповіді на актуальні та питання практичні поради щодо застосування податкового законодавства.

До уваги платників ПДВ!

Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями. якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Податок на прибуток: деякі випадки збільшення фінансового результату до оподаткування

Відповідно до п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.

Норми п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.

Норми п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст.140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Транспортний податок: термін проведення перерахунку у разі виявлення розбіжностей

Відповідно до п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.

Норми п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.

Норми п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст.140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Нові позиції декларації про майновий стан і доходи: особливості заповнення

Звертаємо увагу на те, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Слід зазначити, що в оновленій Декларації з’явились нові позиції, які мають особливості заповнення.

Так, у рядку 8 Декларації у колонці «Особа, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року датою» передбачено внесення відомостей до категорії платників осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі Декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Позначку «V» повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення повинна бути у межах з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Розділ III додатка Ф2 Декларації доповнено рядком «Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи – підприємця. Такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).

Додаток Ф2 Декларації доповнено окремим розділом II, в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4 основних фондів, загальна сума відображається у розділі І додатку Ф2 Декларації в даних документально понесених витрат.

Розділ II Декларації доповнено рядком 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)), в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзаців 2 та 3 п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розстрочення податкових зобов’язань здійснюється при умові одночасного подання до контролюючого органу разом із Декларацією письмової заяви довільної форми, що має містити:

- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;

- розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків та сум, які підлягають погашенню;

- дату та підпис платника податків.

Відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у розділі Декларації «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до п.п.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ)».

Протягом січня-лютого платникам відшкодовано 23,6 млрд. грн. ПДВ

За два місяці 2018 року на рахунки платників відшкодовано 23,6 млрд. грн. податку на додану вартість, що на 38,5%, або на 6,5 млрд. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. З них 11,5 млрд. грн. відшкодовано у лютому цього року. Це на 32%, або на 5,4 млрд. грн. перевищує аналогічний показник 2017 року.

Загалом протягом січня-лютого 2018 року до загального фонду державного бюджету зібрано 36 млрд. грн. податку на додану вартість. Це на 604,7 млн. грн. перевищує перші два місяці минулого року.

Найбільшу частку в загальному обсязі збору ПДВ за січень-лютий цього року забезпечено Офісом з обслуговування великих платників податків ДФС – 59%, ГУ у м. Києві – 13,1%, Дніпропетровській – 3,7%, Харківській та Київській – 2,4%, Одеській – 2,3% областях тощо.

За лютий 2018 року зібрано 15 млрд. грн. ПДВ. Це на 10,2%, або на 1,4 млрд. грн. більше фактичного збору відповідного періоду минулого року.

Нерухоме майно не є об’єктом оподаткування: чи необхідно подавати декларацію з податку на нерухомість?

Відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи (далі – платники) самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ).

Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначені об’єкти, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення об’єкта нерухомості до категорій, визначених п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Безоплатно отримані основні засоби: коли нараховується у податковому обліку амортизація?

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п.138.3 ст.138 розділу III ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п.138.3 ст.138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ).

Згідно з п.п.138.3.2 п.138.3 ст.138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

¨ вартість гудвілу;

¨ витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

¨ витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток (далі – платник податку).

Відповідно до п.22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням вищевикладеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, які безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, отримані після 01.01.2015, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ.

Водночас, згідно з п.11 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

При цьому відповідно до п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015, амортизації підлягали, зокрема витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів. Отже, на вартість безоплатно отриманих основних засобів амортизація не нараховувалась.

Тобто, до переліку об’єктів основних засобів, які підлягають амортизації у податковому обліку, не відносяться основні засоби, безоплатно отримані платником податку до 01.01.2015, крім:

· безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів;

· основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;

· безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

· основних засобів, якщо їх вартість визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України від 21.10.2010 № 2624-VI «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015).

Реорганізація шляхом злиття (приєднання): у правонаступника відсутні підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Пунктами 3, 6 ст.4 розділу І Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Якщо товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника відсутні.

Але, операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто, за результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нові довідники податкових пільг діють з 1 січня 2018 року

ДФС України затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.01.2018:

- №86/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- №86/2 – Довідник інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!

До суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

«Гаряча лінія» начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача

19 березня 2018 року з 11-00 год. до 12-00 год. відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 373-19-20 начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача на тему: «Актуальні питання застосування порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» під час здійснення митного оформлення товарів, які підлягають контролю іншими державними органами».

- Де у Дніпропетровській митниці ДФС можна пройти контроль за принципом «єдиного вікна»?

- На теперішній час у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС функціонує 17 місць митного оформлення товарів, в яких застосовується порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, а саме:

Місця, де принцип «єдиного вікна» застосовується обов’язково:

- митний пост «Центральний»;

- ВМО №1 та ВМО № 2 митного поста «Південний»;

- ВМО №1 та ВМО № 2 митного поста «Спеціалізований»;

- ВМО №1 митного поста «Північний»;

- ВМО № 2 митного поста «Кривий Ріг» (смт. Радушне);

- митний пост «Дніпродзержинськ» з секторами митного оформлення «Вільногірськ» та «ДМК»;

- митний пост «Новомосковськ» з сектором митного оформлення «Павлоград»;

Місця, де до 3 травня 2018 року (включно) принцип «єдиного вікна» застосовується за рішенням підприємств:

- ВМО №1, ВМО № 3 та пункт пропуску «Кривий Ріг – аеропорт» митного поста «Кривий Ріг»

- митний пост "Нікополь";

- ВМО № 2 митного поста «Північний».

- Чи потрібно звертатися до державних органів для отримання їх відміток на паперових примірниках документів при проходженні товаром відповідного контролю за принципом «єдиного вікна»?

- Ні, не потрібно, оскільки «єдине вікно» ‑ це єдина електронна система обміну даними, яка дозволяє різним державним службам в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через митний кордон України та про результати проходження ним необхідних видів контролю.

Результати заходів державного контролю за принципом «єдиного вікна» формуються в електронній формі.

Проставлення контролюючими органами на товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідних відміток, печаток та штампів не здійснюється у разі оформлення результатів заходів державного контролю і документів в електронній формі відповідно до Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. N 364.

- Хто визначає, що митне оформлення товару буде проходити за принципом «єдиного вікна»?

- Здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю із застосуванням принципу «єдиного вікна» є обов'язковим у разі електронного декларування товарів підприємствами із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

У той же час пунктом 4 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. N 364 «Деякі питання реалізації принципу "єдиного вікна" під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» установлено, що до 31 січня 2019 р. рішення про здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів приймається підприємством у разі:

ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових відправленнях або у міжнародних експрес-відправленнях, а також у разі переміщення товарів транзитом;

вивезення за межі митної території України товарів, які перетинають митний кордон іншим, ніж автомобільний, видом транспорту;

декларування товарів в місцях митного оформлення, які перебувають менше 90 днів у переліку місць митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок, затверджений цією постановою.

- При здійсненні яких операцій підприємство може застосовувати принцип «єдиного вікна»?

- Дія поширюється на операції із ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, а також переміщення транзитом товарів, які підлягають митному та іншим видам державного контролю.

- Як підприємством надаються контролюючим органам документи необхідні для проходження державних видів контролю?

- Скановані копії документів, необхідних для завершення відповідного виду державного контролю, разом з електронним повідомленням з електронним цифровим підписом посадової особи підприємства надсилаються до інформаційної системи для здійснення відповідного виду державного контролю до моменту прибуття товарів у місце доставки або після їх прибуття у строки, визначені статтею 95 Митного кодексу України .

У разі надання згоди підприємства на передання контролюючому органу відомостей, які зазначені в попередній або періодичній митній декларації (крім відомостей про вартість товарів), копії комерційних рахунків, контрактів, сертифікатів походження не скануються та не передаються в складі електронного повідомлення.

Особливості повернення готівкових коштів

Відповідно до ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 зі змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку. У разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки повернення коштів здійснюється із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа.

Платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, враховує суму коштів, отриманих за товари, відвантажені під час перебування на спрощеній системі оподаткування

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку на прибуток (далі – платники податку), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто, платник податку, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Аванс повернуто продавцем, реєстрація платником ПДВ якого анульовано: коригування податкового кредиту покупцем

Згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Норма п.192.1 ст.192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п.192.2 ст.192 ПКУ).

Водночас, згідно з п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Підпунктом 3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 зі змінами і доповненнями, передбачено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ.

Отже, незалежно від того, що постачальника (продавця) на дату повернення ним авансу/йому неоплачених товарів анульовано як платника ПДВ, покупець повинен здійснити зменшення податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та відобразити суму зменшення в податковій декларації з ПДВ. Таке коригування відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.

Набули чинності зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Змінами, внесеними Наказом №7, зокрема передбачно, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

Наказ №7 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.03.2018 №021.

За два місяці 2018 року 153 громадянина Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс»

Протягом січня – лютого поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 153 звернення від мешканців Дніпропетровщини, що на 150 звернень більше, ніж за два перших місяці 2017 року.

Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області – звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 102 звернення, або 66,7% від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.

Крім того, платники дзвонили на сервіс «Пульс» з приводу організації роботи органів ГУ ДФС області (33 звернення), роботи ЦОПів регіону (7 звернень) тощо.

Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

У ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено телефонну «гарячу лінію»

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу ліцензування, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого на тему: «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів»

Питання 1. Доброго дня. Підкажіть, хто здійснює контроль за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів?

Відповідь. Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів здійснюється Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у межах повноважень.

Питання 2. У мене таке питання: чи необхідно отримувати ліцензію та РРО для реалізації слабоалкогольних напоїв та пива?

Відповідь. Роздрібна торгівля алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями та пивом здійснюється на підставі ліцензії на право роздрібної торгівля алкогольними напоями із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі.

Питання 3. Чи необхідно отримувати ліцензію для реалізації тютюну у кальянах?

Відповідь. До тютюнових виробів відносяться - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування для реалізації яких необхідно отримання ліцензії.

Питання 4. Хочу запитати. Чи необхідно вносити місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами до Єдиного реєстру місць зберігання?

Відповідь. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Питання 5. Які мінімально оптово - роздрібні ціни на алкогольні напої на теперішній час?

Відповідь. Мінімальні оптово - відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв встановлені Постановою КМУ від 30.10.2008 №957 (із змінами та доповненнями).

ДФС: Новий механізм СМКОР в десятки разів зменшить кількість блокувань податкових накладних

Новації, які запропоновані ДФС для реалізації в системі блокування податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), в десятки разів зменшать кількість зупинених документів. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС.

Він зазначив, що запропонований ДФС підхід до побудови нової системи блокування податкових накладних значно відрізняється від тієї моделі, яка працювала минулого року. Так, раніше податкова накладна проходила два етапи, перший з яких був «відсікаючий», коли ПН відповідала критеріям та реєструвалася. Якщо накладна не проходила цей етап, вона перевірялась на «пересорт» (проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформований фіктивний податковий кредит).

Нова система аналізу ПН/РК має чотири етапи:

– відсікаючий;

– контроль наявності ознак ризиковості платника податку;

– моніторинг відповідності показникам, яким визначається позитивна податкова історія платника;

– перевірка ризиковості здійснення операцій, тобто контроль наявного «пересорту».

«Ми вважаємо, що ця конструкція буде суттєво зменшувати кількість податкових накладних, які будуть зупинятися. Вже проведені попередні розрахунки та тестування роботи даної системи, які підтвердили, що кількість податкових накладних, які були зупинені у минулому році, при застосуванні критеріїв нової системи зменшиться в десятки разів», - підкреслив Микола Чмерук.

Так, до «відсікаючих» ознак, за якими податкова накладна не буде проходити перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені:

- операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування;

- обсяг постачання менше 500 тис.грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ;

- податкове навантаження більше 3%.

«Після цього податкова накладна перевіряється, чи виписана вона платником податків, який визначений як ризиковий. Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, який займається «пересортом». Власне, це – платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб тощо», - зазначив Микола Чмерук.

Далі, якщо платник податків не внесений до переліку ризикових платників, він перевіряється на наявність позитивної історії. Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, за словами посадовця, виписані достатньо широко, завдяки чому кількість податкових накладних, яка не буде зупинятися у зв’язку з впровадженням нової системи значно збільшиться. Серед таких показників, зокрема, загальна сума сплати ЄСВ та податків і зборів становить більше 5 млн. грн, наявність власних (орендованих) земельних ділянок більше 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га, торгівля однаковими товарами.

І лише у разі невідповідності всім вищезазначеним критеріям буде робитися перевірка ризиковості здійснення операції.

Ще однією новацією, за словами Миколи Чмерука, стане запровадження дворівневої системи прийняття рішень.

«Якщо у минулому році рішення приймалися лише комісією центрального апарату, то сьогодні в регіонах вже створені комісії, які будуть приймати рішення по заблокованим накладним. Центральний апарат буде мати можливість переглядати рішення регіональних податкових органів лише по тих платниках, обсяг операцій по яких перевищує 30 млн. грн., але знову ж таки всі рішення будуть формуватися в регіонах», - підкреслив посадовець.

Таблиці платників податків також будуть прийматися регіональними органами. Всі таблиці, які були прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і при реалізації нової системи.

«Ще одна новизна даної системи – це безумовність прийняття рішення після п’яти днів, тобто якщо протягом п’яти днів не прийнято жодного рішення, то така податкова накладна буде автоматично зареєстрована», - зазначив Микола Чмерук.

Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон) внесено зміни в порядок роботи системи блокування податкових накладних, а саме виключено п. 74.2 ст. 74 Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

На виконання п. 10 Порядку Державною фіскальною службою України розроблено проекти критеріїв ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.

Митний пес Боцман виявив гашиш в шкарпетках

Креативність бажаючих обійти пильність митників дійсно безмежна.

До виявлення наркотиків у навушниках, цукерках та картоплі фрі в ніч на 21 березня додався ще й гашиш в шкарпетці.

Громадянин України, який прибув з Туреччини рейсом «Стамбул-Одеса», приховав у валізі серед особистих речей в шкарпетці 10 г гашишу. Жоден сучасний сканер не знайшов би такий невеличкий пакунок. А чотирилапий помічник одеських митників – пес Боцман зміг. Серед великої кількості валіз, які рухалися по стрічці, він одразу виявив ту, що з «сюрпризом» і подав характерний знак – завмер на місці.

Громадянина запросили надати до огляду багаж, а Боцман продовжив нести службу, бо до кінця зміни у нього ще кілька рейсів.

За фактом незаконного переміщення наркотичного засобу з приховуванням від митного контролю надіслано повідомлення до правоохоронних органів.

Мирослав Продан: Ми маємо прозору систему відшкодування ПДВ

На сьогодні в Україні платники податків не мають проблем з відшкодуванням податку на додану вартість. Цей процес є автоматизованим, відкритим та прозорим. Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час презентації результатів роботи ДФС у 2017 році на черговому засіданні Громадської ради при ДФС.

За його словами, український формат повернення ПДВ з бюджету є одним з найпрозоріших у світі.

«Я вивчав досвід багатьох країн, їх фінансові системи, процеси, які відбуваються в податкових органах. Можу сказати, що більш прозорішого формату відшкодування ПДВ, який сьогодні існує в Україні, я не зустрічав в жодній з країн, у тому числі європейській. Процес відшкодування стабілізувався, що дає змогу нашим платникам, оперативно отримуючи відшкодований податок, своєчасно поповнювати свої обігові кошти», – підкреслив Мирослав Продан.

Він також відзначив, що протягом останнього часу під час зустрічі з бізнесом, громадськими організаціями, різноманітними бізнес-асоціаціями не було жодних нарікань на роботу системи з відшкодування ПДВ.

Загалом у 2017 році платникам було повернуто 120,1 млрд. грн.. ПДВ.

Врегулювання своєчасності повернення податку на додану вартість є одним з позитивів 2017 року поруч зі зростанням надходжень до бюджету за рахунок перекриття схем з мінімізації податків, ліквідації каналів незаконного переміщення товарів та водночас підвищення до 95% добровільності сплати податків.

Серед інших важливих напрямів роботи фахівців ДФС у минулому році Мирослав Продан відзначив розвиток сервісів для платників податків, зокрема, удосконалення роботи Електронного кабінету платника.

За його словами, ДФС було оновлене серверне обладнання для забезпечення можливості впровадження нових функцій Електронного кабінету, в якому кожні два місяці додавалися нові сервіси.

«Сьогодні ми працюємо над розробкою не менш цікавих і важливих для роботи бізнесу сервісів, які, зокрема, дозволять формувати проект декларації за рахунок даних з інформаційних ресурсів ДФС», – підкреслив очільник ДФС.

Загалом у минулому році ДФС надано понад 5 млн. адміністративних послуг. За 2017 рік прийнято та оброблено понад 320 млн. електронних документів. В середньому за добу приймається та обробляється більше 1 млн. документів в електронному вигляді.

«Жоден орган виконавчої влади не має такої розгалуженої мережі і немає таких потужних обсягів, як сьогодні є в ДФС. Для прикладу, за 1 секунду обробляється 50 електронних документів, можете уявити в якій кількості це відбувається протягом бюджетного року. Тому ми сьогодні робимо все можливе, щоб не було жодних збоїв при роботі сервісів, зокрема, прийняття звітності», – наголосив Мирослав Продан.

Представники ДФС та АсМАП обговорили шляхи уникнення черг на пунктах пропуску

Черги у пунктах пропуску на західному кордоні України, зокрема, на автомобільному пункті пропуску «Ягодин», шляхи їх уникнення та покращення ситуації обговорювали в.о. Голови ДФС України Мирослав Продан, керівники структурних підрозділів ДФС та представники Асоціації міжнародних автомобільних перевезень України.

За словами представників Асоціації, які стали ініціаторами зустрічі, на сьогодні спостерігається накопичення транспортних засобів у ПП «Ягодин» як на виїзд з України, так і на в’їзд. У більшості черги фіксуються через певні обмеження з боку польської сторони, які мають чітко регламентовану кількість здійснених митних оформлень за зміну, водночас до українських митників претензій з боку перевізників немає. При цьому повна пропускна спроможність пункту не використовується.

За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, фіскальна служба готова долучитися до вирішення проблеми, що склалася за рахунок домовленостей та пошуків можливих шляхів врегулювання з польською стороною.

«ДФС зацікавлена у врегулюванні ситуації. Однак для цього потрібно підійти виважено, враховуючи не лише інтереси України, але й польської сторони, щоб позитив від такої співпраці відчували як українські, так і польські перевізники, але й навантаження на працівників митниць було відповідно до встановлених норм», – наголосив Мирослав Продан.

Водночас він закликав всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності активно використовувати у своїй діяльності сервіси ДФС, зокрема, сервіс «Кордон».

«Оскільки практично всі перевізники знають про ситуацію з чергами на пунктах пропуску, то цілком доречно спланувати свій маршрут з урахуванням інших пунктів для перетину кордону. Для цього можна перевірити через сервіс «Кордон» їх завантаженість та обрати для себе оптимальний варіант», – зазначив очільник ДФС.

Сервіс корисний ще й тим, що надає інформацію щодо часу очікування для легкового та вантажного транспорту на всіх пунктах пропуску на кордоні з Україною, а також на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою АР Крим.

Для врегулювання ситуації учасники засідання домовилися підготувати лист до керівництва Митної служби Польщі з описом ситуації, що склалася та шляхів її вирішення, з проханням посприяти у вирішенні ситуації.

Крім того, було вирішено обговорити питання уникнення черг на кордоні з польською стороною під час зустрічі, проведення якої заплановано на травень на українській стороні, за участі митників та прикордонників відповідних територій України та Польщі, Асоціацій та перевізників обох країн.

На думку учасників засідання, одним з кроків вирішення ситуації є, зокрема, запровадження спільного контролю на пункті пропуску «Ягодин». Це дозволило б пришвидшити процес перетину державного кордону за рахунок прискорення митного та прикордонного контролю.

Нагадаємо, що на сьогодні на українсько-польському кордоні спільний контроль здійснюється на 4 пунктах пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг – Зосін» (Волинська митниця ДФС), «Смільниця – Кросценко», «Грушів – Будомєж» та «Угринів – Долгобичув» (Львівська митниця ДФС).

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) підтримає ДФС у впровадженні реформ

Основні напрями співробітництва та пріоритети на 2018 рік обговорили під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослав Продан та Керівник Програми секторального Проекту «Належне урядування в сфері державних фінансів», що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) Доктор Анке Шольц.

За словами Мирослава Продана, першочергові та основні кроки, на яких сьогодні мають бути сконцентровані зусилля, – це реалізація стратегічних ініціатив ДФС на наступні 2 роки. Крім того, за попередніми результатами експертної місії, що відбувалася в ДФС протягом лютого 2018 року та була спрямована на проведення оцінки системи податкового адміністрування за допомогою Діагностичного інструменту TADAT, було визначено конкретні напрями роботи ДФС, що потребують посилення, зокрема, це управління ризиками, сприяння добровільному дотриманню вимог законодавства (комплаєнс), забезпечення достовірності поданої звітності.

Саме тому ДФС вбачає пріоритетним завданням на 2018 рік перегляд існуючих робочих процесів. Реалізація цього проекту вимагає залучення підтримки зовнішніх експертів для забезпечення комплексного підходу, об’єктивності та прозорості.

В.о. Голови ДФС також зазначив, що всі заплановані стратегічні зміни, мають бути реалізовані без негативного впливу на процеси наповнення державного бюджету.

«Необхідно надзвичайно виважено підходити до процесу реформ та знайти баланс між можливістю змінювати на краще роботу служби і при цьому абсолютно повноцінно виконувати основне завдання ДФС – наповнення державного бюджету», - наголосив Мирослав Продан.

У свою чергу Доктор Анке Шольц підкреслила готовність GIZ до продовження співробітництва з ДФС у процесі реалізації реформ. Зокрема, це стосується питань міжнародного оподаткування, імплементації плану дій з протидії стратегіям та практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування (ВЕРS), трансфертного ціноутворення, проведення податкових перевірок.

Крім того, представники GIZ запропонували запровадження пілотного проекту в Університеті державної фіскальної служби України з впровадження дуальної системи освіти, який відбуватиметься у тісній співпраці з територіальними підрозділами ДФС.

«Університет державної фіскальної служби має достатньо потужну матеріальну базу, викладацько-професорський колектив високого рівня. Багато викладачів – це практики, які багато років віддали податковій та митній справі», - підтримав пропозицію GIZ Мирослав Продан.

За підсумками зустрічі сторони домовились найближчим часом на рівні експертів детально опрацювати конкретні заходи подальшої спільної роботи.

Загалом, співпраця ДФС з Німецьким товариством міжнародного співробітництва триває вже майже 6 років. За цей період з боку GIZ було зроблено чимало для підтримки реформування Державної фіскальної служби України. Зокрема, на регулярній основні співробітники ДФС отримують консультативну допомогу експертів Федерального Міністерства фінансів Німеччини з питань трансфертного ціноутворення, ризикоорієнтованої перевірки підприємств, боротьби з ПДВ-шахрайствами.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Добавить новости
Реклама

Опрос

Какую марку автомобиля вы предпочитаете?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама